Шлях до рабства

засадничий трактат з лібералізму Фрідріха Гаєка
(Перенаправлено з Шлях до кріпацтва)

«The Road to Serfdom» (укр. Шлях до рабства або Шлях до кріпацтва) — книга австро-британського автора, представника Австрійської школи економіки Фрідріха фон Гаєка, вийшла у світ 18 вересня 1944 р. Книга справила істотний вплив на погляди Маргарет Тетчер і принципи тетчеризму та Рональда Рейгана і принципи рейганоміки[1][2]. «Шлях до рабства» є одним із найвпливовіших та найпопулярніших видань, присвячених класичному лібералізму та лібертаріаніству.

«Шлях до рабства»
Автор Фрідріх фон Гайєк
Назва мовою оригіналу The Road to Serfdom
Країна Велика Британія Велика Британія
Мова англійська
Тема політика
Жанр нон-фікшн
Видавництво Routledge Press (UK), University of Chicago Press (US)
Видано 18.09.1944
Сторінок 266
ISBN 0-226-32061-8

Ідея книжки ред.

Показана Гаєком ідея полягає в тому, що всі форми колективізму через свою логіку неодмінно призводять до встановлення тиранії. Він використав Радянський Союз та нацистську Німеччину як приклад країн, що пройшли повний «шлях до рабства», що призвело до встановлення диктатури.

Гаєк вважав, що в економічній системі з централізованим плануванням, розподіл та розміщення ресурсів та товарів знаходитиметься в руках порівняно малої групи людей, яка не здатна ефективно обробляти інформацію, необхідну для адекватного розподілу ресурсів та товарів що знаходяться в розпорядженні керівників. Неузгодженість стосовно практичної реалізації будь-якого економічного плану разом з неадекватним керуванням ресурсами центральними планувальниками неодмінно потребуватиме примусу для досягнення бодай якихось цілей. Недієздатність центральних планувальників сприйматиметься як брак необхідних повноважень державою для реалізації начебто гарного задуму. Таке сприйняття призводить до того, що люди голосуватимуть за надання більшої влади державі, та сприятиме зростанню авторитету «сильної руки», керівника, який «здатен робити справи». Після такого розвитку подій країна сповзе в тоталітаризм. Гаєк вважав, що «шлях до рабства» починається з централізованого планування економікою, що пригнічує вільний ринок та завершується зникненням економічних та особистих свобод людини.

Принципово Гаєк не був проти державного втручання в економіку, але вважав, що мають інсувати певні принципи, які б відокремлювали законне втручання від незаконного. Він боявся, що його ідея може сприйматися не повністю: бізнесмен, який бажає, аби «держава злізла з його спини» не може, наприклад, вимагати протекціонізму від іноземної конкуренції[3].

Гаєк вважав, що такі країни, як Радянський Союз та нацистська Німеччина вже завершили свій «шлях до рабства», і що різні демократичні країни йдуть тим самим шляхом. В «Шляху до Рабства» він написав: «Принцип „мета виправдовує засоби“ в індивідуалістичній етиці тлумачиться як заперечення будь-якої моралі. В колективістській етиці він є обов'язково необхідним правилом»[N 1].

Історія ред.

 
Обкладинка першого видання книги

«Шлях до рабства» виходила в декількох редакціях. Вперше книжка вийшла у світ 18 вересня 1944 року, друге видання 1956 року мало передмову від Гаєка, в редакції 1976 року було додано вступ, а 1994 року вийшло 50-те ювілейне видання з передмовою Мілтона Фрідмана[4]. У 2007 році «University of Chicago Press» випустила нове видання книжки.

 
Обкладинка «The Road To Serfdom»

Книжку було надруковано видавництвом «Routledge Press» в березні 1944 року у Великій Британії, а потім «University of Chicago Press» у вересні 1944 року. Макс Істмен написав стислий варіант книжки, який було надруковано як головну статтю в «Reader's Digest», який вийшов загальним накладом в кілька мільйонів примірників. Цей варіант тексту було надруковано у підбірці «Книжка Місяця», загальним накладом 600 000 копій. В лютому 1945 було надруковано ілюстровану версію книжки в журналі «Look», яку згодом було перетворено на памфлет, який поширювала компанія «General Motors». Книжку було перекладено більш ніж 20 мовами. Взагалі, було продано більше 2 мільйонів екземплярів книги[5].

В червні 2010 року американський телеведучий Глен Бек присвятив передачу обговоренню «Шляху до рабства»[6], він та гості передачі закликали глядачів обов'язково прочитати книжку. На передачі були присутні, зокрема, Том Вудс та Юрій Мальцев. Протягом наступної доби «Шлях до рабства» опинилась на першому місці списків бестселерів Amazon.com та Barnes & Noble, де вона протрималась протягом тижня[7][8].

Зміст ред.

Розділ 1. Забутий шлях ред.

Чому після тривалого прогресу наша цивілізація зійшла з цього шляху? Тоталітарні режими у Німеччині, Італії та Росії — наслідок реалізації спільних з нашими думок. Ми поступово рухалися до соціалізму, хоча деякі мислителі попереджали про небезпеку цього шляху. Рух до соціалізму — це розрив з процесом розвитку західної цивілізації. Ми відмовляємося від філософських здобутків минулого. Ми руйнуємо цивілізацію, яка будувалася з часів Відродження.

