Христинівський район
Христи́нівський райо́н (з 1923 по 1925 рр. — Орадівський район, з 1925 по 1931 рр. — Верхняцький район) — колишня адміністративно-територіальна одиниця Черкаської області. Утворений 1923 року та ліквідований 2020. Після ліквідації, територія району увійшла до складу Уманського району.
| Христинівський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область: | Черкаська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 7124600000 | ||||
| Утворений: | березень 1923 року | ||||
| Населення: | ▼ 33 981 (на 1.01.2019) | ||||
| Площа: | 632 км² | ||||
| Густота: | 56.4 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-4745 | ||||
| Поштові індекси: | 20000—20052 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Христинівка Верхнячка (1925—1931) Орадівка (1923—1925) | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 21 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 29 | ||||
| Селища: | 4 | ||||
| |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Бордун Анатолій Володимирович | ||||
| Голова РДА: | Валюк Володимир Григорович[1] | ||||
| Вебсторінка: | Христинівська РДА Христинівська райрада | ||||
| Адреса: | 20000, Черкаська обл., Христинівський р-н, м. Христинівка, вул. Соборна, 30 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Загальні відомості ред.
Площа — 632 км² (3 % від площі області). Адміністративний центр — місто Христинівка. Дата утворення: 1923 р. Від районного центру міста Христинівки до міста Черкаси 213 км.
Межував з півночі з Монастирищенським районом, з північно-східної сторони — з Жашківським районом, з східної та південної — з Маньківським та Уманським районами Черкаської області, з західної — з Теплицьким і Гайсинським районами Вінницької області.
Чисельність населення станом на 01.01.2019 33, 9 тис. осіб.
Історія ред.
7 березня 1923 року з Христинівської, Кузьминської і частини Ліщинівської (без сіл Красноставки і Добрів) волостей було утворено Орадівський район Уманської округи Київської губернії. 1 серпня 1925 року губернії було розформовано, центр Орадівського району Уманської (Гуманської) округи перенесений з с. Орадова до м. Верхнячки, Орадівський район перейменований на Верхняцький. 1930 року округи було скасовано, на карті 1931 року район вже названо Христинівським (Верхняцьким). У 1932 році Христинівський район увійшов до складу новоутвореної Вінницької області, у 1933 році переданий до складу Київської області. В 1954 році він увійшов до складу Черкаської області як адміністративно-територіальна одиниця.
У 30-40-ві роки 17 сторіччя вже були відомі села Ботвинівка, Верхнячка (Яворовець), Івангород та Талалаївка.
У другій половині 19 сторіччя починає розвиватись промисловість. Було введено в експлуатацію залізничні колії — Вапнярка-Христинівка, Козятин-Умань, Христинівка—Шпола, залізничний вузол. 1891 року, із заснування селища при залізничній станції «Христинівка», розпочалася історія сучасного міста Христинівки.
Христинівка ще тоді славилась хлібним ринком. Швидко піднялося її економічне значення, що в свою чергу сприяло збільшенню населення. В 1900 році на Христинівщині проживало 3475 осіб. В 1931 році розпочав свою роботу маслоробний завод, новостворене вагонне депо, а також машинно-тракторна станція.
У 1954 році закінчено модернізацію залізничного вузла.
У 1956 році Христинівку віднесено до розряду районного підпорядкування. З Христинівського району вийшло багато видатних людей. У Христинівці народився Олександр Корнійчук — відомий український письменник-драматург, автор п'єс «Загибель ескадри», «Платон Кречет», «Богдан Хмельницький» та інші. Його ім'я носить міська загальноосвітня школа № 1, парк та одна із вулиць міста. Район є батьківщиною одного з керівників Коліївщини Івана Гонти та Героя Радянського Союзу і повного кавалера ордена Слави Івана Драченка. Цей хліборобський край, де зберігаються і примножують традиції майстрів золотої ниви, виплекав багатьох відомих людей праці: Федора Берегового, Семена Карбовського, Станіслава Забродського, Марфу Лемещук, Ганну Гук, Анастасію Кобзар.
