Чуркін Віталій Іванович

російський дипломат

Віталій Іванович Чуркін (рос. Виталий Иванович Чуркин; 21 лютого 1952, Москва, РСФСР — 20 лютого 2017, Нью-Йорк, США) — російський дипломат. Був послом Росії в Бельгії у 1994—1998 та в Канаді у 1998—2003 роках. Постійний представник Росії в Організації Об'єднаних Націй (2006—2017). Перший тесть Євгена Попова.

Віталій Іванович Чуркін
рос. Вита́лий Ива́нович Чу́ркин
Віталій Іванович Чуркін
Віталій Іванович Чуркін
Постійний представник Російської Федерації при Організації Об'єднаних Націй
1 травня 2006 — 20 лютого 2017
Президент Володимир Путін
Дмитро Медведєв
Володимир Путін
Прем'єр-міністр Дмитро Медведєв
Володимир Путін
Дмитро Медведєв
Попередник Андрій Денисов
Наступник Петро Іллічов (в.о)
Посол Росії у Бельгії
3 жовтня 1994 — 25 лютого 1998
Президент Борис Єльцин
Народився 21 лютого 1952(1952-02-21)
Москва, РРФСР
Помер 20 лютого 2017(2017-02-20) (64 роки)
США США Нью-Йорк
Похований Троєкуровське кладовище
Відомий як дипломат, політик, дитина-актор, усний перекладач, кіноактор
Громадянство Росія Росія
Національність росіянин
Alma mater Московський державний інститут міжнародних відносин (1974) і Дипломатична академія МЗС СРСР (1981)
Рідня Євген Попов (зять)
Професія дипломат
Звання кандидат історичних наук
Релігія православ'я і РПЦ
Нагороди Орден «За заслуги перед Вітчизною»
Орден Пошани
Орден Пошани
Зовнішні відеофайли
Бог почув сирійського хлопчика, автор тексту Сашко Лірник[1][2]

Біографія ред.

У дитячі роки знімався у трьох дитячих фільмах, два з яких стосуються образу Леніна («Синій зошит» та «Серце матері»)[3]. Закінчив 56-у московську спеціалізовану школу з поглибленим вивченням англійської мови.

Закінчив Московський державний інститут міжнародних відносин у 1974 році, де потім і розпочав свою трудову діяльність, а в 1981 році у Дипломатичній академії Міністерства закордонних справ СРСР здобув ступінь кандидата історичних наук. Згодом він обіймав посаду начальника Управління інформації Міністерства закордонних справ Радянського Союзу та Російської Федерації. Він також працював начальником Управління інформації МЗС Росії та був заступником міністра закордонних справ з 1992 по 1994.

Був послом Росії у Бельгії з 1994 по 1998 та послом в Канаді з 1998 по 2003. Після цього він перебував на посаді посла з особливих доручень Міністерства закордонних справ (2003—2006 роки). Змінив Андрія Денисова на посаді Постійного представника при Організації Об'єднаних Націй 1 травня 2006, коли вручив свої вірчі грамоти Генсеку ООН Кофі Аннану.

Був також головою вищих офіційних осіб Арктичної ради. Крім російської вільно володів англійською, розмовляв також монгольською та французькою мовами.

Чорнобильське питання ред.

Зажив слави в 1986 році, коли його, 34-річного другого секретаря, посол СРСР у США Анатолій Добринін обрав свідчити перед Конгресом Сполучених Штатів у справі аварії на Чорнобильській атомній електростанції.[4] Це був перший в історії випадок, коли радянський чиновник свідчив перед комітетом Палати представників Конгресу США.[5] Вибір Чуркіна, тоді ще молодого дипломата, пов'язували з його репутацією найкращого англомовного співробітника в радянському посольстві; ЗМІ повідомляли, що він володів «масивом англійського сленгу».[5] Виступи Чуркіна призвели до появи пародії на нього в образі Vitaly Charmyourpantsoff (Віталій Загіпнотизуйко (Чамйопанцофф)) у створеній Марком Аланом Стаматі серії політичних карикатур Вашингтон Пост під назвою Washingtoon.