головні риси індивідуалізму, який виріс із християнства та класичної античної філософії, уперше були розроблені в епоху Відродження і відтоді виросли і розширилися в західну європейську цивілізацію з її повагою до особистості як такої, що означає визнання для кожної особи верховенства її поглядів і смаків. (С. 25)

 
Прапор Венеційської республіки

Велику роль у розвитку європейської цивілізації відіграли торгові міста Північної Італії.

Переконливі аргументи на користь економічної свободи виникли як результат вільного розвитку економічної діяльності — назапланованого й неочікуваного побічного продукту політичної свободи. (С. 26)

Саме індивідуалізм став силою, яка створила нашу цивілізацію.

Скрізь, де зникали бар'єри на шляху вільного використання їхньої винахідливості, люди швидко одержували можливість задовольнити свої потреби, кількість яких постійно зростала. (С. 27)

На початку XX ст. було досягнуто такого рівня матеріального добробуту, безпеки й особистої незалежності, який сто років тому вважався майже неможливим.

Фундаментальним приципом успіху цивілізації стала орієнтація на спонтанні сили, а не на насильство. Але наш подальший прогрес залежав від розуміння тих сил, які привели нас до успху. Внаслідок бажання ще більших і швидших соціальних досягнень, лібералізм почали сприймати у негативному світлі, а прогрес перестав сприйматися як результат політики свободи. Наприкінці XIX ст. довіра до основних принципів лібералізму почала стрімко падати. Почався пошук нових шляхів, ідей глибинної перебудови суспільства. Було втрачено зв'язок між розумінням того, як працює суспільство з досягнутими результатами. В результаті ледь помітних кроків, відбулися принципові зміни у світогляді, було забуто традицію індивідуалізму, з якої виросла західна цивілізація. Посилився інтелектуальний вплив німецьких мислителів, засвоювалася теорія та практика німецького соціалізму.

Вплив ред.

«Шлях до рабства» справив величезний вплив на погляди Маргарет Тетчер під час її навчання в університеті[9].

Цитати ред.

«Ми не можемо сьогодні засуджувати молодих людей, що віддають перевагу твердій зарплаті ризику підприємництва, бо протягом усього свого свідомого життя вони чують, що такий стан є й більш надійним, й більш моральним. Нинішнє покоління виросло за таких обставин, коли школа і преса робили все, щоб дискредитувати дух вільної конкуренції і уявити підприємництво як заняття аморальне, коли людину, яка найняла на роботу сотню інших людей, називали не інакше як експлуататором, а людину, яка командує такою ж кількістю підлеглих, — героєм».

Видання ред.

Переклади українською ред.

  • Фрідріх А. Гаєк. Скорочена версія для журналу «Читацький оглядач» книги «Шлях до кріпацтва», Переклад з англійської: ГО «Ціна держави». Київ: ГО «Ціна держави», 2016. 66 стор. (завантажити [Архівовано 9 грудня 2016 у Wayback Machine.])[10]
  • Фрідріх фон Гаєк. Шлях до рабства в малюнках. Переклад і упорядкування: Валентина Галунько. Херсон: видавець Грінь Д. С.; Київ: Науково-дослідний інститут публічного права, 2017. 32 стор. (завантажити [Архівовано 6 березня 2017 у Wayback Machine.])[11]
  • Гаєк, Фрідріх. Шлях до рабства / пер. з англ. Сергій Рачинський. — К. : Наш Формат, 2022. — 208 с.

Зауваги ред.

  1. Принцип, згідно з яким мета виправдовує засоби, в індивідуалістичній етиці розглядається як заперечення будь-якої моралі. У колективістській етиці це обов'язково стає вищим правилом.

Примітки ред.

  1. Ebenstein, Alan (2003). Friedrich Hayek: A Biography. University of Chicago Press. с. 291. ISBN 9780226181509.
  2. Yager, Edward (2006). Ronald Reagan's Journey. Rowman & Littlefield. с. 103. ISBN 9780742544215.
  3. (Bruce Caldwell, Вступ до Hayek, 2007; с. 20)
  4. (Bruce Caldwell, Вступ до Hayek, 2007; с. x)
  5. The fading of Friedman. Prospect (magazine). December 2009. Процитовано 30 червня 2009. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)[недоступне посилання з серпня 2019]
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 червня 2010. Процитовано 17 червня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. Glenn Beck Makes Anti-Socialist Book From 1944 A Topseller In 24 Hours. Архів оригіналу за 15 червня 2010. Процитовано 17 червня 2010.
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 листопада 2011. Процитовано 18 червня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. Reitan, Earl Aaron. The Thatcher Revolution: Margaret Thatcher, John Major, Tony Blair, and the Transformation of Modern Britain, 1979—2001. — Rowman & Littlefield, 2003. — ISBN 0-7425-2203-2. (p. 17)
  10. перекладено за виданням Friedrich A. Hayek. The condensed version of «The Road to Serfdom» as it appeared in the April 1945 edition of Reader's Digest. London: The Institute of Economic Affairs. 1999. ISBN 9780255365307
  11. Анонс: За сприяння Науково-дослідного інституту публічного права здійснено переклад та упорядкування геніальної праці Нобелевського лауреата Фрідріха Гаєка «Шлях до рабства»., Науково-дослідний інститут публічного права, 24/02/2017

Див. також ред.

Посилання ред.