Чемпіонат СРСР з легкої атлетики

Чемпіонат СРСР з легкої атлетики — головне легкоатлетичне змагання всередині СРСР з 1922 по 1991 рік. Проводився щорічно з 1934 року (за винятком 1941 і 1942 років).

Передісторія ред.

Рахунок чемпіонатів СРСР заведено вести з 1920 року, коли в Москві на стадіоні Товариства любителів лижного спорту відбулися змагання найсильніших на той час легкоатлетів, що ввійшли в історію під назвою Передолімпіада. У цих змаганнях взяли участь 85 легкоатлетів (тільки чоловіки), які представляли 11 міст країни та Балтійський флот. Два роки потому кращі легкоатлети країни знову зібралися на свій чемпіонат, який отримав назву першість РРФСР. Цього разу число учасників досягло вже 200.

1923-1940 ред.

В 1923 і 1924 році чемпіонати проходили під назвою Всесоюзне свято фізичної культури й збирали вже понад 300 спортсменів. На старт першості РРФСР 1927 року вийшло понад 800 учасників з 20 команд міст і районів країни, а також закордонні спортсмени з чотирьох країн.

У 1928 році чемпіонат проходив у рамках Всесоюзної спартакіади. У складі команд 5 союзних республік, 12 районів РРФСР і 11 іноземних делегацій виступили 1281 спортсмен.

У першій половині 30-х років під різними назвами відбулося ще три чемпіонати країни: Всесоюзні змагання 1931 року, Всесоюзні міжвідомчі змагання 1934 року і Всесоюзний зліт майстрів 1935 року.

У 1936 році чемпіонат отримує офіційну назву — особисто-командна першість СРСР. З цього моменту чемпіонати проводяться регулярно, щороку (за винятком 1941 і 1942 рр.). В окремі роки проводилося по два чемпіонати — особистий і командний. Подібні зміни були обумовлені специфікою підготовки до найважливіших міжнародних змагань цього сезону.

1943-1991 ред.

В 1956, 1959, 1963, 1967, 1971, 1975, 1979, 1983, 1991 роках чемпіонати країни з легкої атлетики ставали складовою частиною фінальних змагань спартакіади народів СРСР.

Останній Чемпіонат СРСР з легкої атлетики пройшов у 1991 році.

Чемпіонати ред.

Год Місто Дата Стадіон Дисципліна
1 1920 Москва 2024 червня «Стадіон Товариства любителів лижного спорту» Предолімпіада
2 1922 Москва 310 вересня «Стадіон Товариства любителів лижного спорту»
3 1923 Москва 18 вересня
4 1924 Москва 31 серпня1 вересня
5 1927 Москва 2028 серпня
6 1928 Москва 1121 серпня «Стадіон профспілки харчовиків»
7 1931 Москва 1519 червня «Динамо»
8 1934 Москва 16 серпня «Динамо»
9 1935 Москва 1112 вересня «Динамо»
10 1936 Москва 1824 серпня «Динамо»
11 1937 Москва 2024 серпня «Динамо»
12 1938 Харків 2024 серпня «Динамо»
13 1939 Харків 2430 серпня «Динамо»
14 1940 Москва 2024 серпня «Динамо»
15 1943 Горький 39 вересня «Динамо»
16 1944 Москва 1318 серпня «Динамо»
17 1945 Київ 916 вересня Республіканський стадіон
18 1946 Дніпропетровськ 815 вересня «Сталь»
19 1947 Харків 29 серпня5 вересня «Динамо»
20 1948 Харків 512 вересня «Динамо»
21 1949 Москва 39 вересня «Динамо»
22 1950 Київ 1723 вересня Республіканський стадіон
23 1951 Мінськ 26 серпня1 вересня «Динамо»
24 1952 Ленінград 2430 серпня Стадіон імені Кірова
25 1953 Москва 2325 серпня «Динамо»
26 1954 Київ 1216 вересня Республіканський стадіон
27 1955 Тбілісі 1317 листопада Республіканський стадіон «Динамо»
28 1956 Москва 516 серпня Центральний стадіон імені В. І. Леніна
29 1957 Москва 28 серпня2 вересня Центральний стадіон імені В. І. Леніна
30 1958 Таллін

