Цикорій дикий

Петро́ві батоги́, або Цико́рій ди́кий (Cichorium intybus L.) — вид рослин родини айстрові. Зростає у Північній Африці, Європі (у т. ч. Україні), Західній і Центральній Азії; інтродукований на великі площі Азії, північної й Південної Америки, Австралії, подекуди в Африці.

Петрові батоги, цикорій дикий
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Айстроцвіті (Asterales)
Родина:	Айстрові (Asteraceae)
Підродина:	Цикорієві (Cichorioideae)
Рід:	Цикорій (Cichorium)
Вид:	Петрові батоги, цикорій дикий (C. intybus)
Біноміальна назва
Cichorium intybus L., 1753

Марка Укрпошти «Цикорій дикий (звичайний) (Cichorium intybus)» із серії «Лікарські та медоносні рослини» (2017)

Опис

Багаторічна шорстка рослина висотою (15)40—80(120) см. Прикореневі листки виїмчасто-перистороздільні, стеблові — ланцетні. Всі квітки язичкові. Кошики 3—5 см у діаметрі, сидять здебільшого пучками в пазухах листків. Обгортка кошиків 2-рядна. Цвіте з червня до осені.

Росте на вигонах, схилах, уздовж доріг.

Кошики петрових батогів розкриваються о 5—6-й годині ранку, а о 10-й вже закриваються, їх використав для створення квіткового годинника видатний шведський ботанік Карл Лінней. Петрові батоги можуть бути й барометром: їхні кошики на дощ не розкриваються.

Шкірясті листки петрових батогів зібрані у прикореневій розетці. Довгий стрижневий корінь проникає в ґрунт на значну глибину — до ґрунтових вод.

Застосування

Петрові батоги широко використовуються у народній медицині. Їхні листки містять 0.1% гіркоти інтибіну. В молочному сокові є лактуцин, лактукопікрин, тараксастерол, калію нітрат, кремнієва кислота, мікроелементи

У харчуванні

Молоді листки їстівні, в них містяться вітамін C, каротин; салати з них особливо корисні для хворих на діабет (у рослині є інулін). Для салату листки варять у солоній воді 7-10 хв, подрібнюють та змішують із розсолом з огірків, часником, гірчицею та перцем. Витримують дванадцять годин і подають з олією до столу. Після сходження снігу листя накривають соломою, стружкою чи папером. Позбавлене світла листя біліє, стає крихким та ніжним.

Культурний сорт цикорію радіккіо італ. radicchio, який ще називають італійським цикорієм, має пурпурове листя з білими прожилками. Радіккіо має гіркий і гострий смак, який пом'якшується, якщо його запікають або смажать.

Корені використовують для приготування сурогату кави. З цією метою у культурі вирощують Цикорій салатний (лат. С. endivia L.).

Цикорій — чудовий медодай, цвіте із липня до вересня, дає багато нектару і пилку. За сприятливих умов (достатня кількість вологи) медопродуктивність дикого цикорію може сягати до 100 кг/га. Мед приємний на смак, голубуватого кольору.

На пасовищах петрові батоги добре їдять тварини.

Галерея

• 
  Листя
• 
  Квітка
• 
  Пуп'янки
• 
  Насіння
• 
  Салат з радіккіо
• 
  Салат з радіккіо
• 
  Розрізаний качан радіккіо
• 
  Запечений радіккіо

Див. також

• Список дикорослих корисних рослин України

Джерела

• Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
• Петрів батіг, придорожник // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1356. — 1000 екз.
• Цикорій дикий // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 452. — ISBN 5-88500-055-7.
• Цикорій дикий // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 15—18, 40, 132.