Чоська губа (рос. Чёшская губа) — затока Баренцева моря між східним берегом півострова Канін та материком.

Чоська губа
Зображення
Вливаються Vizhasd, Omad, Volongad, Perepuskd, Pyoshad, Snopad, Bolshaya Krutayad, Suvoynayad, Peshitsad, Omitsad, Vorovkad, Golubnitsad, Vadegad, Bolshaya Oyvad, Bolshoy Yarneyd, Nadteyd, Sesayakhad, Khandeyd, Khetsyakhad, Bolshaya Gubistayad, Malaya Sobachyad, Bolshaya Sobachyad, Laydenkad, Nyagrinskaya Viskad, Snopitsad, Velikayad, Abkadnyavta Pervayad, Abkadnyavta Vtorayad, Abkadnyavta Tretyad, Bolshaya Khultad, Grabyozhnayad, Prischatinitsad, Prischatenokd, Bezuznayad, Bolshaya Krestovayad, Malaya Krestovayad, Peschankad, Bolshaya Shubnayad, Malaya Shubnayad і Chyornayad
Країна  Росія[1]
Вертикальна глибина 55 м
Мапа

Координати: 67°30′ пн. ш. 46°30′ сх. д. / 67.500° пн. ш. 46.500° сх. д. / 67.500; 46.500

Має округлу форму, довжина 110 км, ширина до 130 км, глибина при вході 55 м, типова глибина менше 50 м, звичайні мілини глибиною 2-3 м. Впадають річки: у східну частину Чорна, Велика, Волонга[ru], у південно-східну частину Пеша[de], у південну частину Грабіжна , Снопа[ru], Омиця, Віжас[de], Ома[de]. У західну частину затоки впадає Чоша[ru], за якою і названа затока. З цих річок найбільш значними є Пеша, Чоша та Ома. Затока обмежена на заході мисом Мікулкін Ніс[ru], на сході мисом Бармін. Береги у східній та західній частинах затоки піднесені, складені сланцем, у південній частині низовинні, піщані.

У затоці мешкає ендемічний підвид оселедця, так званий чосько-печорський оселедець (Clupea palasii suworovi)[2].

У XVI—XVIII століттях помори у південній частині півострова Канін перетягували свої кочі по Чоському волоку з річки Чежа[ru], що впадає в Чоську губу, в річку Чижа[ru], що впадає в Мезенську губу Білого моря[3].

Примітки ред.

  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. Оценка и сохранение морского биологического разнообразия Баренцева моря. 11. Полуостров Канин и Чешская губа. WWF России (рос.). Архів оригіналу за 13 січня 2013. Процитовано 1 вересня 2007.
  3. Вадим Старков. Очерки истории освоения Арктики. Том II. Россия и Северо-Восточный проход. Мангазейский морской ход