Чайна церемонія

Чайна церемонія — перетворений на ритуал процес заварювання чаю і чаювання, поширений в азійських країнах. Як правило, термін вживається стосовно японської чайної церемонії.

1. Підготовлюють чайне начиння. Чабань (чайний столик) прикрашається статуеткою чайного божества.

2. Кип’ятять воду. Перевага надається м’якій, в ідеалі — джерельній воді. Зняти воду з вогню слід, коли на поверхні виникають і лопаються великі бульбашки.

3. Прогрівають посуд.

4. Призначений для заварки чай насипають в чахе (чайну коробочку). Потім чай вдихають, насолоджуючись ароматом…

5. Наповнюють чайник сухим чаєм за допомогою лійки.

6. Пробудження чаю. Закривають чайник кришкою, укутують рушником, збовтують, розгойдуючи чайник з боку на бік.

7. Заливають у чайник воду. Першу настойку чаю не п’ють, а використовують для омивання чайного листа.

Китайська церемонія чаювання — це більше, ніж звичай, це інша грань буття, усвідомивши яку, можна зробити своє життя повнішім і цікавішим.

8. Другу заварку розливають у високі чашки (венсябей) на 3/4 об’єму і накривають низькими чашечками (чабей). Щільно притискають одну до іншої і перевертають. Можна зробити підношення готового чаю чайному божеству, омиваючи його чаєм.

9. Венсябей розкручують за годинниковою стрілкою і насолоджуються ароматом. Потім можна зробити перший ковток.

10. Коли ви вип’єте чай, процес повторюють знову. Чай заварюють у середньому від трьох до семи разів, поки він не втратить смак і аромат. Китайці кажуть: відпив — долий, долив — відпий.

Галерея ред.

Чайна церемонія у Nebos, Київ, 2015

Див. також ред.

Джерела ред.

Чайна церемонія [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І. Франка, 2014. – 416с. ISBN 978-966-485-156-2

Це незавершена стаття про чай.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.