Позиція щодо України ред.

Як постійний представник Росії при ООН заявив на початку березня 2014 року, що Москва не визнає легітимність тодішньої української влади, тому політичні відносини Росії з Україною перервано. Водночас він висловив надію на те, що в Україні проведуть незалежне розслідування подій, пов'язаних із вбивствами невідомими снайперами та автоматниками учасників протестів і міліції.[6]

3 березня 2014 року увечері на засіданні Ради безпеки ООН зачитав заяву Януковича від 1 березня 2014 року про те, що той попросив президента РФ Володимира Путіна застосувати свої війська для «відновлення законності» в Україні.[7]

Чуркіна критикували за те, що у виступі на засіданні Ради Безпеки ООН він переплутав прізвища головнокомандувача УПА Шухевича і першого Голови Верховної Ради незалежної Білорусі Шушкевича, назвав провідника ОУН Степана Бандеру «Бендерою» і заявив, що політична криза в Росії спричинена діяльністю Шухевича й Бандери[8]. Журналісти також відзначали факти його, на їхню думку, зумисної неправдивості, виразної тенденційності та політичної упередженості стосовно України[9][10][11][12].

Смерть ред.

Раптово помер 20 лютого 2017 року у Нью-Йорку, за день до свого 65-річчя. Російському представнику стало погано у приміщенні генерального консульства Росії, він був доправлений до Пресвітеріанської лікарні Нью-Йорка, де й помер. Попередньо причиною смерті названо серцево-легеневу недостатність. Американські медексперти зазначили, що для встановлення причини смерті необхідно отримати результати аналізів[13][14][15].

Сумніви щодо офіційної російської версії смерті Віталія Чуркіна висловив відомий незалежний російський журналіст Олександр Сотник:

 — До раптових смертей високопоставлених чиновників під час повноправної влади «спецухи» прийнято ставитися з недовірою. І то є цілком виправдано. Складно повірити, що у Чуркіна було погане медобслуговування[16]

Російська журналістка Юлія Латиніна вказує на те, що Чуркіну стало погано після емоційної телефонної розмови з Володимиром Путіним[17].

23 лютого в британській пресі з'явилась інформація про результати дослідження, які вказують на отруєння Чуркіна[18].

Поховання ред.

Похований 24 лютого 2017 року на Троєкурівському цвинтарі міста Москви.[19],[20]

Цікаві факти ред.

Чуркін став сьомим з російських дипломатів, які померли або загинули у грудні 2016 — січні 2017 року:
19 грудня 2016 в Туреччині був застрелений російський посол Андрій Карлов.
20 грудня день в Москві знайшли тіло колишнього голови Латиноамериканського департаменту МЗС Росії. Згідно з повідомленням, він «наклав на себе руки».
27 грудня 2016 в Усть-Каменогорську (Казахстан) знайшли тіло російського дипломата, співробітника генконсульства Романа Скрильникова, який, згідно з повідомленням, помер внаслідок «серцевого нападу».
9 січня 2017 в Афінах 55-річний консул РФ в Греції Андрій Маланін був знайдений мертвим у квартирі в старій будівлі посольства Росії. За попередніми оцінками смерть пояснюють хворобою серця.
14 січня 2017 в Ємені був застрелений посол Росії (російське МЗС спростувало це повідомлення).
26 січня в Індії помер посол Росії 67-річний Олександр Кадакін. Причиною смерті стала «нетривала хвороба серця».[21]
У 2003 уряд Януковича за нереально низькою ціною[22] продав найбільший суднобудівний завод України членам родини Віталія Чуркіна, які, не виконавши жодного інвестиційного зобов'язання, довели його до банкрутства[23]. Їм же належав і Львівський автобусний завод[24]. Пізніше Віталій Чуркін заявив, що племінників у нього немає[25].

Основні цитати ред.

