Хор (інструментознавство)
Хор (нім. Saitenchor, англ. course, string course, фр. choeur, rang, ordre, італ. coro) в інструментознавстві — група струн, настроєних в унісон або (рідше) в октаву, на органі — група труб мікстури, керована однією клавішею. Нормативна кількість струн в хорі — дві або три.
Подвоєння або потроєння струни надає інструментальному звуку об'єм — за рахунок биття, що виникають від неідеального унісону (на професійному жаргоні цей звуковий ефект називається «розливом»). Крім того, подвоєння та потроєння струн розширює динамічний діапазон інструменту (завдяки можливості гучнішого звучання).
Струнні щипкові інструменти ред.
Хорами оснащені багато струнні щипкові інструменти — як традиційні (так звані «народні»), так і сучасні: віуела, лютня, цистра (та її різновиди — (англійська гітара, португальська гітара), уд, саз, мандоліна, бузукі та деякі гітари (12-струнна, барокова і ін.). Щоб вказати на різне (унісонне чи октавне) співвідношення струн в хорі застосовують подвійні букви зі штрихами, наприклад, лад 12-струнної гітари позначають так: Ee Aa dd' gg' h'h' e'e'. Такий запис означає, що чотири її нижні струни в октавному хорі, а хор двох верхніх унісонний.
Клавішні інструменти ред.
Струнний хор — неодмінний конструктивний елемент всіх сучасних та старовинних фортепіано. Тільки звуки басового регістра оснащені однією струною; для звуків середнього та високого регістру використовуються подвійні та потрійні хори. Хори також використовуються і на інших клавішних інструментах, оснащених струнами (клавесин, клавікорд та їхні численні історичні різновиди).
Література ред.
- Terminorum musice index septem linguis redactus. Rédacteur en chef Horst Leuchtmann. Kassel, Basel, Tours, London, 1978.
- Harwood I. Courses // The New Grove Dictionary of Music and Musicians. London; New York, 2001.