Ліквідований 17 липня 2020 у рамках адміністративної реформи[2]. Територіально повністю ввійшов до складу Уманського району[3].
Географія ред.
Територія Христинівського району розташована в Західній частині Черкаської області в лісостеповій зоні України. Рельєф району плоско рівнинний, з особливо цінними ґрунтами — чорноземами та сіро опідзоленими, які займають 70 % площі.
Клімат у районі помірно континентальний. Середня температура повітря по багаторічних даних 6,8 градусів С. Сума річних опадів — 490—520 мм. Відносна вологість повітря 77 %.
Географічна мережа району представлена річками Кублич, Удич, Синиця, Сорока, Уманка та іншими. Загальна довжина річок 100,9 км. Адміністративно-господарським і культурним центром є м. Христинівка.
Природно-заповідний фонд ред.
На території району знаходяться 7 об'єктів природно-заповідного фонду. Серед них:
- 4 заказники місцевого значення — Великосевастянівські Яри, Кам'яний Яр, Красноставське, Орадівський;
- 3 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення — Синицький парк, Шельпахівський парк, Ягубецький парк.
Природні ресурси ред.
Загальна земельна площа району становить 63218 га, або 3 % території області. Землі сільськогосподарського призначення становлять 52261 га, в тому числі рілля — 49959 га, багаторічні насадження — 685 га, пасовища — 679 га, сіножаті — 940 га.
Природні ресурси представлені площею лісового фонду 4376 га, водного фонду — 823,2 га, землі під відкритими розробками, кар'єри — 42,1 га.
На території району містяться родовища торфу і цегляно-черепної глини.
Поклади торфу містяться в селах Івангород, Талалаївка, Сичівка, суглинки і глини в селах Веселівка та Христинівка.
У районі є 3 гранітні кар'єри, які зараз не працюють, 2 жорствяні та 1 піщаний.
Транспорт ред.
У м. Христинівка розташована вузлова станція Одеської залізниці. Територію району перетинають дві залізничні магістралі: з північного сходу на південний захід — Цвітково-Христинівка-Вапнярка протяжністю 36 км і південного сходу на північний захід — Умань-Христинівка-Козятин 27 км.
Територією району проходить автошлях E50.
Засоби масової інформації ред.
Друковані видання ред.
- газета «Трибуна хлібороба»
- газета «Христинівська сорока»
Інтернет-сайти ред.
Провінційне містечко Христинівка — https://web.archive.org/web/20130105123712/http://khrystynivka.com/ http://promisto.net [Архівовано 14 травня 2021 у Wayback Machine.] Христинівчани — http://khryst.net [Архівовано 1 квітня 2022 у Wayback Machine.]
https://web.archive.org/web/20130415052947/http://khryst-rda.ck.ua/
Видатні особи ред.
У селі Шукайвода народився Матвій Бондар-Обміняний — член Української Центральної Ради
- працював учителем Йосип Андрійович Димінський — український фольклорист і етнограф
У селі Вербувата народився Цибенко Василь Григорович — голова Черкаської обласної ради (1994—1995).
У смт Верхнячка народилися:
- Боржинський Федір Кіндратович — дипломат і розвідник.
- Мельник Юрій Федорович — доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент Української академії аграрних наук, Герой України, міністр аграрної політики України (2006—2010).
У м. Христинівка народилися:
- Панченко Юхим Миколайович — козак 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу
- Корнійчук Олександр Євдокимович — громадський діяч, драматург, публіцист, академік АН СРСР, Герой Соціалістичної Праці.
- Костюк Нінель Трохимівна — доктор філософських наук, заслужений працівник культури.
- Смешко Ігор Петрович — військовий і державний діяч, військовий інженер, голова Служби безпеки України (4 вересня 2003 — 4 лютого 2005).
У селі Велика Севастянівка народився Драченко Іван Григорович — Герой Радянського Союзу, повний кавалер ордена Слави
Вихідці села Івангород:
- П. І. Альтман — прозаїк, літературознавець.
- Паламарчук Дмитро Хомич — поет, перекладач.
