Церокліс
Церокліс — бог злаків та врожаю в латиській міфології.[1]
| Церокліс | |
|---|---|
| Частина від | латиська міфологія |
Історія ред.
Ім'я міфічної істоти Церокліса походить від слова латис. cerot — «кущитися». В історичних джерелах Церокліс відомий з повідомлень кардинала Валенти (1604)[2] та звіту єзуїта по імені лат. Joannis Stribingius, який відвідав Латвію в 1606.
У фольклорних матеріалах Церокліс відсутня, але в них є церу мате — мати-повелителька[3] кущів. У матеріалах XVII століття говориться про жертвопринесення цьому богу тварин — чорного бика, курки, порося, а також про звичай залишати в лісі біля дуба два курячих яйця і при їжі кидати на землю перший шматок та проливати трохи пиття. З культом Церокліса пов'язують звичай випічки великого хліба у формі змія з відкритою пащею та піднятим хвостом, а також хліба у формі свині чи собаки.
Примітки ред.
- ↑ Цероклис
- ↑ VALENTI, Erminio (1564–1618) (англ.)
- ↑ Mātes [Архівовано 18 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (латис.)
Джерела ред.
- Церокліс // Міфологічний словник/ Гол. ред. Єлеазар Мелетинський. — М.:Радянська енциклопедія, 1990. — 672 с.
|
Це незавершена стаття з міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |