Вікіпедія

Цудзії Нобуюкі

Цудзії Нобуюкі (яп. 辻井 伸行, нар. 13 вересня 1988 року) — сліпий від народження японський піаніст і композитор, який здобув золоту медаль на тринадцятому Конкурсі піаністів імені Вана Кліберна в Техасі[2][3].

Цудзії Нобуюкі
яп. 辻井 伸行
Зображення
Зображення
Каліфорнія, 2011 рік
Основна інформація
Дата народження 13 вересня 1988(1988-09-13) (35 років)
Місце народження Токіо
Роки активності від 1992
Громадянство Японія Японія
Професії піаніст, композитор
Освіта Tokyo College of Music High Schoold і Ueno Gakuen Universityd
Інструменти фортепіано
Жанр класична музика
Лейбли Avex-Classicsd
Нагороди золота медаль на Конкурсі піаністів імені Вана Кліберна (2009)
Мати Itsuko Tsujiid[1]
офіційний сайт
CMNS: Файли у Вікісховищі

Життєвий шлях ред.

Внаслідок вродженої аномалії Нобуюкі Цудзі з'явився на світ незрячим. З раннього дитинства він виявив неабиякі музичні здібності[2]. У два роки на дитячому піаніно він зіграв різдвяну пісню «Jingle Bells», на слух запам'ятавши цю мелодію[4]. У чотири роки він почав систематично займатися музикою, в десять років відбувся його дебют на сцені Симфонічного центру Осаки. У дванадцять років Нобуюкі грав у токійському Санторі Холл, а також в нью-йоркському концертному залі Карнегі-хол[3].

«Новорічний концерт — 2002», у якому чотирнадцятирічний піаніст грав у супроводі оркестру під управлінням диригента Сейдзі Одзави, посів друге місце серед класичних альбомів. 2005 року Нобуюкі Цудзі отримав спеціальну нагороду критиків «Diplomas — TiFC» на Конкурсі піаністів імені Шопена у Варшаві. У квітні 2007 талановитий музикант розпочав навчання в приватному столичному університеті Університет Уено Гакуен[en]. У жовтні того ж року вийшов його перший альбом «Дебют», який посів друге місце в чарті продажів «Oricon» і побив рекорд Юкіе Нісімури (англ. Yukie Nishimura), чий альбом у 1991 році був на третьому місці[5][6].

  Зовнішні зображення
  Нобуюкі Цудзії грає на Конкурсі піаністів ім. Вана Кліберна 2009
  Нобуюкі Цудзії отримує телефонні привітання на Конкурсі піаністів ім. Вана Кліберна 2009

2009 року головний приз Конкурсу піаністів імені Вана Кліберна вперше виграли два представники азійських країн — Нобуюкі Цудзії та Чжан Хаочень[en] з Китаю. За всю 47-річну історію конкурсу справжньою сенсацією стала перемога на ньому незрячого піаніста[2][3]. За словами Нобуюкі, перше місце в цьому престижному музичному змаганні виявилося повною несподіванкою для нього самого[7].

Після тріумфу на конкурсі імені Вана Кліберна популярність компакт-дисків із записами класичної фортепіанної музики у виконанні Нобуюкі Цудзії та його концертних виступів різко зросла не тільки в Японії, але й далеко за її межами[4].

У репертуарі піаніста твори Моцарта, Бетховена, Шопена, Ліста, Паганіні, Дебюссі, Мусоргського, Чайковського, Рахманінова, Капустіна та ін. Нобуюкі Цудзії брав участь у фортепіанному фестивалі в Рурі (нім. Klavier-Festival Ruhr), виступав із сольними концертами у Вашингтоні, Індіанаполісі, Х'юстоні, Абу-Дабі тощо. Як соліст він працює з провідними оркестрами під керуванням таких відомих диригентів, як Володимир Ашкеназі, Володимир Співаков, Ютака Садо[8].

Крім таланту музичного виконавця Нобуюкі володіє композиторським даром, у 12 років він зіграв свою авторську композицію «Street Corner of Vienna»[9], у 2010–2011 роках складав музику для японського фільму[10], а також для японської телевізійної драми[11].

На Всесвітньому економічному форумі в Давосі в січні 2012 року демонструвався короткометражний фільм «Вогні Японії», де Нобуюкі Цудзії грає на роялі, що відновлений після ушкоджень під час руйнівного землетрусу 2011 року в східній Японії[12].

Коментарі ред.

2009 року один із членів журі конкурсу імені Вана Кліберна, головний музичний критик газети «Boston Globe» Річард Даєр (англ. Richard Dyer) зізнався: «Дуже рідко я можу закрити свій блокнот і просто слухати виконання. Нобуюкі спонукав мене слухати його, не перериваючись»[13].

Інший член журі цього конкурсу Мішель Берофф (англ. Michel Béroff) в інтерв'ю для японського музичного журналу «Chopin» так висловився про гру піаніста: «Особливість його виконання — це звук. Він має глибину, колір і контрастність, справжня музика»[14].

Сам Нобуюкі в умовах набіглого після перемоги в Техасі потоку численних концертів та інтерв'ю скромно каже: «Медаль трохи обтяжує… Але мені подобається грати перед публікою, тому я намагаюся кожного разу виступити добре»[15].

Автори різних статей цитують слова сліпого піаніста[8]:

  У світі музики немає перешкод  

Відеозаписи на YouTube ред.

Примітки ред.

  1. ↑ https://www.kouenirai.com/profile/4607
  2. ↑ а б в Сліпий піаніст став світовою сенсацією. news.leit.ru. 9 липня 2009. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 14 грудня 2014.
  3. ↑ а б в Аглая Верескова. (09.07.2009). Сліпий 20-річний піаніст став сенсацією. dni.ru. Процитовано 14 грудня 2014.
  4. ↑ а б Blinder Pianist begeistert weltweit Publikum. noe.orf.at. 17.03.2012. Архів оригіналу за 12.09.2012. Процитовано 14 грудня 2014.(нім.)
  5. ↑ Дебютний альбом піаніста Нобуюкі Цудзії. news.leit.ru. 24 червня 2009. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 14 грудня 2014.
  6. ↑ Juliet Chung and Miho Inada. (12 червня 2009). Blazing a New Path in Classical Music. The Wall Street Journal. Процитовано 14 грудня 2014.(англ.)
  7. ↑ Сліпий піаніст виграв конкурс виконавців у США. Lenta.ru. 8 червня 2009. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 14 грудня 2014.
  8. ↑ а б Цудзии Нобуюки. mmdm.ru. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 14 грудня 2014.
  9. ↑ Nobu Piano-辻井伸行 Official WebSite. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 5 листопада 2015.
  10. ↑ Pianist Tsujii Nobuyuki composes theme song for Sho Sakurai’s upcoming movie. momoedgewood.wordpress.com. 15 квітня 2011. Процитовано 14 грудня 2014.(англ.)
  11. ↑ Eita, Mitsushima Hikari co-star in “Soredemo, Ikite Yuku”. tokyograph.com. May 09,2011. Процитовано 14 грудня 2014.(англ.)
  12. ↑ 『ダボスＪＡＰＡＮ　ＮＩＧＨＴ から世界へ復興メッセージ小山薫堂氏が映像制作、各国のリーダーが集う会場で自然と拍手』 Japan Economics News, January 27, 2012[недоступне посилання з липня 2019](яп.)
  13. ↑ NHK video(NO.2761), «心癒やす至福»の音色 ～ピアニスト・辻井伸行～" [Архівовано 2011-07-25 у Wayback Machine.], NHK (July 2, 2009) (яп.)
  14. ↑ Chopin magazine [Архівовано 20 лютого 2012 у Wayback Machine.] (яп.)
  15. ↑ Yuki Oda. (Nov. 18, 2009). 'Nobu' Fever: Japan Falls for a Blind Piano Prodigy. Time. Процитовано 14 грудня 2014.(англ.)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Цудзії_Нобуюкі&oldid=38490525