Тбілісі

1921 липня

28 жовтня2 листопада

Стадіон імені Комсомолу[ru]

Республіканський стадіон «Динамо»

31 1959 Москва 914 серпня Центральний стадіон імені В. І. Леніна
32 1960 Москва

Київ

1518 липня

1519 жовтня

Центральний стадіон імені В. І. Леніна

Центральний стадіон

33 1961 Тбілісі 59 жовтня Республиканський стадіон «Динамо»
34 1962 Москва

Ташкент

1113 серпня

1319 жовтня

Центральний стадіон імені В. І. Леніна

Пахтакор

35 1963 Москва 915 серпня Центральний стадіон імені В. І. Леніна
36 1964 Київ 2730 серпня Республиканський стадіон
37 1965 Алма-Ата 917 жовтня Центральный стадион
38 1966 Дніпропетровськ

Ленінакан

1214 серпня

46 жовтня

«Метеор»

Міський стадіон

39 1967 Москва 28 липня1 серпня Центральний стадіон імені В. І. Леніна
40 1968 Севан

Ленінакан

Цахкадзор

Ялта

1213 серпня

1518 серпня

2122 серпня

15 жовтня

41 1969 Ногінськ

Київ

Ужгород

Сочі

19 липня

1720 серпня

1516 жовтня

12 листопада

Міський стадіон

Центральний стадіон

«Авангард»

Центральний стадіон "Південь"

42 1970 Мінськ

Фрязіно

1214 вересня

1213 вересня

«Динамо»
43 1971 Москва 1619 липня Центральний стадіон імені В. І. Леніна
44 1972 Москва 1420 липня Центральний стадіон імені В. І. Леніна
45 1973 Москва 414 липня Центральний стадіон імені В. І. Леніна
46 1974 Москва 67 липня

2326 липня

Центральний стадіон імені В. І. Леніна
47 1975 Москва 2730 липня Центральний стадіон імені В. І. Леніна
48 1976 Київ

Клайпеда

Єреван

1024 червня

15 серпня

2629 серпня

Республіканський стадіон

Вулиці міста

Стадион «Раздан»

49 1977 Москва

Рига

2629 липня

23 липня

Центральний стадіон імені В. І. Леніна

«Динамо»

50 1978 Москва

Донецьк

Тбілісі

25 червня

2930 липня

1518 вересня

Вулиці міста

«Локомотив»

Республіканський стадіон «Динамо»

51 1979 Москва 2129 липня Центральний стадіон імені В. І. Леніна
52 1980 Москва

Донецьк

2921 червня

69 вересня

Центральний стадіон імені В. І. Леніна

«Локомотив»

53 1981 Ленінград

Москва

2426 липня

12 серпня

1619 вересня

Стадіон імені В. І. Леніна

Центральний стадіон імені В. І. Леніна

54 1982 Москва

Ленінград

(Київ)

55 1983 Москва
56 1984 Донецьк 79 вересня «Локомотив»
57 1985 Ленінград
58 1986 Москва

Київ

59 1987 Москва

Могильов

Чебоксари

Новополоцьк

Брянськ

Таллін

12 червня

12 червня

12 липня

1619 липня

1819 липня

стадіон с/к «Десна»

(марафон)

(ходьба 50 км по шосе (чоловіки) і 10000 м по стадіону (жінки)

(багатоборство)

(ходьба 20 км по шосе)

60 1988

Київ

Таллін

(марафон)

61 1989 Ленінград

(Горький)

Біла Церква

(марафон)

62 1990

Київ

Біла Церква

(марафон)

63 1991 Київ

Біла Церква

(марафон)

Див. також ред.

Джерела ред.

  • Лёгкая атлетика. Справочник / Упорядник Р. В. Орлов. — М.: «Фізкультура і спорт», 1983. — 392 с.
  • Абдуллаєв А. М., Орлов Р. В. та ін Книга легкоатлета М.: Фізкультура і спорт, 1971. — 384 с.