Четвертува́ння, чвертува́ння — вид страти, при якому відсікаються кінцівки. З назви зрозуміло, що тіло засудженого ділиться на чотири або більше частин. Після страти частини тіла виставляються для публічного огляду окремо (іноді розносяться по чотирьох заставах, воріт міста тощо).

Історичні відомості ред.

У Англії (аж до 1820 року, формально скасовано лише в 1867 році) четвертування було частиною найболіснішої і найжорстокішої страти, яка призначалася за тяжкі державні злочини — «повішення, випотрошення і четвертування» (англ. hanging, drawing and quartering). Засудженого вішали на короткий час на шибеницю, так щоб він не помер, потім знімали з мотузки і випускали йому нутрощі, розпоровши живіт. Тільки потім його тіло розсікали на чотири частини і відрубували голову; частини тіла виставляли на загальний огляд «там, де король вважатиме зручним».

У Франції четвертування здійснювалося за допомогою коней. Засудженого прив'язували за руки і за ноги до чотирьох сильних коней, які підганяли так, щоби вони рухалися врізнобіч і відривали кінцівки. Фактично доводилося підрізати сухожилля засудженому. Потім тулуб засудженого кидали у вогонь. Так були страчені вбивці королів Равальяк в 1610 році і Робер-Франсуа Дам'єн у 1757 році. У 1589 році такій процедурі піддали мертве тіло вбивці Генріха III, Жака Клемана, на місці злочину охоронцями короля.

У Московії засудженому відрубували сокирою ноги, руки і потім голову. Так були страчені Тимофій Анкудінов і Степан Разін. До такої страти був засуджений Омелян Пугачов, проте, за розпорядженням Катерини II йому (як і його сподвижнику Афанасію Перфільєву) спочатку відтяли голову, а потім вже кінцівки.

У тюрмах НКВС на заході Україні (Галичина, Волинь) з 1939 по 1941 роки відбувалися четвертування людей тощо.[1][2]

Примітки ред.

  1. 14 жовтня — День Української Повстанської Армії та Покрови Пресвятої Богородиці / Тернопільська міська централізована бібліотечна система. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2014. 
  2. У Львові покажуть фільм «УПА. Третя сила». Архів оригіналу за 2 вересня 2014. Процитовано 31 травня 2014. 

Посилання ред.