Вікіпедія

Чернівецько-Буковинська єпархія УПЦ (МП)

Чернівецько-Буковинська єпархія — єпархія УПЦ (МП), об'єднує парафії та монастирі на території Чернівецької області.

Чернівецько-Буковинська єпархія

Кафедральний собор Святого Духа
Основні дані
Церква УПЦ МП
Заснована 1941[1]
Юрисдикція Чернівецька область (Північна Буковина)
Єпархіальний центр Чернівці
Кафедральний собор Собор Святого Духа (Чернівці)
Благочинь 12
Парафій 379
Монастирів 12
Сайт chernivtsi.church.ua
58003, Чернівці, вул. Руська, 33
Правлячий архієрей

митрополит Чернівецький і Буковинський

Мелетій (Єгоренко)
Вікарні архієреї
митрополит Банченський Лонгин (Жар)
єпископ Хотинський Веніамін (Міжінський)
єпископ Герцаївський Силуан (Чорней)
єпископ Новоселицький Клеопа (Мігаєсі)
карта єпархій РПЦ в Україні
карта єпархій РПЦ в Україні
карта єпархій РПЦ в Україні

Єпархією очолює митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій (Єгоренко), громадянин Росії[2]. Близько ста румунських парафій єпархії використовуються новоюліанський календар, як і Румунська православна церква.[3]

Історія ред.

У X—XII століттях — місцеві парафії та монастирі належали до Київської митрополії та підпорядковувались Київським митрополитам.

У XII-XV століттях — входили до складу Галицької єпархії, та знаходились під зверхністю Галицьких єпископів та митрополитів.

У XV—XVIII століттях — більша частина сьогоднішньої Чернівецько-Буковинської єпархії належала до складу Радівецької єпархії, яка очолювалась Радівецькими єпископами. Богослужбовою та діловою мовою — була церковнослов'янська. Тільки з перенесенням кафедри молдовських митрополитів до Ясс почали впроваджувати церковнорумунську мову. Розпочалася тотальна румунізація православної церкви, яку проводили призначені Османською імперією фанаріоти.

Після захоплення західної частини Буковини Австрійською імперією, Радівецьку єпархію 12 грудня 1781 року було реорганізовано у Чернівецько-Буковинську єпархію Карловацької митрополії на чолі з єпископом Чернівецьким і Буковинським. У січні 1873 року Чернівецько-Буковинську єпархію було реорганізовано у Буковинську митрополію з практично автокефальним статусом, на чолі з Митрополитом Буковини і Далмації.

Парафії східної частини Буковини залишались у складі Молдовської і Буковинської митрополії, з яких було сформовано Хотинську єпархію. Після приєднання Хотинської землі до Російської імперії, місцеві парафії були включені до Кишинівсько-Хотинської єпархії Синодальної російської церкви.

У 1918—1919 роках територію Північної Буковини окупувало Румунське королівство. 1925 року парафії східної Буковини були об'єднані з Буковинською митрополією на чолі з Митрополитом Буковини і Хотина, та включено до складу Румунської православної церкви. З 1935 року до митрополії були приєднані парафії Мармарощини, а архієрею наданий титул — Митрополит Буковини, Хотина та Мармарощини.

29 червня 1940 року Північну Буковину (етнічні українські землі) було окуповано радянськими військами, тут було утворено Чернівецьку область УРСР, місцеву єпархію включено до складу Українського екзархата РПЦ.

Впродовж 1941—1944 років край було окуповано румунського-нацистською армією. З 1944 року Північна Буковина повторно зайнята радянською армією і включена до складу УРСР. Водночас, за виключенням кількох періодів, радянська епоха була часом випробовувань та переслідувань для церкви. Ситуація кардинально змінилась лише у 1980-х.

Після проголошення незалежності України Чернівецько-Буковинська єпархія стала складовою УПЦ московського та Київського патріархатів.

25 листопада 2022 року СБУ провела обшуки в адміністрації єпархії, правоохоронці заскочили секретаря єпархії архімандрита Никиту (Сторожука) в момент фізичної близькості з хлопцем, який співає в місцевому хорі. Правоохоронці викрили листування керівників єпархії з московськими кураторами, в яких вони отримують вказівки щодо «особливостей проведення церковних літургій» після повномасштабного російського вторгнення в Україну[4][5]. Також СБУ виявили ноутбук із дитячою порнографією, було відкрито кримінальне провадження. Також у Мелетія Єгоренка та іншого керівництва організації було виявлено російські паспорти[6].