  • Відповідь представнику Катару, що критикував блокування Росією і Китаєм запропонованого США варіанту резолюції Радбезу ООН по Сирії:
  Якщо ви ще раз заговорите зі мною в такому тоні, такої речі, як Катар, після сьогоднішнього дня більше не буде. [26]  
  • В ході дискусії про зміну влади в Україні, квітень 2014 року:
  Чомусь деякі наші західні колеги думають, що якщо якийсь переворот озброєний - краще озброєний, - то обов'язково прийдуть до влади демократи. Обов'язково, так би мовити, Томас Джефферсон повинен очолювати всю цю справу. [26]  
  • З приводу внесеної Малайзією і заблокованої Росією резолюції Радбезу ООН про створення міжнародного трибуналу по краху MH17 в Донбасі, липень 2015:
  Вважаю, що Рада Безпеки - це не місце обговорювати різні версії щодо МН-17. [26]  
  • Відповідь колишньому постпредові США при ООН Саманті Пауер, яка звинуватила Росію і сирійський режим у військових злочинах в Алеппо :
  Особливо дивним мені здалося виступ представника Сполучених Штатів, яка побудувала свій виступ, як ніби вона мати Тереза. [26]  
  Яка пристойна людина буде з ним розмовляти? [26]  
  • Чуркін на екстреному засіданні Ради безпеки ООН про сотні фотографій загиблих сирійських дітей внаслідок російських бомбардувань :
  Дітей в Сирії посипають пилом, щоб видати їх за жертв бомбардувань. [27]  

Про нього ред.

  ...Видатний російський дипломат...[28]  
  Спроби налагодити нормальний контакт були. Але, на жаль, вони не призвели до зміни його риторики. [29]  
  Він був дорогим колегою для всіх нас, глибоко вірним своїй країні дипломатом і одним із найпрекрасніших людей, яких ми знали.[30]  
  Російський дипломат Віталій Чуркін виявився другим представником Кремля в ООН, який помер в Нью-Йорку під час виконання службових обов'язків. Першим був Андрій Вишинський, кривавий сталінський генеральний прокурор, який помер 22 листопада 1954. Тоді в ООН теж сумували з приводу смерті досвідченого радянського дипломата, хоча прекрасно знали: ніяким дипломатом він не був. Він був чудовиськом. «…» для розуміння моральної катастрофи, яка сталася з путінською Росією, потрібно було просто чути промови Чуркіна. Нічого огидніше, страшніше і брехливі промов Вишинського я не читав — поки не дожив до путінської епохи. «…» Чуркін прожив життя, схоже з життям Вишинського. «…» Коли Сергій Лавров відправив його в ООН, це вже був зовсім інший Чуркін. Це вже був майже Вишинський. Ну що там, давайте начистоту — це було чудовисько. «…» Ніяким дипломатом він, звичайно ж, вже не був. Те, що він говорив під час війни в Грузії, анексії Криму, війни на Донбасі, знищення Алеппо, краще просто не згадувати. Це не було за гранню дипломатії, це було за гранню добра і зла.[31]
Оригінальний текст (рос.)
Российский дипломат Виталий Чуркин оказался вторым представителем Кремля в ООН, скончавшимся в Нью-Йорке при исполнении служебных обязанностей. Первым был Андрей Вышинский, кровавый сталинский генеральный прокурор, который умер 22 ноября 1954. Тогда в ООН тоже скорбели по поводу смерти опытного советского дипломата, хотя прекрасно знали: никаким дипломатом он не был. Он был чудовищем. «…» для понимания нравственной катастрофы, которая произошла с путинской Россией, нужно было просто слышать речи Чуркина. Ничего отвратительнее, страшнее и лживее речей Вышинского я не читал — пока не дожил до путинской эпохи. «…» Чуркин прожил жизнь, схожую с жизнью Вышинского. «…» Когда новый министр Сергей Лавров отправил его на собственное место в ООН, это уже был совсем другой Чуркин. Это уже был почти Вышинский. Ну что там, давайте начистоту — это было чудовище. «…» Никаким дипломатом он, конечно же, уже не был. То, что он говорил во время войны в Грузии, аннексии Крыма, войны на Донбассе, уничтожения Алеппо, лучше просто не вспоминать. Это не было за гранью дипломатии, это было за гранью добра и зла.
 
