Широковух звичайний
Широкову́х звича́йний (Barbastella barbastellus) — вид кажанів родини лиликових. Вид занесений до Червоної книги України.
| Широковух звичайний | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Рукокрилі (Chiroptera) |
| Родина: | Лиликові (Vespertilionidae) |
| Підродина: | Vespertilioninae |
| Триба: | Plecotini |
| Рід: | Широковух (Barbastella) |
| Вид: | B. barbastellus
|
| Біноміальна назва | |
| Barbastella barbastellus (Schreber, 1774)
| |
| |
Етимологія ред.
лат. Barba — «борода», лат. stella — «зірка». При поверхневому погляді збоку, верхня губа, здається, має бороду або швидше вуса.
Опис ред.
Відносно короткі, але дуже широкі вуха, що з'єднуються на лобі. Це невелика тварина (довжина 47-57 мм, маса 8-15,7 г) з відносно довгими, вузькими і загостреними на кінцях крилами. Хвіст майже дорівнює довжині тіла. Забарвлення чорно-буре, черево світліше, хутро густе. Тримаються поодинці або невеликими групами.
Особливості біології ред.
Політ досить швидкий, з крутими поворотами. Навесні та в першій половині літа веде поодинокий спосіб життя на горищах, під ставнями вікон, за дерев'яною обшивкою стін, рідше в дуплах. У другій половині літа трапляються невеликі колонії. Полює недалеко від схованок, на алеях парків, у садах, над городами, ставками, на узліссі, поблизу будівель.
Склад їжі різноманітний: двокрилі, метелики, жуки. В Україні широковух — осілий вид. У кінці березня — на початку квітня просинається, залишає зимові сховища і переміщується на літні, де ховається у вузьких щілинах скель, гротів, стін тощо. Полює з настанням сутінок, уникає відкритих просторів. Погода майже не впливає на полювання.
Життєвий цикл ред.
Широковухи селяться скрізь: днюють у різних печерах, льохах, покинутих шахтах або на скелях між камінням. Люблять самотність, але на зимову сплячку збираються по кілька особин. Масове розмноження починається в кінці травня. Малюки ростуть швидко. Наприкінці липня до зграй самиць і молоді приєднуються самці, які до того живуть окремо. Наприкінці жовтня тварини переселяються в зимові укриття. Сплячка не дуже міцна, тварини часто просинаються.
Генетика ред.
2n=32, FN=50. Число хромосом таке ж, як у видів роду Plecotus і є найнижчим серед європейських Vespertilionidae.
Широковух в Україні ред.
В Україні цей вид притаманний лісовій та лісостеповій смугам Правобережжя, гірським екосистемам. Знайдений в Київській, Житомирській, Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській, Черкаській, Кіровоградській, Хмельницькій областях та в Криму.
Зареєстровано в печерах України[1]:
- Закарпаття: у печерах Романія, Білих Стін, Вів, Обвальна, Ведмеже Ікло, Молочний Камінь, Система Червоний Камінь, Соколець; шт. Черемшина, Довгаруня, Стаціонар;
- Поділля: у Кришталевій печері; НПП "Подільські Товтри"
- Галичина: у печерах Медова, Страдецька;
- Крим: у печерах Червона, Холодна, Гугерджин, Тисячоголова, Вялова, Еміне-Баїр-Хосар, Армійська; Бешуйських копальнях; печерному місті Тепе-Кермен; Наскрізному гроті.
Примітки ред.
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2015. Процитовано 6 серпня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Джерела ред.
- Jens Rydell and Wieslaw Bogdanowicz Barbastella barbastellus. Mammalian species. № 557, pp. 1-8, 1997
- Широковух європейський у Червоній книзі України [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |