Шендерівка (Черкаська область)
Шенде́рівка — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області, підпорядковане Стеблівській селищній громаді. Населення — близько 923 людей.
| село Шендерівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Черкаська область |
| Район | Звенигородський район |
| Громада | Стеблівська селищна громада |
| Облікова картка | Шендерівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1659 |
| Населення | 923 |
| Поштовий індекс | 19453 |
| Телефонний код | +380 4735 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°20′12″ пн. ш. 31°01′42″ сх. д. / 49.33667° пн. ш. 31.02833° сх. д.Координати: 49°20′12″ пн. ш. 31°01′42″ сх. д. / 49.33667° пн. ш. 31.02833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
156 м |
| Водойми | р. Боровиця |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | смт. Стеблів |
| Карта | |
  Шендерівка | |
 Шендерівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія ред.
Розташоване біля річки Боровиця, права притока Росі. За 25 кілометрів від села — райцентр Корсунь-Шевченківський, за 95 кілометрів — Черкаси, за 165 кілометрів — місто Київ.
Історія ред.
Козацька доба ред.
На початку 17 століття на місці майбутнього села засновано хутір-зимівник, який належав гетьману Петру Сагайдачному. Проте перша письмова згадка про село припадає на 1659 рік, на часи правління гетьмана Івана Виговського: того року згідно з «конституцією» село ленним правом надали Евстахію Фачковичу. Цим документом польська влада намагалася підтвердити спадкове ленне право на Шендерівський маєток Остапа Федьковича (Фачковича), але де-факто закони Речі Посполитої на території Корсунського полку Гетьманщини не діяли. Проте після Вічного миру 1686 року між Польщею та Московією Військо Запорозьке втратило контроль над селом.
За сприяння гетьмана Івана Мазепи, на територію району села на початку 18 століття повернута козацька адміністрація, відроджено православне життя. 1708 року у селі навіть споруджено дерев'яну православну церкву Успіння Пресвятої Богородиці, але незабаром вона згоріла від блискавки. Після поразки Мазепи у війні з Московією (1708–1709) Шендерівка знову переходить під контроль поляків. На 1741 рік у селі значиться 40 дворів, населення — близько 300 осіб. У 1804 році на фундаментах згорілої церкви збудували нову дерев'яну.
Анексія Російською імперією ред.
1807 село отримало статус містечка у складі Київської губернії та привілей на ярмарки і базари.
1861 року, після скасування кріпацтва, село стало центром Шендерівської волості Канівського повіту, до якої входило 13 староств.
Станом на 1864 рік тут жило 2260 осіб, створена солідна інфраструктура: церковно-парафіяльна школа, лікарня, сільський банк, волосна управа. У селі кілька разів бував поет Тарас Шевченко. Із 1864 по 1879 роки в селі мешкав його брат В. Г. Шевченко. Тут же він написав «Споминки про Тараса».
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому мешкало 2609 осіб, налічувалось 397 дворових господарства, існували 2 постоялих будинки, 7 лавок, винокурний завод[1].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3966 осіб (1899 чоловічої статі та 2067 — жіночої), з яких 3162 — православної віри, 761 — юдейської[2].
На початок XX століття у містечку працювали суконна фабрика, цукровий, винокурний, цегельний заводи, водяні млини, вітряки, лісова пристань.
1903 — населення Шендерівки становило 5980 осіб, громада євреїв зросла до 700 осіб. У цей час у Шендерівці проживав український письменник Євген Кротевич.
Влада УНР ред.
1917 року містечко визнало владу УНР. Проте 1918 радянська влада нав'язала Україні війну, яка викликала численні окупації села: з боку Денікіна, австрійців та російських більшовиків. Шендерівку послідовно звільняли українські війська: Директорії УНР, отамана Григор'єва, армія Нестора Махна. Стабільна радянська окупація встановлена тільки 1922 року.
Перша присутність комуністів ред.
Комуна, створена у 1920-х роках комуністами на базі поміщицької економії, збанкрутувала. Під тиском повстанських військ вони дали змогу селянам частково відродити традиційні промисли і торгівлю, постачання електроенергії до навколишніх сіл. Відродилася традиційна культура, у селі жив та виступав бандурист Григорій Косенко. Проте вже 1929 комуністи посилили терор проти ветеранів армії УНР, які залишилися у селі, а згодом вдалися до насильного створення колгоспів, до яких зганяли насамперед бідноту та ледарів. На початку 1932 року комуністи контролювали все їстівне і вдалися до терору голодом.
Радянські часи ред.
1930 року комуністи відправили до Росії десятки шендерівських родин. Значна частина селян евакуювала жінок та дітей на шахти Донбасу.
