Чабанівка (Кам'янець-Подільський район)
Чабані́вка — село Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
| село Чабанівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський |
| Громада | Староушицька селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | 656 |
| Площа | 1,67 км² |
| Густота населення | 392,81 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32383 |
| Телефонний код | +380 3849 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°39′56″ пн. ш. 27°03′08″ сх. д. / 48.66556° пн. ш. 27.05222° сх. д.Координати: 48°39′56″ пн. ш. 27°03′08″ сх. д. / 48.66556° пн. ш. 27.05222° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32383, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Чабанівка, вул.Центральна,1 |
| Карта | |
  Чабанівка | |
 Чабанівка | |
| Мапа | |
| |
Назва ред.
Місцева легенда про походження назви засвідчує:
|
|
|
Геогрфія ред.
Подільське село Чабанівка розкинулось на подільській височині в південно-західній частині України, за 43 кілометра автошляхами від міста Кам'янець-Подільський. Біля села протікає річка Ушиця.
Клімат ред.
Чабанівка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Історія ред.
Село відоме із середини XVI століття. У Чабанівці знайдено знаряддя праці трипільської культури.
Сільська церква збудована у 1776 році – дерев’яна одноверха.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили жахливі події — Голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голод.
Радянський період у Чабанівці знаходилась центральна садиба колгоспу, який в свій час обробляв 2,8 тис. гектарів орної землі. У ньому були основні галузі виробництва — рільництво та м’ясо-молочне тваринництво.
В 1981 році почалось заповнення басейну Дністра водою, яке тривало шість років, внаслідок цього затоплено долину річки Ушиця поблизу села та ряд сіл на цій річкі: Ушиця, Кривчани, Раколупинці, Чугор, Яр Косиковецький.
З 1991 року в складі незалежної України.
7 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад село увійшло до складу Староушицької селищної громади.[1] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення ред.
За станом на 1998: дворів — 267, мешканців — 671 особа.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 652 особи.[2]
Мова ред.
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,78 % |
| російська | 1,07 % |
| румунська | 0,15 % |
Інфраструктура ред.
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
1. 31 рік працює музей історії села Чабанівка в Староушицькій тер-громаді // «Суспільне Хмельницький» |
На території села працюють: два магазини, пошта, дитячий садочок, школа, бібліотека, ФАП, Будинок культури.
Та окрасою є повноцінний народний музей історії села «Чабанівка».[3]
Економіка ред.
Місцеві мешканці на життя заробляють важкою працею, лікарські трави збирають, гриби у місцевому лісі, кожен має город та невеликий садочок біля обійстя.
На території громади працюють 4 підприємства, займаються вони вівцями, сіють зернові.[4]
- Еко-ферма «LACON».
Відомі люди ред.
Народилися ред.
- Токаржевський-Карашевич Ян — український дипломат і геральдист.
- Струманський Василь Петрович — доктор педагогічних наук.
Перебували, проживали ред.
- Лашко Володимир Ілліч — український художник, скульптор, дизайнер.
Охорона природи ред.
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Світлини ред.
| Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
Див. також ред.
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки ред.
- ↑ ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Народний музей села Чабанівка
- ↑ ТАКА ДАЛЕКА І ТАКА БЛИЗЬКА ЧАБАНІВКА
Література ред.
- Чабанівка // Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971. — С. 364.
- Ромарнюк В. Чабанівка. — Кам'янець-Подільський, 1997. — 142 с.