Шкідченко Володимир Петрович
Шкі́дченко Володи́мир Петро́вич (*1 січня 1948, Чита) — військовий діяч України, генерал армії України (08.2001); заступник Глави місії України при НАТО з військових питань (з 03.2004).
Шкідченко Володимир Петрович | |
---|---|
Володимир Шкідченко під час візиту до Вашингтона | |
5-й Міністр оборони України | |
12 листопада 2001 — 25 червня 2003 | |
Президент | Леонід Кучма |
Попередник | Олександр Кузьмук |
Наступник | Євген Марчук |
Начальник Генерального штабу Збройних Сил України — перший заступник Міністра оборони України | |
30 вересня 1998 — 13 листопада 2001 | |
Президент | Леонід Кучма |
Попередник | Олександр Затинайко |
Наступник | Петро Шуляк |
Народився |
1 січня 1948 (76 років) Чита, Російська РФСР, СРСР |
Відомий як | офіцер, політик |
Країна | СРСР і Україна |
Alma mater | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Військова академія імені М. В. Фрунзе |
Батько | Шкідченко Петро Іванович |
Звання | Генерал армії України |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Міністр оборони України (12 листопада 2001 — 25 червня 2003).
Біографія ред.
Народився 1 січня 1948 року в (м.Читі, Російська РФСР) в сім'ї військовослужбовця; українець; дружина Наталія Анатоліївна; має дочку.
Освіта: Одеське вище артилерійське командне училище ім. М.Фрунзе (1972); Військова академія ім. М.Фрунзе (1979); Військова академія Генштабу ЗС СРСР (1988).
Закінчив СШ в м. Білгород-Дністровському, Одеська область (1966). 1966-70 — студент Московського фізико-технічного інституту.
02.1970-07.72 — курсант Одеського вищого артилерійського командного училища ім. М.Фрунзе.
07.-09.1972 — командир вогневого взводу,
09.1972-09.73 — командир артилерійської батареї, Київський військовий округ.
09.1973-02.75 — начальник штабу — заступник командира артилерійського дивізіону,
02.1975-08.76 — командир артилерійського дивізіону в Групі радянських військ в НДР.
08.1976-06.79 — слухач Військової академії ім. М.Фрунзе.
06.1979-04.83 — заступник командира мотострілецького полку,
04.1983-01.85 — командир укріпленого району,
01.1985-07.86 — нач. штабу — заступник командира навчальної танкової дивізії, Далекосхідний військовий округ;
07.1986-07.88 — слухач, Військова академія Генштабу ЗС СРСР ім. К.Ворошилова;
07.1988-12.91 — командир дивізії, Центральна Група військ; командир дивізії, Закавказький військовий округ;
12.1991-03.92 — 1-й заступник командувача армії, Закавказький військовий округ;
03.1992-07.93 — командувач 6-ї гвардійської танкової армії, Одеський військовий округ;
07.-12.1993 — 1-й заступник начальника Головного штабу ЗС України.
12.1993-02.98 — командувач військ Одеського військового округу;
02.-09.1998 — командувач військ Південного оперативного командування;
30.09.1998-13.11.2001 — начальник Генерального штабу ЗС України — 1-й заступник Міністра оборони України;
12.11.2001-25.06.03 — Міністр оборони України.
Член Комісії з державних нагород України при Президентові України (12.1998-04.2000), член Комісії державних нагород та геральдики (05.2000-08.03); член Ради національної безпеки і оборони України (07.2000-09.03); член Державної ради з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України (з 08.2002); член Державної комісії з питань реформування і розвитку ЗС України, інших військових формувань, озброєння та військової техніки (з 03.2003).
Генерал-лейтенант (31.12.1992). Генерал-полковник (12.05.1994). Генерал армії України (23.08.2001).
Нагороди ред.
- Орден Богдана Хмельницького II ст. (3 грудня 1999) — за вагомий особистий внесок у підтримання бойової готовності військ, зразкове виконання військового та службового обов'язку, високий професіоналізм[1].
- Орден Богдана Хмельницького III ст. (4 грудня 1996) — за особисті заслуги у розбудові Збройних Сил України, забезпечення виконання покладених на війська завдань[2].
- Орден «Знак Пошани» (05.1981).
- Державна премія України в галузі науки і техніки 2002 року — за роботу «Науково-методологічні засади системи національної безпеки України» (у складі колективу)[3].
- 5 медалей. Відзнака Міністерства оборони України «Ветеран військової служби» (1999).
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Указ Президента України № 1527/99 від 3 грудня 1999 року «Про відзначення нагородами України військовослужбовців та працівників Збройних Сил України»
- ↑ Указ Президента України № 1156/96 від 4 грудня 1996 року «Про нагородження відзнакою Президента України „Орден Богдана Хмельницького“»
- ↑ Указ Президента України № 1171/2002 від 16 грудня 2002 року «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2002 року». Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 21 лютого 2012.
Посилання ред.
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |