Широківський район
Широ́ківський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця на південному заході Дніпропетровської області України. Існувала 1923 — 17 липня 2020. В повному обсязі перейшов під оруду Криворізького району[3]. Був південним приміським районом Кривого Рогу. У його центрі лежав Інгулецький район міста Кривий Ріг. Районний центр: Широке. З півночі на південь районом протікала річка Інгулець. Населення становило ▼ 27 286 (на 1.04.2016).
| Широківський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Колишній район на карті Дніпропетровська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  СРСР (.svg){kind=small} УСРР),  Україна
| ||||
| Область: | Дніпропетровська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 1225800000 | ||||
| Утворений: | 1923 рік | ||||
| Ліквідований: | 17 липня 2020 року[1] | ||||
| Населення: | ▼ 27 286 (на 1.04.2016) | ||||
| Площа: | 1214 км² | ||||
| Густота: | 23.1 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-5657 | ||||
| Поштові індекси: | 53700—53772 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Широке | ||||
| Селищні ради: | 2 | ||||
| Сільські ради: | 9 | ||||
| Смт: | 2 | ||||
| Села: | 66 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Кокул Олександр Анатолійович | ||||
| Голова РДА: | Ситниченко Євген Володимирович[2] | ||||
| Вебсторінка: | Широківська РДА | ||||
| Адреса: | 53700, Дніпропетровська обл., Широківський р-н, смт. Широке, вул. Соборна, 107, 2-93-69 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
17 липня 2020 року було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи.
Географія ред.
Розташовувався на крайньому півдні області, межував з Великоолександрівським районом Херсонської області, з Казанківським районом Миколаївської області, з Криворізьким і Апостолівським районами Дніпропетровської області.
Історія ред.
Територія, на якій був розташований район, була заселена в глибокій давнині. Про це свідчать археологічні знахідки, виявлені під час розкопок стародавніх могил — курганів, яких на території Широківщини 99. У курганах знайдено захоронення, предмети побуту енеоліту, бронзової та ранньої залізної епохи та скіфського періоду[4]. Широківщина — край козацький. Саме козацькі зимівники, які будувалися по річці Інгулець, перетворилися в майбутньому на великі поселення.
На козацькому кладовищі в с. Шестірня збереглося понад 100 надгробних хрестів, що височіють над могилами козаків, які проживали в селі. Перші поховання датовані XVIII сторіччям. Поряд із ним знайдені залишки однієї з найстаріших релігійних споруд на півдні Дніпропетровщини — церкви Різдва Пресвятої Богородиці. У 1991 році під час археологічних розкопок, які проводили криворізькі археологи, були знайдені печери, що вели від церкви до козацького кладовища.
Неподалік цього історичного місця знаходиться справжня степова перлина — Балка Кобильня. Яка являє собою унікальне поєднання природних утворень: карстовий рельєф, який утворився внаслідок перетворень, що відбувалися на землі 5 млн років тому, первісна степова рослинність. Тут знайдено значну кількість рослин, занесених до Червоної Книги. Серед них цимбохазма дніпровська, три види абсолютно унікальної ковили. Це місце знамените й тим, що тут знайдено сліди черняхівської культури (епоха пізньої бронзи), племена якої дали поштовх до розвитку древніх праслов'ян.
Зберегла свій первинний вигляд і сьогодні вражає величавою красою, архітектурними формами Свято-Успенська церква в с. Андріївка, збудована на початку 90-х років XIX ст., — складається враження, що споруда не зведена, а висічена з однієї велетенської скелі.
Під час розкопок в смт. Миколаївка, які проводили археологи Дніпропетровського національного університету та обласного центру охорони історико-культурних цінностей, було знайдено поховання засновника цього селища та сіл Андріївка, Забережжя, Радевичеве — козака Сіромахи. Унікальність поховання знахідки полягає в тому, що фактично, вперше на території України було знайдено поховання козацького старшини в дерев'яному склепі.
Адміністративний поділ ред.
Район адміністративно-територіально поділявся на 2 селищні ради та 9 сільських рад, які об'єднують 68 населених пунктів та підпорядковані Широківській районній раді. Адміністративний центр — смт Широке[5].
У 1923 році район стає складовою частиною Дніпропетровської області.
У 1963 році Широківський район було розформовано і приєднано до Апостолівського, а у 1965 році статус району відновлено. Територія району займає площу в 121473 га, з яких 94129 га — сільськогосподарські угіддя.
Населення ред.
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[6]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 14 794 | 2858 | 2063 | 4358 | 3865 | 1584 | 66 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 16 565 | 2657 | 1795 | 4163 | 4494 | 3130 | 326 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 28 094 осіб[7].
Промисловість ред.
Економічну основу району забезпечує аграрний сектор та промисловість. У районі 2 промислових підприємства, 117 соціальних об'єктів, 187 різних агроформувань, 56 організацій.
Найбільше підприємство району в галузі сільського господарства — ТОВ «Шестірня». Воно має 9014 га орної землі та найбільший по району автотранспортний парк.
Транспорт ред.
Територією району проходили такі автошляхи Н11, Н23, Р74, Т 0411, Т 0442, Т 0443 та Т 0447.
Районом проходить залізнична лінія Кривий Ріг-Головний — Інгулець та на північно-східній межі заходить лінія Кривий Ріг-Головний — Апостолове. Жодних залізничних станцій.
Зупинні пункти: 6 км, 21 км, 22 км та Полтавка-Криворізька.
Соціальна сфера ред.
У районі функціонує 20 шкіл, де навчаються майже 3,5 тис. учнів, 2 позашкільні заклади, 12 дитячих садків з 484 вихованцями. Свої знання дітям в школах передають 337 педагогів.
Для надання медичної допомоги населенню в районі працюють центральна районна лікарня, 6 лікарських амбулаторій, 26 ФАПів.
У районі діють 23 установи клубного типу, 25 бібліотек, районна школа мистецтв, в яких працюють 127 культпрацівників.
Пам'ятки ред.
Пам'ятки природи ред.
- Ландшафтний заказник Візирка
- Відслонення аркозових пісковиків
Пам'ятки монументального мистецтва тощо ред.
Докладніше: Пам'ятки Широківського району
Персоналії ред.
Голова партії "Всеукраїнське об'єднання «Громада» Павло Лазаренко народився 23 січня 1953 року в селі Карпівка Дніпропетровської області в сім‘ї садівника.
- Біднов Василь Олексійович — член Української Центральної Ради.
- EeOneGuy - відеоблогер.
Політика ред.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Широківського району було створено 30 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 52,63 % (проголосували 12 142 із 23 071 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 43,08 % (5 231 виборців); Юлія Тимошенко — 11,97 % (1 454 виборців), Олег Ляшко — 10,63 % (1 291 виборців), Сергій Тігіпко — 8,99 % (1 091 виборців), Михайло Добкін — 5,86 % (712 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,36 %.[8]
Примітки ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Широківський район |
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розпорядження Президента України від 13 грудня 2019 року № 503/2019-рп «Про призначення Є.Ситниченка головою Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області»
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 18 липня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ РОЗКОПАЛИ ПОХОВАННЯ ДРЕВНІХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ. Архів оригіналу за 7 березня 2020. Процитовано 7 березня 2020.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Широківського району [Архівовано 1 липня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать. Процитовано 17 липня 2023.
- ↑ Головне управління статистики в Дніпропетровській області[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 11 квітня 2016.
Література ред.
- Широківський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.881-903, 891-893
Джерела ред.
- Сторінка на сайті ОДА
- Широке — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР [Архівовано 16 липня 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)
| Криворізький район, Кривий Ріг |
||
| Миколаївська область (Казанківський район) |
|
Апостолівський район |
| Херсонська область (Архангельський район) |