Чотири кроки в хмарах
«Чотири кроки в хмарах» (італ. 4 passi fra le nuvole, на постері: «Quattro passi fra le nuvole») — італійський трагікомедійний фільм 1942 року, поставлений режисером Алессандро Блазетті. Вважається одним з фільмів-передвісників італійського неореалізму[1][2]. На основі сюжету стрічки знято декілька римейків: «Під небом Провансу» (фр. Sous le ciel de Provence, Франція, 1956 рік), «Прогулянка в хмарах» (США, 1995 рік), «Декілька слів про кохання» (Індія, 2000 рік) та інші.
Чотири кроки в хмарах | |
|---|---|
| італ. 4 passi fra le nuvole | |
 | |
| Жанр | трагікомедія |
| Режисер | Алессандро Блазетті |
| Продюсер | Джузеппе Амато |
| Сценаристи | Джузеппе Амато, Алессандро Блазетті, Альдо де Бенедетті, П'єро Телліні, Чезаре Дзаваттіні |
| У головних ролях |
Джино Черві Адріана Бенетті Гудітта Ріссоне |
| Оператор | Вацлав Віх |
| Композитор | Алессандро Чиконьїні |
| Художник | Вірджиліо Марчіні |
| Кінокомпанія | Società Italiana Cines |
| Дистриб'ютор | ENICd |
| Тривалість | 95 хв. |
| Мова | італійська |
| Країна |
.svg){kind=small} Королівство Італія |
| Рік | 1942 |
| Дата виходу | 24 грудня 1942 (Італія) |
| IMDb | ID 0035230 |
| Рейтинг |
IMDb:  |
 Чотири кроки в хмарах у Вікісховищі | |
Сюжет ред.
Паоло Б'янкі — торговець кондитерськими виробами, комівояжер середнього віку, що веде розмірене, але нудне життя зі сварливою дружиною в одному з міст на півночі Італії. Під час чергової службової поїздки на південь країни в потягу він звертає увагу на молоду жінку, яка, не маючи квитка і грошей на його купівлю, намагається виправдатися перед контролером. Паоло встає на її захист. В помсту контролер знаходить, що проїзні документи самого Б'янкі оформлені не вірно, і висаджує його на найближчій станції. Комівояжер вимушений скористатися автобусом. Там він зустрічає дівчину з потягу і знайомиться з нею. Її історія сумна, хоча досить тривіальна: вона кинута коханим, чекає дитину і, абсолютно не маючи коштів для існування, не знає як з'явитися перед люблячими, але строгими батьками. Марія благає нового знайомого заїхати до її родини й назватися її чоловіком. Паоло погоджується, але брат дівчини дуже швидко розкриває обман. Проникливою промовою головний герой умовляє батька пробачити доньку.
У ролях ред.
| • Джино Черві | … | Паоло Б'янкі |
| • Адріана Бенетті | … | Марія |
| • Гудітта Ріссоне | … | Клара Б'янкі |
| • Карло Романо | … | Антоніо, водій автобуса |
| • Гуїдо Челано | … | Паскуале, брат Марії |
| • Маргеріта Сейлін | … | Луїза, мати Марії та Паскуале |
| • Альдо Сільвані | … | Лука, батько Марії та Паскуале |
| • Оресте Біланчіа | … | бакалійник |
Знімальна група ред.
- Автори сценарію — Джузеппе Амато, Алессандро Блазетті, Альдо де Бенедетті, П'єро Телліні, Чезаре Дзаваттіні
- Режисер-постановник — Алессандро Блазетті
- Продюсер — Джузеппе Амато
- Композитор — Алессандро Чиконьїні
- Оператор — Вацлав Віх
- Монтаж — Маріо Серандреї
- Художник-постановник — Вірджиліо Марчіні
- Художник-декоратор — Фердінандо Руффо
Художні особливості і критика ред.
Теоретик кінематографу Жорж Садуль назвав фільм цікавим, але нерівним. Сцени в автобусі чарівні і мають непередаваний національний колорит: строкатий натовп глузливих людей, що підкріплюють свою мову емоційною жестикуляцією, сміх, сварки і абсолютний безлад у салоні. Хоча така побутова замальовка виходила за грані догми, що просувався Муссоліні — «Італія це країна, де потяги приходять вчасно». Друга ж половина стрічки, що відбувається в павільйонних селянських інтер'єрах, — посередня та умовна[3]. Слід зазначити, що в цілому фільм не виходив за рамки пропаганди діючого режиму, але й не містив фашистської риторики[4].
Примітки ред.
- ↑ Кинословарь. В 2 т / Гл. ред. С. Ю. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1966. — Т. 1 : А — Л. — С. 190—191. — 85000 прим. (рос.)
- ↑ Л. Алова. Блазетти Александр // Режиссерская энциклопедия. Кино Европы / Г.Н. Компаниченко. — М. : Научно-исследовательский институт киноискусства, 2002. — С. 23. — ISBN 5-85646-077-4. Архівовано з джерела 10 листопада 2014
- ↑ Садуль, 1958-1982, с. 168, 6.
- ↑ Колодяжная В., Трутко И. История зарубежного кино. 1929-1945 годы. — М. : Искусство, 1970. — С. 278. — 25000 прим. (рос.)
Джерела ред.
- Жорж Садуль. Всеобщая история кино. В 6-ти томах = Histoire générale du cinéma. — М. : Искусство, 1958-1982. — Т. 6. (рос.)
Посилання ред.
Чотири кроки в хмарах на сайті IMDb (англ.) 
(станом на 3.03.2017)- Чотири кроки в хмарах на сайті MYmovies.it (італ.)
(станом на 3.03.2017) - Чотири кроки в хмарах на сайті AllMovie (англ.)
- 4 passi fra le nuvole на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