23 листопада архімандрита Никиту синод РПЦвУ обрав архієреєм Івано-Франківської єпархії РПЦвУ замість митрополита Івано-Франківського і Коломийського Серафима, що втік до Росії[7].

1 грудня 2022 року митрополит Чернівецької єпархії УПЦ МП Мелетій втік до Молдови[8].

27 квітня 2023 року організацію було позбавлено права користування 22 земельними ділянками громади[9].

Відділи ред.

  • Консисторія єпархії — 58003, Чернівці, вул. Руська, 33.
  • «Єпархіальний відділ по роботі в місцях позбавлення волі». Голова — протоієрей Карп (Домітращук).
  • «Єпархіальний відділ по роботі з військовими». Голова — протоієрей Сергій (Задорожняк).
  • «Єпархіальний відділ по роботі з глухонімими». Голова — протоієрей Іоанн (Коржевий).
  • «Єпархіальний відділ релігійної освіти та катехізації». Голова — протоієрей Георгій (Собят).
  • «Єпархіальний відділ у справах молоді». Голова — протоієрей Василій (Тодерюк).
  • «Єпархіальний місіонерський відділ». Голова — протоієрей Іоанн (Веренька).
  • «Єпархіальний паломницький відділ». Голова — протоієрей Олексій (Мізюк).

Благочиння ред.

  1. Вижницьке
  2. Герцаївське
  3. Глибоцьке
  4. Заставнівське
  5. Кельменецьке
  6. Кіцманське
  7. Новоселицьке
  8. Путильське
  9. Сокирянське
  10. Сторожинецьке
  11. Хотинське
  12. Чернівецьке

Монастирі ред.

Освітня діяльність ред.

Освітня діяльність в межах єпархії здійснюється за допомогою близько 35 парафіяльних недільних шкіл. З 1999 року функціонує Чернівецький православний богословський інститут (московського патріархату), при якому діє приватна загальноосвітня школа.

ЗМІ ред.

Єпархіальними структурами друкуються:

  • «Православний світогляд» — єпархіальна газета;
  • «Світильник» церковно-литературный журнал (з румунським додатком «Candela»);
  • «Свет Рождества» — дитячий православний російськомовний журнал.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ http://www.patriarchia.ru/db/text/76195.html
  2. ↑ Обшуки в Чернівецько-Буковинській єпархії УПЦ МП: знайшли паспорт РФ у митрополита і 17-го річного хлопця в ліжку архімандрита (фото). LB.ua. Процитовано 31 грудня 2022.
  3. ↑ Кралюк, Петро (2 січня 2023). «Є сподівання, що ПЦУ і УГКЦ перейдуть на святкування Різдва 25 грудня» – професор Петро Кралюк. Радіо Свобода. Процитовано 27 березня 2023.
  4. ↑ У Чернівцях секретаря єпархії УПЦ МП заскочили в келії з оголеним хлопцем із місцевого хору — ЗМІ. 5.ua. 25 листопада 2022.
  5. ↑ Обшуки в Чернівецько-Буковинській єпархії УПЦ МП: знайшли паспорт РФ у митрополита і 17-го річного хлопця в ліжку архімандрита. lb.ua. 25 листопада 2022.
  6. ↑ У Чернівецько-Буковинській єпархії УПЦ МП знайшли ноутбук із дитячою порнографією. LB.ua. Процитовано 31 грудня 2022.
  7. ↑ У Феофанії нарекли Никиту (Сторожука) з бази "Миротворець" у єпископа Івано-Франківського і Коломийського.
  8. ↑ Митрополит УПЦ МП після візиту СБУ втік із України: де його знайшли. ТСН.ua (укр.). 3 грудня 2022. Процитовано 12 лютого 2024.
  9. ↑ У Чернівцях позбавили УПЦ МП права користуватись землями. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 травня 2023.

Джерела ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чернівецько-Буковинська_єпархія_УПЦ_(МП)&oldid=41845940