  У Чуркіна зажадали «брехні і лицемірства, виправдання зла і спотворення правди», як за радянських часів. Віталій Іванович по-радянськи взяв під козирок. У нього не вистачило сил подати у відставку, залишитися вільною людиною в невільній країні. Він вибрав несвободу на догоду влаштованому побуту і помилковому розумінню патріотизму.[32]  
  ...небіжчик був рідкісним негідником, в чому ми багато разів мали можливість переконатися під час трансляцій з засідань Ради безпеки ООН. Саме сивочолий мерзотник Чуркін ніс безпардонну брехню і демагогію, кажучи про Крим і війну на сході України, яку нав'язала його країна. Саме Чуркін вів полеміку з українськими дипломатами та іншими колегами в ООН, оперуючи гіршими штампами сталінських часів.[33]  
  • Віктор Олександров, «Грани.ру»:
  … на Чуркіні крові стільки, скільки Чикатило навіть і не снилося. Чуркін не вбивав своїми руками, але саме його і його шефа Лаврова стараннями створювалося дипломатичне прикриття, під яким російська армія і контрольовані Росією бойовики могли безкарно здійснювати агресію щодо Грузії та України. Жертви цієї агресії — і на совісті Чуркіна теж, і ступінь його відповідальності набагато вище, ніж ступінь відповідальності упирів Гіві і Мотороли, котрим він тепер складе компанію в пеклі.[34]
Оригінальний текст (рос.)
… на Чуркине крови столько, сколько Чикатило даже и не снилось. Чуркин не убивал своими руками, это правда, но именно его и его шефа Лаврова стараниями создавалось дипломатическое прикрытие, под которым российская армия и контролируемые Россией боевики могли безнаказанно осуществлять агрессию в отношении Грузии и Украины. Жертвы этой агрессии — и на совести Чуркина тоже, и степень его ответственности гораздо выше, чем степень ответственности упырей Гиви и Моторолы, которым он теперь составит компанию в аду.
 
  ...один з найбільш ефективних дипломатів у світі...[35]  
  Дипломатичний гігант і чудова людина[36]  

Примітки ред.