1932 за наказом влади почали конфісковувати їжу, доводячи людей до голодних психозів та смерті. За даними сільської ради, у Шендерівці було заморено голодом тисячу осіб — кожного четвертого мешканця села. Краєзнавці свідчать:
Голод 1932 - 1933 рр. чорним крилом зачепив і Шендерівку. Про його жахіття, випадки людожерства переконливо описує уродженець села, колишній генеральний директор об'єднання «Хлібпром» Донецької області, кандидат технічних наук І.Ф. Прохоренко у мемуарно-художньому творі « Життя як терниста нива» (Донецьк, вид. Юго - Восток, 2002 р.)
Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 247 жителів села[3]. 1934 року, у напівмертвому селі, комуністи познущалися ще й над церквою, яку перетворили на концертний майданчик. Проте вже за сім років комуністична влада була змушена евакуюватися із села, рятуючись від німецьких військ. До цього вони встигли за політичними мотивами вбити ще 19 жителів села — за рішенням «трійок» НКВД СРСР 1937 року.
Німецька присутність ред.
Німецька влада депортувала із села все єврейське населення, яке вижило протягом 1921—1941 років. 1942 тривав успішний запис молоді на роботу до Німеччини, де 376 юнаків та дівчат врятувалися від примусової мобілізації до Червоної армії, куди брали навіть інвалідів.
Всього на фронтах Другої світової війни загинуло 290 мешканців Шендерівки — учетверо менше, ніж під час Голодомору в 1932—1933 роках. Після війни до Шендерівки повернулася радянська влада
Роки незалежності ред.
Мешканці села проголосували за відновлення державної самостійності України на референдумі 1 грудня 1991 року. За роки незалежності суттєво скоротився як економічний так і демографічний потенціал села. Було повністю зруйновано агропромисловий комплекс, сферу обслуговування. Внаслідок нераціонального використання деградують ґрунти. Майже знищені транспортні шляхи, що є наслідком безперервного руху великовагових вантажних автомобілів.
З 2009 року розпочалось відновлення мережі вуличного освітлення сіл Шендерівка та Нова Буда. Головний підрядник — фірма «ОВІС» (м. Сміла)
За період 2007—2012 років неподалік села Шендерівка встановлено три станції мобільного зв'язку.
У 2014 році відбулась газифікація населеного пункту.
Впродовж 2012—2015 років відбувається активне поліпшення дорожнього покриття сільських вулиць відсівом і щебенем. Головний підрядник — ШПМК (м. Корсунь-Шевченківський)
Населення ред.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1182 особи, з яких 514 чоловіків та 668 жінок[4].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 945 осіб[5].
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,69 % |
| російська | 2,10 % |
| білоруська | 0,11 % |
| молдовська | 0,11 % |
Освіта ред.
В селі функціонує середня школа: Шендерівський навчально — виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад — загальноосвітня школа І — ІІІ ступенів», де нині навчається біля сотні дітей. Школа збудована у 1968 році. Учнів навчає близько 20 педагогів[7]. Учні школи активно беруть участь в житті школи та суспільства. Зокрема, вони долучились до «Освітньої програми», яку пропагує ГО «Вікімедія України». Згідно програми старшокласники замість рефератів учаться писати статті до Вікіпедії[8].
Учні школи також стали учасниками святкувань 12-річчя української Вікіпедії у січні 2016 року. Цього дня учні 5-11 класів стали учасниками вікі-лінійки «Українська Вікіпедія», а старшокласники писали статті до Вікіпедії.
Відомі уродженці ред.
- Леонід Горбенко — перший губернатор Калінінградської області, організував будівництво асфальтної дороги від села до сільського кладовища.
- Станіслав Двірняк — краєзнавець, вчитель математики, поет.
- Маніло Іван Петрович (1946)- професор, заслужений раціоналізатор РРФСР, заслужений винахідник РФ, доктор технічних наук.
- Скорик Владислав (1940) — кандидат технічних наук, декан факультету Московського фізико-технічного інституту, кавалер Почесної відзнаки Президента РФ.
- Ткаченко Степан (1940) — журналіст, народний депутат України.
- Харченко Григорій Трохимович (1917) — генерал — майор, військовий радник кубинського лідера Фіделя Кастро
- Олесь Харченко — (1946) — заслужений артист України (1979), керівник вокального квартету «Фавор» м. Київ. З 1966 року — артист державної капели бандуристів України, 1965—1975 — співак державної заслуженої капели «Явір».
Пам'ятки ред.
- Іванівське — заповідне урочище місцевого значення.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-89. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Шендерівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Черкаська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Черкаська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Черкаська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Шендерівський навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І-ІІІ ст.». Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 3 березня 2016.
- ↑ Вікі-урок. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 3 березня 2016.
Джерела ред.
- Szenderówka 2.), Sz., mtko nad rzką Borowicą // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 895. (пол.) — S. 895—896. (пол.)
Посилання ред.
| У Вікісловнику є сторінка Шендерівка. |
- Погода в селі Шендерівка [Архівовано 1 лютого 2011 у Wayback Machine.].
- ШЕНДЕРІВКА — село історичне [Архівовано 16 січня 2016 у Wayback Machine.].
|
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (травень 2013) |