Чубчик або чубо́к, також гри́вка[1] — необов'язковий елемент зачіски у вигляді волосся, що спадає на лоб. Функціонально може закривати дефекти чола. Символічно є атрибутом ряду культур наприклад, Стародавній Рим, Стародавній Єгипет або субкультури емокіди.

Види чубчика ред.

  • По довжині: довгий або короткий
  • За обсягом: густий (об'ємний, щільний) або проріджений («рідкий»)
  • По типу укладки: природний або завитий («чубчик мамонта»), піднесений або опущений
  • За формою:
    • Прямий (рівний, в дусі 20-х років) або збоку (косий, скошений)
    • Філірований («рваний», з «пипаними» кінцями)
    • Простий або фігурний (складний)
    • Трикутний класичний або трикутний «єгипетський»
    • Одноярусний або багатоярусний
    • Симетричний чи асиметричний
  • По типу моделювання зачіски: чубчик як самостійна деталь стрижки чи як складова частина стрижки

Див. також ред.


  1. Пошук. Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 26 січня 2020.