Шутнівці

Шутні́вці — село в Україні, у Слобідсько-Кульчієвецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

село Шутнівці
Шутнівці на річці Смотрич Шутнівці на річці Смотрич
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Кам'янець-Подільський район
Громада	Слобідсько-Кульчієвецька сільська громада
Основні дані
Населення	384
Площа	0,686 км²
Густота населення	559,77 осіб/км²
Поштовий індекс	32376
Телефонний код	+380 3849
Географічні дані
Географічні координати	48°35′50″ пн. ш. 26°37′09″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	32372, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Устя
Карта
Шутнівці
Шутнівці
Мапа
Шутнівці у Вікісховищі

Географія

Село Шутнівці розташовується на річці Смотрич (між вищими по течії Панівцями та нижчими по течії Цвіклівцями).

Фельдшерський пункт у Шутнівцях

Клімат

Шутнівці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту.

Історія

Відоме в документах із другої половини XVII століття. Належало Потоцьким, Коссаковським, Вельгорським, від 1759 – Стажинським.

Від початку XVIII століття була дерев'яна Преображенська церква, яка близько 1746 року згоріла від блискавки. У 1747 збудовано й освячено нову церкву – також Преображенську, також дерев'яну. Згоріла 21 травня (2 червня) 1881 року. При пожежі церкви вигоріло майже все село.

12(24) квітня 1888 закладено новий храм, урочисто освячено 13(25) жовтня 1891. Церкву в ім'я святого Григорія, просвітителя Вірменії збудовано на кошти княгині Ганни Хілкової в пам'ять про її покійного чоловіка Григорія Хілкова. Серед ікон, які Хілкова пожертвувала храму, була невелика стародавня ікона Божої Матері Троєручиці. У часи войовничого атеїзму ікону було знищено. У наш час її заново написано й 14 травня 2006 повернено у Свято-Григоріївську церкву.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

З 1991 року в складі незалежної України.

З 14 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Населення

Населення становить 384 осіб.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.

Відомі люди

Уродженці

• Любенчук Микола Іванович — народний депутат України першого скликання (1990—1994).
• Ірха Василь Іванович — хоровий диригент, педагог, Заслужений працівник культури України, професор, Заслужений діяч мистецтв України, академік Української академії наук.

Проживали, перебували

• Хілкова Ганна Михайлівна — власниця Довжоцького ключа з п'яти поселень, фундаторка нової будівлі церкви у селі Шутнівці.

Галерея

• 
  Дорожній знак при в'їзді в село
• 
  Свято-Григорівська церква
• 
  Річка Смотрич біля села

Див. також

• Поділля — історико-географічна область.
• Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
• Подільський говір — різновид говорів української мови.
• Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.