  1. "Бог почув маленького хлопчика з Алеппо": мережу підірвала версія смерті Чуркіна [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.], «Обозреватель», 21 лютого 2017, 09:11
  2. Алах акбар! [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.], Сашко Лірник,, Site.ua, 20.02.2017 21:51
  3. Чуркін, який відверто брехав в ООН про Україну, знімався у кіно про Леніна[недоступне посилання]
  4. Greenwald, John (12 травня 1986). Deadly Meltdown. Time. Архів оригіналу за 17 жовтня 2000. Процитовано 7 березня 2014.
  5. а б Weisskopf, Michael (2 травня 1986). Soviet Testifies on Capitol Hill, Thrust-and-Parry Reveals Few New Details of Accident. Washington Post.
  6. Москва перериває контакти з Україною. Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 7 березня 2014.
  7. Віктор Янукович попросив Путіна застосувати свої війська для «відновлення законності» в Україні. Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 7 березня 2014.
  8. Чуркін став «козлом», розповівши світу, як «у Росії Бендер і Шушкевич під гітлерівськими прапорами» кризу спричинили. Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 7 березня 2014.
  9. Росія в Криму діє в рамках угоди про базування ЧФ. Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 7 березня 2014.
  10. Чуркін: ООН доведе, що снайпери в Києві були від опозиції. Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 7 березня 2014.
  11. Постпред РФ при ООН стурбований політичним впливом бандерівців в Україні. Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 7 березня 2014.
  12. Представник РФ в ОНН побоюється, що «безлад» із Києва пошириться на Схід України та Крим. Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 7 березня 2014.
  13. Помер Чуркін /«Українська правда», 20.02.2017/. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 20 лютого 2017.
  14. New York Post: постпред РФ В.Чуркін помер через проблеми із серцем /Українські національні новини, 20.02.2017./. Архів оригіналу за 21 лютого 2017. Процитовано 20 лютого 2017.
  15. Медекспертам не вдалося визначити причину смерті Чуркіна /«Українська правда», 22.02.2017/. Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 22 лютого 2017.
  16. Сложно поверить, что у Чуркина было плохое медобслуживание /«Гордон», 20.02.2017./. Архів оригіналу за 21 лютого 2017. Процитовано 20 лютого 2017.
  17. Чуркіну стало зле після розмови з Путіним, — російська журналістка. Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 23 лютого 2017.
  18. Autopsy report. Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 23 лютого 2017.
  19. Виталий Чуркин похоронен на Троекуровском кладбище в Москв /ТАСС/. Архів оригіналу за 25 лютого 2017. Процитовано 24 лютого 2017.
  20. Чуркіна поховали в Москві /Українська правда/. Архів оригіналу за 25 лютого 2017. Процитовано 24 лютого 2017.
  21. Семь российских дипломатов погибли за два месяца [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.]. 21 лютого 2017
  22. Оксана Тихончук (30.03.2005). Уничтожением «ЧСЗ» пугает Украину тот, кто его уже уничтожил. Нібулон. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 08.10.2021.
  23. Занепад ЧСЗ: як росіяни знищували найбільше суднобудівне підприємство України. Морські бізнес-новини України. 14.07.2017. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 08.10.2021.
  24. У родичів скандального Чуркіна хочуть відібрати Львівський автобусний завод [Архівовано 11 лютого 2015 у Wayback Machine.] Середа, 06 серпня 2014 www.pravda.com.ua
  25. Радіо свобода. Чуркін спростував заяви про те, що Львівський автобусний завод належить його племінникам [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  26. а б в г д Бі-бі-сі: Виталий Чуркин: основные цитаты [Архівовано 21 лютого 2017 у Wayback Machine.]. 20.02.2017
  27. «Сьогодні»: Постійний представник РФ в ООН Чуркін: Дітей у Сирії посипають пилом, щоб видати за жертв бомбардувань [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.]. 14 Грудня 2016
  28. Об'ява МЗС РФ в Твіттері. Архів оригіналу за 19 лютого 2017. Процитовано 21 лютого 2017.
  29. Громадське телебачення: Єльченко прокоментував смерть Чуркіна [Архівовано 21 лютого 2017 у Wayback Machine.]. 20.02.2017
  30. Independent: Russian ambassador to UN Vitaly Churkin dead: Diplomat dies suddenly in New York [Архівовано 21 лютого 2017 у Wayback Machine.]
  31. «Главред»: Вышинский нашего времени: памяти Виталия Чуркина [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.]. 21.02.2017
  32. Гордон: Сердце не выдержало лжи. Он был бы прекрасным дипломатом в свободной, европейской России [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.]
  33. УНІАН:Игорь Левенштейн. Правда о мертвых: почему не жалко Чуркина. [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.]
  34. Виктор Александров. A la guerre comme a la guerre. Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 22 лютого 2017.
  35. Opinion. The New York Times. 25 лютого 2017. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. {{cite web}}: Текст «Samantha Power: My Friend, the Russian Ambassador» проігноровано (довідка) (англ.)
  36. Absolutely devastated to hear that my friend & colleague Vitaly Churkin has died. A diplomatic giant & wonderful character. RIP. Twitter. Matthew Rycroft. 20 лютого 2017. Архів оригіналу за 20 листопада 2019. Процитовано 26 лютого 2017. (англ.)

Сім'я ред.

  • дочка: Анастасія Чуркіна — російська закордонна журналістка. Працювала в корпункті «Russia Today» у США, потім у Лондоні.

Посилання ред.