Шеварднадзе Едуард Амвросійович

Едуа́рд Амвросійович Шевардна́дзе (груз. ედუარდ შევარდნაძე; Эдуа́рд Амбро́сис дзе Шевардна́дзе; 25 січня 1928, Маматі, Грузинська РСР, СРСР — 7 липня 2014, Тбілісі, Грузія) — політичний діяч часів СРСР та Грузії, дипломат. Член Комуністичної партія Грузії (СРСР). Президент Грузії у 1992—2003 роках, перший секретар ЦК КП Грузії (1972-1985), міністр закордонних справ СРСР з 1985 по 1990, перший секретар ЦК комсомолу Грузії (1957—1961), міністр закордонних справ СРСР (1985—1990). Герой соціалістичної прації (1981). Близький соратник Михайла Горбачова.

Едуард Амвросійович Шеварднадзе груз. ედუარდ ამბროსის ძე შევარდნაძე
Едуард Амвросійович Шеварднадзе
Прапор Перший секретар ЦК КП Грузії
28 вересня 1972 — 2 липня 1985
Попередник:	Василь Мжаванадзе
Наступник:	Джумбер Патіашвілі
Прапор 2-й Президент Грузії
25 листопада 1995 — 23 листопада 2003
Попередник:	Звіад Гамсахурдіа
Наступник:	Ніно Бурджанадзе
Ім'я при народженні:	груз. ედუარდ შევარდნაძე рос. Эдуард Амвросиевич Шеварднадзе
Народження:	25 січня 1928(1928-01-25)[…] Маматі, Ланчхтський муніципалітет, Ґурія, Грузія
Смерть:	7 липня 2014(2014-07-07) (86 років) Тбілісі, Грузія
Поховання:	Крцаніціd
Національність:	грузин
Країна:	СРСР→ Грузія
Релігія:	православ'я і Грузинська православна церква
Освіта:	Кутаїський педагогічний інститут ім. Цулукідзе
Партія:	КПРС
Батько:	Амвросій Георгійович Шеварднадзе
Шлюб:	Нанулі Ражденовна Шеварднадзе (Цагарейшвілі) (1929—2004)
Діти:	син: Паата дочка: Манана
Автограф:
Нагороди:	Почесний громадянин Тбілісі Олімпійський орден
Медіафайли у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Член ЦК КПРС у 1976—1991 роках. Кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС з 27 листопада 1978 по 1 липня 1985 року. Член Політбюро ЦК КПРС з 1 липня 1985 по 13 липня 1990 року. Депутат Верховної Ради СРСР 9—11-го скликань.

Життєпис

Народився в родині педагога Шеварднадзе Амвросія Георгійовича в селі Маматі Ланчхутського району. Старший брат Акакій загинув в 1941 під час оборони Берестя. Закінчив Тбіліський медичний технікум. В 1959 році закінчив Кутаїський деражавний інститут імені Акакія Церетілі за спеціальністю "історія".

Трудову діяльність розпочав в 1946 році інструктором, а потім завідувачем відділу кадрів і оргінструкторською роботою Орджонікідзевського районного комітету комсомолу в Тбілісі.

Член ВКП(б) з 1948 року.

У період з 1949 по 1951 роки Шеварднадзе був слухачем дворічної партійної школи при ЦК КП (б) Грузії, після закінчення якої став інструктором ЦК ЛКСМ Грузії. У 1952 році обраний секретарем, потім другим секретарем Кутаїського обкому ЛКСМ Грузинської РСР, а в 1953 році — першим секретарем Кутаїського міського ЛКСМ Грузинської РСР.

У 1956—1957 роках — другий секретар ЦК ЛКСМ Грузії. З 1957 до 1961 року — перший секретар ЦК комсомолу Грузії.

У 1959 році закінчив заочно Кутаїський педагогічний інститут імені Цулукидзе за фахом «історія».

З 1961 по 1963 рік — 1-й секретар Мцхетського районного комітету КП Грузії, з 1963 по 1964 рік — 1-й секретар Первомайського районного комітету КП Грузії міста Тбілісі.

З 1964 по 1965 рік — перший заступник міністра охорони громадського порядку, з 1965 по 1968 рік — міністр охорони громадського порядку Грузинської РСР. З 1968 по 1972 рік — міністр Міністра внутрішніх справ Грузинської РСР.

У 1972 році був першим секретарем Тбіліського міського комітету КП Грузії.

З 29 вересня 1972 по 6 липня 1985 року — 1-й секретар ЦК Комуністичної партії Грузії.

2 липня 1985 року Шеварднадзе був призначений на посаду міністра закордонних справ СРСР, замінивши на цьому посту Андрія Громико. Працював міністром до 20 грудня 1990 року.

З 19 листопада по 26 грудня 1991 року — міністр зовнішніх відносин СРСР.

У травні 1991 року у Грузії відбулись перші загальні президентські вибори, на яких президентом було обрано дисидента Звіада Гамсахурдіа. Через рік, у січні 1992, внаслідок державного перевороту у Грузії (1991—1992) останнього було усунуто від влади Військовою радою Грузії, що скасувала також і власне пост президента.

1992 року із Росії до Грузії повернувся Едуард Шеварднадзе, якого парламент країни обрав главою держави. У серпні 1995 парламент Грузії прийняв Конституцію, відповідно до якої главою держави є президент, що обирається загальним прямим голосуванням.

5 листопада того ж року одночасно було проведено парламентські та президентські вибори. Президентом країни став Едуард Шеварднадзе.

2000 року був переобраний на другий термін.

23 листопада 2003 був змушений подати у відставку внаслідок Трояндової революції, мирних протестів у Грузії, листопада 2003 по січень 2004. Причиною початку протестів стали масові фальсифікації парламентських виборів.

Смерть

Помер 7 липня 2014 року

Похований в Крцанісі

Нагороди

СРСР

• Герой Соціалістичної Праці (1981)
• П'ять орденів Леніна
• Орден Жовтневої Революції
• Орден Вітчизняної війни I ступеня
• Орден Трудового Червоного Прапора

Грузія

• Почесний громадянин Тбілісі (1985)

Вірменія

• Почесний громадянин Єревана (1999)

Україна

• Орден князя Ярослава Мудрого I ступеня (1 жовтня 1999) — за визначний особистий внесок у розвиток співробітництва між Україною і Грузією, зміцнення дружби між українським та грузинським народами (нагороджений Леонідом Кучмою)

Література

• М. М. Білоусов. Шеварднадзе Едуард Амвросійович // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
• M. Дорошко. Шеварднадзе Едуард Амвросійович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.781 ISBN 978-966-611-818-2