Центр в шахах — центральні поля шахівниці: e4, d4, e5, d5. Існує поняття розширеного центру, до якого крім згаданих полів належать суміжні c3-c6 — f6-f3.

Ц Е Н Т Р


abcdefgh
8
d5 чорний пішак
e5 чорний пішак
d4 білий пішак
e4 білий пішак
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Центральні поля

З давніх часів рахувалось, що той хто захватить центр пішаками, повинен шукати шляхи до перемоги. Саме головне в дебюті - центр (дебютний принцип). тому потрібно захвачувати центр пішаками і розвивати фігури в напрямку до центру.[1] Побудова пішаків у центрі визначає загальний характер всієї битви.[2]

Шахова теорія знає такі види центра:

  1. Пішаковий[3];[2]
  2. Фіксуючий;
  3. Відкритий;
  4. Закритий;
  5. Напружений[2]
  6. Фігурний[3][2]
  • відкритий центр— коли центральні поля вільні від пішаків[2]
  • фіксований центр— в центрі по одному фіксованому пішаку, коли в центрі нема руху[2]
  • закритий центр— пішаковий ланцюг в центрі позбавлений ​​рухливості, закриваючи всі вертикалі та діагоналі.[2]
  • рухливий центр— одна зі сторін використовує свою пішакову перевагу в центрі, починаючи рух своїх пішаків
  • напружений центр - називають деколи не виясненим. він може перетворитися на відкритий, закритий[2]...
  • фігурний центр - коли кожна сторона хоче захватити центр фігурами.[3]

В залежності від фігур або пішаків шаховий центр може виконувати такі функції:

  1. служить надійним щитом при підготовці атаки або забезпечує просторову перевагу;
  2. зміцнювати фігури;
  3. об'єднувати силу рухомих пішаків;
  4. виконувати руйнівну роботу з метою вскриття гри.[4]

Відкритий центр ред.

Рети - Капабланка (Нью Йорк, 1924)


abcdefgh
88
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Відкритий центр

1. Tad1 Ta7

2. Кe3 Фh5 (грозитло Ke3 - g4)

3. Kd4 C:g2

4. Kp:g2 Фe5

5. Kc4 Фc5

6. Kc6 Tc7

7. Ke3 Ke5

8. T1d5! Ферзь спійманий. Чорні здались.[2]





Закритий центр ред.

Рети - Карльс, Баден-Баден, 1925)


abcdefgh
88
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Закритий центр

Рети - Карльс, Баден-Баден, 1925

20. f4 Kpg7

21.f5 f6

22.Фd2 g5?

23. g4 b5

24. h4! h6

25.Th1 bc

26. dc Kd4

27. Kc3 Th8

28.Th3 Tbg8

29.Th1 Фd8

30. Kd5 gh

31.T:h4 Kpf7

32.Kpf2 Фf8

33.T:h6 T:h6

34.Th6 Фg7

35.Фa5! Чорні здались.[2]

Напружений центр ред.

Болеславський - Керес (Цюрих, 1953)


abcdefgh
88
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Напружений центр

Болеславський - Керес, Цюрих, 1953

На діаграмі центр напружений, гра приблизно рівна. Тяжко говорити про слабкості та переваги одної чи іншої сторони. Але гросмейстер Керес проводить прийом ліквідації всіх центральних пішаків, який і успішно проводить:

12. … Td8!

13. Kf1 d5

14. ed ed

15. cd K:d5

16. Фe2 Cb7

17. Kg3 cd

18. K:d4 (центр розчищений)

18. … g6

19. Ch6 Cf6

20. Kb3 Kc4

21. Ke4 C:b2 Чорні добилися матеріальної переваги.

22. Kbc5 C:a1

23. T:a1 f5!

24. K:b7 Ф:b7

25. Kc5 Фc6

26. Kd3 Kc3

27. Фe1 Фf6

28. f4 Ke4!

29. Kph2 Фc3

30. Фb1 Kd2

31. Фc1 T:d3!

32. C:d3 Ф:d3

33. Фc7 Kf3+! Білі здались[2]

Фігурний центр ред.

Керес - Флор (Земеринг, 1937)
abcdefgh
88
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Хід чорних

Керес - Флор (Земеринг, 1937)

11. ... Фc7 12.Фb3 Cb6 13.Tfd1 Kd7 14.c4 Kc5 15.Фb4 Ke6? 16.Kb5 Фe5 17.Tac1! Td8 18.Td5 T:d5 19. cd a6 20.Ka7 Kd4 21.T:c8+ Т:с8 22.K:c8 Ф:e2 23.h4 Kf5 24.Фe4 Чорні здались.[2]






Якщо центральні пішаки не грають рішаючої ролі в боротьбі за центр або їх нема, то кожна сторона старається захватити центр фігурами.

(Див. діаграму Ботвинник - Лілієнталь)[3]

Ботвинник - Лілієнталь

(матч-турнір, Москва, 1941)

abcdefgh
88
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Хід чорних

1. ... h5 2.Tae1 Фd7 3.kph2 Kph7 4.Cg5 Ke5 5.Kf4 c6 6.C:f6 C:f6 7.Ke4 Ce7 8.Фc3 Фc7 9.Ke2! Tad8 10.f4 Kf7 11.Kd4 Kh6 (білі добились переваги у центрі) 12.Kg5+ Чорні здались.

На 12. .. C:g5 13.fg Kg8 білі грають 14.K:f5 gf 15.T:f5 з розгромом[3]


Див. також ред.

Література ред.

  • Шахматы: энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 444–445. — 624 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-005-3.

Примітки ред.

  1. Под ред. профессора Б.С. Гершунского (1990). Шахматы школе (рос.) . Москва: Педагогика. с. 151. ISBN 5-7155-0172-5.
  2. а б в г д е ж и к л м н А.А. Котов (1985). Как стать гросмейстером (рос.) . Москва: Физкультура и спорт. с. 33—37.
  3. а б в г д Под ред. Я. Б. Эстрина (1984). Теория и практика шахматной игры (рос.) . Москва: Высшая школа. с. 63—73.
  4. А.С. Волчок (1985). Тактика и стратегия шахмат (рос.) . Киев: Здоров'я. с. 88.