Цибуля афлатунська
Цибуля афлатунська[1] (Allium aflatunense) — багаторічна декоративна рослина підродини цибулевих, описана біологом Б. О. Федченком у 1904 році.
| Цибуля афлатунська | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Амарилісові (Amaryllidaceae) |
| Підродина: | Цибулеві (Allioideae) |
| Рід: | Цибуля (Allium) |
| Вид: | Цибуля афлатунська (A. aflatunense)
|
| Біноміальна назва | |
| Allium aflatunense B.Fedtsch., 1904
| |
Етимологія ред.
Видову назву отримав від Афлатунського перевалу Чаткальського хребта в Киргизстані.
Опис ред.
Цибулина яйцеподібна, потужна, 2 — 6 см завширшки, з червонувато-сірими, щільними, папероподібними оболонками. Стебло потужне, 80-150 см заввишки, зі слабо випуклими жилками, при основі в землі і над нею одягнене піхвами листя. Листків — 6-8, ременеподібні, плоскі, зовнішні 2 — 10 см завширшки, сизі, по краях гладкі, значно коротші за стебло. Чохол коротко загострений, трохи коротше зонтика. Зонтик майже кулястий, багатоквітковий, густий, з майже рівними квітконіжками, які в 2-4 рази довше зірчастої оцвітини, при основі без приквіток. Частки оцвітини блідо-фіолетові, з більш темною жилкою, 7 — 8 мм завдовжки, лінійно-ланцетні, гострі, пізніше відігнуті донизу і скручені. Тичинкові нитки трохи довше оцвітини, при основі з нею зрощені, вище окремі одна від одної, зовнішні шилоподібні, внутрішні виходять з майже квадратної в 1,5 або 2 рази більшої широкої основи також шилоподібні. Пиляки фіолетові. Зав'язь шорстка, на ніжці. Квітконос 80-150 см заввишки. Коробочка майже куляста, близько 5 мм завдовжки.
Екологія ред.
У природі зростає на луках, в горіхових лісах і арчевому рідколіссі, на трав'янистих схилах в середньому і верхньому поясі гір від лісового до альпійського поясу. Цвіте в травні — червні.
Поширення ред.
Ареал розташований в Середній Азії (Центральний і Західний Тянь-Шань). Країни поширення: Казахстан, Киргизстан, Узбекистан. Цибулю афлатунську відносять до цибуль анзурів, що зростають в гірських районах Середньої Азії і які є подібними за деякими біологічними і морфологічними ознаками. Цибуля афлатунська, як і всі анзури, належать до ефемероїдів — відростає рано навесні, швидко утворює цибулини, цвіте, формує насіння і потім йде у стан глибокою спокою.
Охоронні заходи ред.
Занесений до червоних книг Казахстану та Узбекистану[2].
Застосування ред.
Цибулини афлатунської цибулі їстівні. Харчова цінність листя і цибулин показує, що в них досить багато сухої речовини — до 27 мг%, загального цукру — 20 %, вітаміну С близько 40 мг/100 г сирої речовини, також є каротиноїди, вітаміни D і Е, деякі біологічно активні речовини, ефірні олії. За смаком цибуля афлатунська, як і всі анзури, нагадують більше редис, ніж цибулю. З неї також отримують клей.
Використовується як декоративна рослина. Розмноження вегетативне і насіннєве. На удобрених вапнованих ґрунтах досягає 1,4 м висоти. Цвіте ефектними фіолетовими кулястими суцвіттями. Як і всі анзури має високу зимостійкість.
У країнах Західної Європи великою популярністю користуються його сорти:
- 'Mother of Pearl' — сорт з великими квітками блідо-фіолетового забарвлення;
- 'Purple Sensation' — сорт, що відрізняється яскравою фіолетовим забарвленням квіток.
Примітки ред.
- ↑ С. В. Роговський, В. П. Масальський. Декоративне рослинництво і розсадництво: Методичні вказівки до вивченнядисципліни для студентів агробіотехнологіічного факультету (з елементами кредитно-модульної організації навчального процесу). — Біла Церква, 2014.
- ↑ Allium aflatunense B. Fedtsch. Плантариум: открытый онлайн атлас-определитель растений и лишайников России и сопредельных стран. Процитовано 26.11.2019. (рос.)
Джерела ред.
- Лук афлатунский, (Allium aflatunense B. Fedtsch.). Сайт о грибах Казахстана. Процитовано 26.11.2019. (рос.)
- Лук-анзур (Allium) сем. Луковые. Лук афлатунский — A. aflatunense В. Fedtsch. Энциклопедия декоративных садовых растений. Процитовано 26.11.2019. (рос.)
- Середин Т. М., Агафонов А. Ф., Герасимова Л. И. Биоразнообразие луковых культур: Лук афлатунский (Allium aflatunense B. Fedtsch.), элементный состав // Овощи России. — 2016. — № 2. — С. 72-73. — DOI:. (рос.)
Посилання ред.
- Taxon: Allium aflatunense B. Fedtsch. U.S. National Plant Germplasm System. Міністерство сільського господарства США. (англ.)
- Allium aflatunense B. Fedtsch. Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. (англ.)
- Allium aflatunense. Депозитарий живых систем «Ноев ковчег». Московський державний університет імені М. В. Ломоносова. (рос.)