Цанко Цветанов
Цанко Цветанов (болг. Цанко Цветанов, нар. 6 січня 1970, Свіштов) — болгарський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2014 року входить до тренерського штабу клубу «Астана».
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 6 січня 1970 (54 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Свіштов, Болгарія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 178 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Болгарія
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | захисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Учасник чемпіонату світу 1994 року і чемпіонату Європи 1996 року у складі збірної Болгарії. Триразовий чемпіон Болгарії у складі «Левскі» (1993—1995), чемпіон Болгарії у складі «Етира» (1991), дворазовий володар Кубку Болгарії у складі «Левскі».
Клубна кар'єра ред.
Розпочав займатись футболом в «Академіку» з рідного міста Свіштов, взявши участь у 17 матчах другого за рівнем дивізіоні Болгарії.
Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Етир», до складу якого приєднався 1988 року. Відіграв за команду з Велико-Тирново наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Етира», був основним гравцем захисту команди і у сезоні 1990/91 допоміг клубу вперше в історії виграти чемпіонат Болгарії.
1993 року уклав контракт зі столичним «Левскі», у складі якого провів наступні два роки своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Левскі» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди і в кожному з сезонів виборов титул чемпіона Болгарії, а в першому ще й Кубок країни.
Протягом сезону 1995/96 років захищав кольори німецького «Вальдгофа», зігравши у 17 матчах Другої Бундлсліги, після чого відправився до Шотландії, де два сезони захищав кольори «Абердина».
Влітку 1998 року Цветанов повернувся до Другої Бундесліги, де став виступати за «Енергі» (Котбус), з яким у 2000 році зайняв 3-тє місце та вийшов в елітний дивізіон. Втім і Бундеслізі сезону 2000/01 не був основним гравцем, зігравши лише 5 матчів, після чого покинув команду і знову став виступати за «Левскі», з яким у першому ж сезоні здобув «золотий дубль»[1].
Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Етир», зігравши 26 матчів за клуб у сезоні 2002/03.
Виступи за збірну ред.
21 вересня 1991 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Болгарії в грі проти Туреччини.
У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1994 року у США, де зіграв в шести з семи матчах, всі з першої хвилиною (пропустив лише гру з Мексикою через дискваліфікацію за червону картку у попередній грі з Аргентиною), а команда досягла матчу за третє місце, програвши в ньому з рахунком 0:4 Швеції. Через два роки був основним гравцем і на чемпіонаті Європи 1996 року в Англії, де зіграв в всіх трьох іграх, втім його команда не зуміла вийти з групи.
Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у формі головної команди країни 40 матчів.
Кар'єра тренера ред.
Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2004 року, увійшовши на запрошення Станіміра Стоїлова до тренерського штабу клубу «Левскі», де пропрацював з 2004 по 2007 рік. Після цього разом із Стоїловим працював асистентом у «Літексі», збірній Болгарії[2] та кіпрському «Анортосісі».
В січні 2012 року очолив «Етир-1924» і того ж року вивів команду до вищого дивізіону після 14-річного перебування в нижчих лігах. Однак потім він не зміг знайти спільну мову з турецьким власником клубу Фейзі Ілханлі, з яким не раз конфліктував. Інханлі звинувачував Цветанова в організації договірних матчів і навіть санкціював спеціальне розслідування щодо Цветанова, який відкидав всі звинувачення на свою адресу. В результаті, як йшлось в офіційній заяві, тренер у жовтні 2012 року був звільнений в зв'язку з «серією заяв проти турецького власника Фейзі Ілханлі і діями, які підривають престиж клубу»[3].
2013 року Цанко повернувся до роботи зі Стоїловим і увійшов до тренерського штабу «Ботева» (Пловдив), а 2014 року увійшов до тренерського штабу казахстанської «Астани», яку також очолив Стоїлов[4]..
Титули і досягнення ред.
- Чемпіон Болгарії (4):
- Володар Кубка Болгарії (2):
- «Левскі»: 1993–94, 2001–02
Примітки ред.
- ↑ Profile at LevskiSofia.info. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 23 вересня 2018.
- ↑ "TopSport": Cwetanow nowym asystentem Stoiłowa. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 23 вересня 2018.
- ↑ Троекратное увольнение. Тренер болгарского «Этара» Цветанов уволен третий раз в нынешнем сезоне [Архівовано 24 вересня 2018 у Wayback Machine.] / Gazeta.ru, 15 октября 2012.
- ↑ Стойлов пригласил соотечественника. Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 23 вересня 2018.
Посилання ред.
- Цанко Цветанов на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Цанко Цветанов на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Цанко Цветанов на сайті transfermarkt.com (англ.)