Вікіпедія

Шарлотта Купер

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Купер.

Шарлотта Купер Стеррі (англ. Charlotte Cooper Sterry; 2 вересня 1870 — 10 жовтня 1966) — англійська тенісистка, п'ятиразова переможниця Вімблдону та олімпійська чемпіонка. Перша олімпійська чемпіонка з тенісу та перша жінка, яка здобула індивідуальну перемогу на Олімпійських іграх.

Шарлотта Купер
Громадянство  Велика Британія[1]
 Сполучене Королівство
Дата народження 22 вересня 1870(1870-09-22)[2][3][4]
Місце народження Ілінг[d], Мідлсекс, Англія, Сполучене Королівство[2][4]
Дата смерті 10 жовтня 1966(1966-10-10)[2][5][4] (96 років)
Місце смерті Геленсбург, Дамбартонширd, Шотландія, Велика Британія[2][6][4]
Мейджори
Вімблдон Перемога (1895, 1896, 1898, 1901, 1908)
Інші парні турніри

Біографія ред.

 
Шарлотта Купер Стеррі проти Бланш Біґлі-Гільярд в Істбурні

Народилася 22 вересня 1870 року в Ілінгу, Міддлсекс, Англія, наймолодшою з 6 дітей у родині[7]. Навчалася тенісу у Лаун-тенісному клубі Ілінгу (англ. Ealing Lawn Tennis Club). Серед її учителів був, зокрема, Гарольд Магоні.

У 1901 році одружилася з Альфредом Стеррі, який певний час очолював Асоціацію лаун-тенісу. Народила двох дітей: сина Рекса (1903), який у 1960-70-хх очолював Всеанглійський клуб лаун-тенісу і крокету, та доньку Ґвен, яка також була тенісисткою.

У 26 років втратила слух[8], а до кінця життя – майже повністю втратила й зір[7].

Померла 10 жовтня 1966 року у Геленсбугзі, Шотландія.

Кар'єра ред.

З 1893 по 1919 роки брала участь у 21 Вімблдонському турнірі, з яких 5 разів виборювала чемпіонський титул в одиночному розряді[9]. Першу перемогу в цьому турнірі Купер здобула в 1895 році, останню – у 1908 році у віці 37 років (і досі залишається найстаршою чемпіонкою Вімблдону[8]). Перемогу 1908 року вона виборола, вже народивши двох дітей, і на 2017 рік була однією лише чотирьох матерів, які ставали чемпіонками Вімблдону[8]. Вона грала у 8-ми поспіль фіналах турніру (з 1895 по 1902 рр.)[9] і цей рекорд протримався до 1990 року, коли Мартіна Навратілова зіграла у дев'ятому поспіль фіналі Вімблдону[8].

Окрім індивідуальних поєдинків, Купер грала і перемагала в парних турнірах, як жіночих, так і змішаних. Серед напарників на турнірах були, зокрема, Реджинальд Догерті, Гарольд Магоні та Доротея Дуґлас-Чемберс, у парі з якою Купер дісталася парного фіналу Вімблдону у 1913 році[10].

Окрім Вімблдонського турніру, брала участь в інших змаганнях, зокрема, в чемпіонатах Всеанглійського клубу лаун-тенісу і крокету, де 7 разів здобувала перемогу у змішаних парах (з 1894 по 1898, 1900, 1908), в чемпіонатах Ірландії, де також перемагала і в індивідуальних, і в парних змаганнях (зокрема, 1895 перемога одночасно в індивідуальному змаганні та у змішаних і жіночих парах), чемпіонатах Шотландії, де перемогла у 1898 році[11], та інших.[7]

У 1900 році, коли вперше було дозволено змагатися жінкам, Шарлотта Купер взяла участь в Олімпіаді в Парижі, на якій виборола дві перемоги – у парі з Реджинальдом Догерті та індивідуальну, проти французької тенісистки Елен Прево[11], і стала першою олімпійською чемпіонкою з тенісу та першою жінкою, яка стала індивідуальною олімпійською чемпіонкою (першою загалом чемпіонкою Олімпіади серед жінок на кілька місяців раніше стала Елен де Пуртале, у складі команди вітрильника[12]).

У 2013 році Шарлотта Купер Стері обрана до Зали слави тенісу[10].

Фінали Вімблдону ред.

Одиночний розряд: 11 (5 перемог, 6 фіналів) ред.

Результат Рік Оппонентка Рахунок матчу
Перемога 1895   Гелен Джексон Аткінс 7–5, 8–6
Перемога 1896   Еліс Пікерінг 6–2, 6–3
Поразка 1897   Бланш Біґлі Гільярд 7–5, 5–7, 2–6
Перемога 1898   Луїза Мартін 6–4, 6–4
Поразка 1899   Бланш Біґлі Гільярд 2–6, 3–6
Поразка 1900   Бланш Біґлі Гільярд 6–4, 4–6, 4–6
Перемога 1901   Бланш Біґлі Гільярд 6–2, 6–2
Поразка 1902   Мюріель Робб 5–7, 1–6
Поразка 1904   Доротея Дуґлас-Чемберс 0–6, 3–6
Перемога 1908   Аґнес Мортон 6–4, 6–4
Поразка 1912   Етель Ларкомб 3–6, 1–6

Парний розряд: 1 (1 фінал) ред.

Результат Рік Партнерка Оппонентки Рахунок матчу
Поразка 1913   Доротея Дуґлас-Чемберс   Вініфред Макнейр
  Дора Бутбі		 4–6, 2–4 ret.

Примітки ред.

  1. ↑ http://www.bbc.co.uk/blogs/olympics/2008/07/olympic_countdown_22_days_pion.html
  2. ↑ а б в г Tingay L. 100 years of Wimbledon — London Borough of Enfield: Guinness Superlatives, 1977. — P. 215.
  3. ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  4. ↑ а б в г Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
  5. ↑ A Historical Dictionary of British Women — 2 — Routledge, 2003. — С. 116. — ISBN 978-1-85743-228-2
  6. ↑ http://www.sports-reference.com/olympics/athletes/co/charlotte-cooper-1.html
  7. ↑ а б в Oxford Dictionary of National Biography – Sterry [née Cooper], Charlotte Reinagle. Oxford University Press. Архів оригіналу за 8 листопада 2013. Процитовано 26 березня 2020. (англ.)
  8. ↑ а б в г Paul Newman (29 вересня 2017). The oldest ladies' singles champions. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020. (англ.)
  9. ↑ а б Player profile – Charlotte Sterry. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020. (англ.)
  10. ↑ а б CHARLOTTE COOPER STERRY. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 25 березня 2020. (англ.)
  11. ↑ а б Olympics – Charlotte Cooper. Sports Reference. Архів оригіналу за 17 квітня 2020. Процитовано 26 березня 2020. (англ.)
  12. ↑ Hélène de Pourtalès Bio, Stats, and Results. Olympic Sports. Архів оригіналу за 12 березня 2020. Процитовано 8 лютого 2014.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шарлотта_Купер&oldid=41149877