- Чорний Володимир Лазарович — політичний діяч, колишній посол України у Латвії.
- Василь Капкан, син Олекси— ініціатор заснування Громади українців у Литві (1988 р.), учасник рухів за Незалежність у Литві (Саюдіс) і Україні, перекладач, журналіст.
У селі Кузьмина Гребля народився Дубенко Степан Васильович — український кінознавець.
Вихідцями із села Орадівка є
- Петро Моргаєнко — літературний діяч
- Зінчук Станіслав Сергійович — поет
- Микола Гребенюк — поет
У селі Розсішки народилися
- Іван Гонта — ватажок українського гайдамацького руху, один з проводирів Коліївщини;
- Лінчук Олександр Титович — Герой Радянського Союзу.
Виходець із села Синиця Яковенко Петро Максимович — український художник. Член НСХУ
Відомі мешканці села Углуватка:
- Семен Кулик — священик, літературний діяч. Розстріляний у 1918 році бійцями Червоної Армії.
- Маринич І.Я. — старший військовий фельдшер 1‑го батальйону 172‑го полку 13‑ї стрілецької дивізії. Він виніс з поля бою 18 поранених та, надавши першу медичну допомогу, евакуював їх у тил.
- Дяченко Катерина Петрівна — мати-героїня
У селі Шельпахівка народилися:
- Гриб Андрій Андрійович — Герой Радянського Союзу;
- Скалій Іван Савович — повний кавалер ордену Слави.
У селі Ягубець народився Дмитрик Петро Федосійович — Герой Радянського Союзу
Політика ред.
З 2012 року народним депутатом від 200-го виборчого округо, до якого входить Христинівський район є Антон Яценко[4].
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Христинівського району було створено 37 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 65,36 % (проголосували 18 158 із 27 782 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 57,30 % (10 405 виборців); Юлія Тимошенко — 15,98 % (2 901 виборців), Олег Ляшко — 10,13 % (1 840 виборців), Анатолій Гриценко — 6,85 % (1 244 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,01 %.[5]
Видатні діячі ред.
- Уманець Дмитро Іларіонович (1948) — український військовий діяч. Генерал-лейтенант. Кандидат військових наук. Головний інспектор військ ППО Головної інспекції МО України.
- Наконечний Микола Петрович (24 червня 1962— 17 лютого 2013), міський голова м. Христинівка з 2006 до раптової смерті 17 лютого 2013.[6]
Найбільші населені пункти ред.
| № | Населений пункт | Населення, осіб (2007) |
|---|---|---|
| 1 | Христинівка | 11 528 |
| 2 | Верхнячка | 4 291 |
| 3 | Христинівка | 3 088 |
| 4 | Велика Севастянівка | 3 006 |
| 5 | Кузьмина Гребля | 1 337 |
| 6 | Розсішки | 1 323 |
| 7 | Івангород | 1 193 |
| 8 | Ягубець | 1 143 |
| 9 | Шукайвода | 1 079 |
Примітки ред.
- ↑ Розпорядження Президента України від 27 травня 2020 року № 369/2020-рп «Про призначення В.Валюка головою Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області»
- ↑ Прийнято Постанову «Про утворення та ліквідацію районів». rada.gov.ua. 17 липня 2020. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 19 липня 2020.
- ↑ Нові райони: карти + склад. Децентралізація. 17 липня 2020. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 19 липня 2020.
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 квітня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 27 березня 2016.
- ↑ Мер Христинівки Микола Наконечний помер в реанімації. Архів оригіналу за 21 лютого 2013. Процитовано 22 лютого 2013.
Джерела ред.
- Облікова картка району на сайті Верховної Ради[недоступне посилання з липня 2019]
- Христинівський район — економіка району, органи влади, підприємства, селищні ради [Архівовано 7 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Сторінка на сайті ОДА
- Христинівська райрада
| Монастирищенський район | Жашківський район, Маньківський район | |
| Вінницька область (Гайсинський район) |
|
Уманський район |
| Вінницька область (Теплицький район) |
Уманський район |