отець Осип Шухевич (також трапляються на противагу розмовному письмові варіанти імені Йосиф, Йосип; 4 січня[2] 1816, Раківець,[2] — 24 березня[2] 1870, с. Тишківці) — український галицький греко-католицький священник, письменник, перекладач, громадський та освітній діяч. Батько Володимира Шухевича, прадід головнокомандувача УПА Романа Шухевича.

Осип Шухевич
Народився 4 січня 1816(1816-01-04)
с. Раківець, Королівство Галичини та Володимирії
Помер 24 березня 1870(1870-03-24) (54 роки)
с. Тишківці, Городенківський повіт, Королівство Галичини та Володимирії
Країна  Австрійська імперія
 Австро-Угорщина
Національність українець
Діяльність священник, письменник, перекладач, громадський та освітній діяч
Галузь церковне служінняd[1], освіта[d][1], творче та професійне письмоd[1] і перекладацтво[d][1]
Alma mater Львівська духовна семінарія
Знання мов українська[1], німецька[1], польська, латина[1] і англійська[1]
Головував Городенківський декан
Конфесія католицька церква[1]
Рід Шухевичі
Діти Шухевич Володимир Осипович

Короткий життєпис ред.

Родом із села Раківець на Станиславівщині, де служив парохом батько — о. Микола Шухевич.[3]

Закінчив ґімназію при монастирі оо. Василіян у Бучачі 1832 року.[4] Також навчався у львівських домініканців.[3]

Під час навчання у Львівській духовній семінарії (18351838[4]) належав до кола «Руської Трійці». Товаришував також з Антіном Могильницьким. Висвячений 1840 року, працював на різних парафіях, зокрема: Мостище (повіт Калуш, 1840–41, адміністратор), Камінне (повіт Надвірна, 1841–42, адміністратор), Волосів (повіт Надвірна, 1841–42, опікун), Старі Богородчани (1842–45, сотрудник). Зазнавав утисків влади.

З 1845 року,[5] за іншими даними з березня 1848 року, — парох Тишківців, того року очолив Городенківську повітову Руську Раду. За його ініціятиви та сприяння в Тишківцях було встановлено знак на скасування панщини 1848 року, відкрито школу 1856 року. Займані посади: Городенківський віце-декан декан (1864–65[5]), декан (1865–70[5])), інспектор народних шкіл Городенківського повіту.[4]

Друкувався в літературно-науковій газеті «Пчола» (1849 р.); перекладав Л. Верґілія («Пісню про хліборобство», «Скотарські поеми»[3]), Е. Щульце, Гердера, наслідував Вальтера Скотта («Подорожній»).

Помер та похований у родинному гробівці в селі Тишківцях.

Твори О. Шухевича видав посмертно його син Володимир Шухевич під назвою «Переводи і наслідування Осипа Шухевича, з портретом і життєписом автора» (Львів, 1883). Автор передмови — Іван Франко.[3] У передньому слові до книги «Переводи і наслідування Осипа Шухевича» І. Франко писав: «Переводи і наслідування, заміщені в цій книжці — пам'ятка життя і праці чоловіка майже не знаного в нашій літературі, а претім заслуговуючого на всенародне визнання. Переводи дуже корисно свідчать про те, як пильно Осип Шухевич прислуховувався до мови народної, яким обширним способом тієї мови він володів…. Праці Шухевича свідчать ще й о тім, на які широкі розміри задумували наші патріоти з доби нашого народного відродження працю на збагачення нашої словесності, як сміливо і совісно приступили до діла».

Версія доктора Николи Андрусяка ред.

Ім'я — Йосиф, син пароха Раківця над Дністром на Городенківщині отця Евстахія Шухевича. Був парохом у селі Тишківцях на Городенківщині (з 1848 року). Навчався у ґімназії при монастирі оо. Василіян у Бучачі в першій половині 1820-х років.[6]

Сім'я ред.

Мав 12 дітей, двоє померли малими.

  • Зенон Шухевич — парох Тишківців, глава, продовжувач «тишковецьких Шухевичів»; сприяв появі українських громадських організацій у селі
  • Осипа — найстарша донька, дружина доктора Лонгина Рожанковського, адвоката, посла до Австрійського райхсрату, мати першого команданта Легіону УСС д-ра Теодора Рожанковського[7] і полковника флоту Австро-Угорщини Маркила Рожанковського
  • Ольга — дружина о. Ковблянцького,
  • Євген — священик, батько адвоката Степана Шухевича
  • Ізидор — полковник австрійської армії — під час І-ї світової війни мав стати генералом; через дрібний конфлікт у Загребській лікарні його звинуватили у «великосербських настроях», звільнили зі служби
  • Володимир (дід Романа Шухевича) — видатний науковець, найвідоміший дослідник Гуцульщини
  • Модеста — дружина гімназійного професора у Києві Миколи Козловського
  • Микола Шухевич — адвокат, придбав у Львові територію для української організації «Сокіл-Батько»
  • Євгенія (Левицька) — мати письменника та журналіста Василя Левицького-Софроніва.[3]

Вшанування пам'яті ред.

В Івано-Франківську є Вулиця Шухевичів, названа на честь не лише Осипа, а й усієї його героїчної родини.

Примітки ред.

  1. а б в г д е ж и к Czech National Authority Database
  2. а б в Горбоватий В., Мельничук Б., Щербак Л. Шухевич Осип Євстахійович… — С. 661.
  3. а б в г д Липовецький Святослав. «Тишковецькі Шухевичі» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  4. а б в Горбоватий В., Мельничук Б., Щербак Л. Шухевич Осип Євстахійович… — С. 662.
  5. а б в Blazejowskyj Dmytro. Historical Šematism… — Р. 436.
  6. Андрусяк Никола. // Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 52.
  7. Перший комендант УСС. Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 14 квітня 2016.

Література ред.

Посилання ред.