Бельгія — Алжир
ред.
До цієї гри збірні зустрічалися двічі у товариських матчах, останнього разу 2003 року[1].
Перший гол матчу, забитий з пенальті Соф'яном Фегулі, став першим з 1986 року голом збірної Алжиру у фінальних частинах чемпіонату світу. Відтоді збірна також брала участь в чемпіонаті світу 2010 року, проте жодного гола на ньому не забила. «Суха серія» збірної Алжиру у фінальних частинах світової першості таким чином тривала 506 хвилин[2].
Росія — Південна Корея
ред.
До цього матчу команди зустрічалися лише одного разу, у товариській грі 2013 року[3].
Обидва голи гри були забиті у другій половині зустрічі гравцями, що вийшли на заміну. Відкрив рахунок на 68-й хвилині нападник південнокорейців Лі Кин Хо, який вийшов на заміну 12-ма хвилинами раніше, а нападнику росіян Олександру Кержакову знадобилося лише три хвилини після виходу на поле, аби на 74-й хвилині зрівняти рахунок гри.
Бельгія — Росія
ред.
До гри на Маракані збірні зустрічалися тричі, у тому числі на груповому етапі чемпіонату світу 2002 року, коли з рахунком 3:2 перемогли бельгійці. ФІФА також зараховує до зведеної статистики збірної Росії ігри, проведені збірною Радянського Союзу, у тому числі ще 5 матчів проти збірної Бельгії, які відбулися протягом 1966—1986 років[4].
Південна Корея — Алжир
ред.
Друга гра в історії очних зустрічей двох збірних. Першою був товариський матч, що відбувся 1985 року[5].
Південна Корея — Бельгія
ред.
Збірні в минулому тричі зустрічалися на футбольному полі, у тому числі двічі в рамках групових етапів фінальних частин чемпіонатів світу — на чемпіонаті світу 1990 року з рахунком 2:0 перемогли бельгійці, а на чемпіонаті світу 1998 року було зафіксовано нічию 1:1[6]. Учасниками останньої гри у складі своїх збірних були головні тренери Бельгії та Південної Кореї на чемпіонаті світу 2014 року — відповідно Марк Вільмотс та Хон Мьон Бо.
Алжир — Росія
ред.
До цієї гри збірна Алжиру зі збірною Росії не грала, втім ФІФА зараховує до статистики протистояння цих команд товариський матч 1964 року, проведений алжирцями проти збірної СРСР[7].
Коментарі
ред.
- ↑ Ліассін Садамуро-Бентаїба на поле у грі не виходив, проте отримав жовту карту, перебуваючи на лаві запасних.
Примітки
ред.
Посилання
ред.