Шантефабль
Шантефа́бль (фр. Chantefable, також Cantefable) — жанр давньофранцузької літератури.
Шантефабль — це жанр середньовічної оповіді про кохання в прозі й ритмізованих віршах (так званий прозиметр (лат. Prosimetrum). Прозові частини промовлялися (fabler від латинського fabulare, розповідати), а віршовані частини співалися.[1]
Деякі дослідники вважають, що шантефабль був жанром середньовічного театру. Єдиний шантефабль, що дійшов до наших часів — це твір під назвою «Окасен і Ніколет» (фр. Aucassin et Nicolette), створений на початку XIII століття на пікардійському діалекті. На думку більшості літературознавців цей твір є вдалою пародією на середньовічні лицарські романи.
Див. також ред.
Література ред.
- H. Heiss: Die Form des cantefable. В часописі: Zeitschrift für französische Sprache und Literatur 42, 1914, ISSN 0044-2747, S. 251 ff.
- Gero von Wilpert, Sachwörterbuch der Literatur, Alfred Kröner Verlag, Stuttgart, 1989.
Посилання ред.
- ↑ Большой французско-русский и русско-французский словарь. 2003.