Вікіпедія

Четан Ананд (режисер)

Індійський кінорежисер, продюсер і сценарист
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ананд.

Чета́н Ана́нд (гінді चेतन आनंद, англ. Chetan Anand; нар. 3 січня 1915, Лахор, Пенджаб, Британська Індія (зараз Пакистан)) — пом. 6 липня 1997, Мумбаї, Махараштра, Індія) — індійський кінорежисер, продюсер і сценарист. Лауреат Гран-прі 1-го Каннського міжнародного кінофестивалю за фільм «Місто в долині» .

Четан Ананд
Дата народження 3 січня 1915(1915-01-03)[1][2][3]
Місце народження Лахор, Пенджаб[d], Британська Індія, Британська імперія[4]
Дата смерті 6 липня 1997(1997-07-06)[5] (82 роки)
Місце смерті Мумбаї, Індія
Громадянство  Індія
Alma mater Урядовий коледжd і Університет Ґурукул Канґрі
Професія кінопродюсер, кінорежисер, актор, сценарист
Нагороди
IMDb ID 0025608
CMNS: Четан Ананд у Вікісховищі

Біографія ред.

Четан Ананд народився 3 січня 1915 року в Лахорі[6][7] у Британській Індії (нині територія Пакистану) або згідно з іншими джерелами в Гурдаспурі[8] (штат Пенджаб) у сім'ї заможного адвоката Пішорі Лала Ананда. Двоє його молодших братів Дів і Віджай також згодом пов'язали себе з індустрією кіно. Його сестра — мати режисера Шекхара Капура.

Після закінчення Державного Коледжу Лахора він деякий час працював на BBC і викладав історію в Doon School в Деградуні. На початку 1940-х Четан написав сценарій фільму про Ашока Великого і вирушив до Бомбею, щоб його продати. Там він зустрівся з режисером Фані Мажумдар[en], який запропонував йому роль у фільмі Rajkumar 1944 року.

У 1946 році відбувся його режисерський дебют з фільмом «Місто в долині», який завоював «Гран-прі» (разом зі ще десятьма стрічками) 1-го Каннського кінофестивалю. Це була одна з перших індійських кінострічок, що отримали міжнародне визнання. У фільмі дебютували акторка Каміні Каушал і композитор Раві Шанкар.

У 1949 році разом зі своїм братом Девом Анандом Четан заснував Navketan Productions, під банером якої вийшов його наступний фільм «Ревізор»[en], заснований на однойменній п'єсі Н. В. Гоголя, з Девом Анандом і Сурайєю[en] у головних ролях. Фільм мав помірний успіх. Потім були «Ураган»[en] і «Водій таксі»[en]. «Водій таксі» став першим касовим успіхом Четана Ананда і залишається найприбутковішим фільмом Navketan Productions до сьогодні.

На зніманні фільму «Фантуш»[en] між братами виникли розбіжності, і в 1960 році Четан заснував свою власну продюсерську компанію Himalaya films. У 1964 році він зняв один з ранніх індійських фільмів про війну «Реальність»[en]. Знята в період після Китайсько-індійської війни, «Реальність» виграла Національну кінопремію як другий найкращий художній фільм року.

У фільмі Ананда 1966 року «Останній лист»[en] дебютував майбутня «зірка» Боллівуду Раджеш Кханна. Згодом, знявши Раджеша у своєму фільмі «Зворотна сторона любові»[en], сюжет якого заснований на ідеї реінкарнації, він забезпечив йому тимчасове повернення колишньої популярності.

Окрім знятих Анандом 17 фільмів, він також брав участь в створенні серіалу Param Vir Chakra, що транслювався на каналі DD National у 1988 році.

Особисте життя ред.

Четан Ананд був одружений з Умою Ананд[en] (у дівоцтві Чаттерджі)[9], з якою дружив з дитинства[10]. Ума виступила в ролі акторки і сценариста в декількох перших фільмах свого чоловіка. У їхньому шлюбі народилися два сини: Кетан[en] і Вівек. У 1964 році Ума залишила чоловіка заради театрального продюсера і колекціонера живопису Ебрагіма Алказі[11]. Опіка над дітьми залишилася за їхнім батьком[11].

З 1967 року Четан Ананд знаходився у стосунках з акторкою Прією Раджванш[en], що дебютувала в його фільмі «Реальність»[11]. Їхні стосунки продовжилися аж до смерті Четана.

Визнання ред.

Нагороди та номінації Четана Ананда[12]
Рік Категорія Фільм Результат
Каннський міжнародний кінофестиваль
1946 Гран-прі фестивалю Місто в долині Перемога
Венеційський міжнародний кінофестиваль
1952 Золотий лев Шторми Номінація
Премія «Filmfare»
1966 Найкращий режисер Реальність Номінація

Примітки ред.

  1. ↑ Directory of Indian Film-makers and Films / S. Narwekar — 1994. — P. 10. — ISBN 978-0-948911-40-8
  2. ↑ ČSFD — 2001.
  3. ↑ BFI Film & TV Database
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #137815492 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Business India, BusinessIndia — Mumbai: 1997. — ISSN 0254-5268
  6. ↑ Encyclopaedia of Hindi Cinema / Gulazāra, Govind Nihalani, Saibal Chatterjee (Eds.). — New Delhi, Mumbai : Encyclopædia Britannica, Popular Prakashan, 2003. — С. 159-160. — 652 p. — ISBN 81-7991-066-0.
  7. ↑ Encyclopedia of Indian Cinema / Ashish Rajadhyaksha, Paul Willemen (Eds.). — New York, Abingdon : Routledge. — С. 118. — 658 p. — ISBN 15-7958-146-3.
  8. ↑ Haqeeqat director Chetan Anand dies. The Indian Express (англ.). 7.07.1997. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 19 серпня 2014.
  9. ↑ Khushwant Singh (28 листопада 2009). Flowers appear on plant. The Telegraph (англ.). Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 14.10.2016.
  10. ↑ Aditi Tandon (26.03.2006). Family affair. The Tribune (англ.). Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 14.10.2016.
  11. ↑ а б в Sheila Vesuna (25.04.2000). She didn't deserve this gory end. Rediff (англ.). Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 14.10.2016.
  12. ↑ Нагороди та номінації Четана Ананда на сайті IMDb(англ.)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Четан_Ананд_(режисер)&oldid=40610052