Чеченська автономна область

Чеченська автономна область (Чеченська АО, чеч. Нохчийн автономин область) — адміністративно-територіальна одиниця РРФСР, що існувала з 30 листопада 1922 по 15 січня 1934 .

Нохчийн АО
Чеченская АО
Чеченська автономна область
Чеченський НО Flag
1922–1934 Чечено-Інгуська АО
Столиця Грозний
Форма правління автономна область
Історичний період Інтербелум
 - Засновано 30 листопада 1922
 - Ліквідовано 15 січня 1934
Сьогодні є частиною Росія Росія

Адміністративний центр — місто Грозний.

Історія ред.

Чеченська автономна область була утворена 30 листопада 1922 з Чеченського національного округу Горської АРСР. Центром області було призначено місто Грозний, що не входив до складу області і мало статус автономного міста.

З 17 жовтня 1924 Чеченська АО у складі Північно-Кавказького краю. У 1927 році до складу Чеченської АО був включено район Аллаго, що до цього входив до складу Грузії і населений вайнахськими народностями — кістінці, малхістинці і майстинці. 4 лютого 1929 до Чеченської АО була приєднана територія скасованого Сунженського козацького округу, до складу Чеченської АО також офіційно увійшло місто Грозний.

Під час колективізації в Чеченській АО спалахнуло антирадянське повстання, у придушенні якого в лютому-березні 1932 брала участь 28-а гірськострілецька дивізія РСЧА .

15 січня 1934 Чеченська АО була об'єднана з Інгуською АО в одну Чечено-Інгуську АО у складі Північно-Кавказького краю.

Національний склад[1] ред.

Національність Населення, осіб Кіл-сть %
Чеченці 291 259 94,0
Росіяни 9 122 2,9
Аварці 2 793 0,9
Кумики 2 130 0,7

Адміністративний поділ[2] ред.

Спочатку область мала поділ на 5 районів: Грозненський, Надтеречний (с. Нижній Наур), Урус-Мартановський, Шалінський, Шатоївський.

Станом на 1932 до складу області входили 1 місто, виділене в самостійну адміністративно-господарську одиницю,

і 12 районів:

  1. Веденський — с. Ведено
  2. Галанчозький район — с. Галанчож
  3. Гудермеський — с. Гудермес
  4. Ітум-Калінський — с. Ітум-Кале
  5. Надтеречний — с. Нижній Наур
  6. Ножай-Юртовський — с. Ножай-Юрт
  7. Петропавлівський район — с. Петропавлівське
  8. Сунженський — ст-ця Слепцовська
  9. Урус-Мартановский — с. Урус-Мартан
  10. Шалінський — с. Шалі
  11. Шаро-Чеберлоївський — с. Дай
  12. Шатоївський — сел. Шатой

Примітки ред.

  1. Всесоюзная перепись населения 1929 г. Национальный состав. Архів оригіналу за 16 квітня 2012. Процитовано 19 травня 2015.
  2. Всемирный исторический проект. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 19 травня 2015.

Ресурси Інтернету ред.