Вікіпедія

Хонен

Хонен (яп. 法然, ほうねん[1]; 1133—1212) — японський буддистський монах кінця періоду Хей'ан — початку періоду Камакура, послідовник амідаїзму, засновник секти Дзьодо-сю.

Хонен
法然
яп. 法然
Портрет літнього Хонена
Ім'я при народженні яп. 勢至丸
Народився 15 травня 1133(1133-05-15)
провінція Мімасака
Помер 29 лютого 1212(1212-02-29) (78 років)
провінція Ямасіро
Поховання Монастир Тіон, Konkaikōmyō-jid, Hōnen-jid і Kōmyō-jid
Країна Японія
Місце проживання Японія Японія
Діяльність буддистський монах
Відомий завдяки завдяки заснуванню секти Дзьодо-сю
Вчителі Q11563998?, Kōend і Eikud
Відомі учні Benchōd, Genchid, Shinkūd, Ryūkand, Shōkūd, Chōsaid, Kōsaid, Q11641702?, Сінран, Кумаґай Наодзане і Q11597565?
Напрямок chengming nianfod
Magnum opus Senchaku Hongan Nembutsushūd, One-Sheet Documentd і Isshi Koshōsokud
Конфесія секта Дзьодо-сю
Батько Uruma no Tokikunid
Мати Qin Jun Qingshou Zid
Родичі Minamoto no Hikarud

Прозваний «Великим вчителем досконалого світла» (円光大師, Енко-дайсі), а також «Великим вчителем осяйного світла» (明照大師, Мьосьо-дайсі).

Короткі відомості ред.

Хонен народився 13 травня 1133 року у містечку Куме провінції Мімасака[2] у сім'ї державного чиновника.

У молодому віці він поступив до провідного буддистського монастиря Енрякудзі секти Тендай. Там хлопець навчався під проводом ченців Ґенко і Коена, а згодом перейшов під нагляд Ейку, настоятеля окремого храму в місцевості Куродані того ж монастиря. Під час перебування в Енрякудзі Хонен зацікавився вченням амідаїстів. Останні стверджували про неможливість спасіння людини самотужки, шляхом навчання та медитацій, як наполягала секта Тендай, і проповідували, що лише віра у рятівну силу будди Аміда дарує людині рай у «Чистій землі Аміди».

Під впливом «Коментарів до Сутри будди безмежного життя»[3] і «Збірника положень про переродження у Чистій землі»[4], Хонен у 1175 році заснував секту Дзьодо-сю — секту «Чистої землі». Він повчав, що постійна молитва до будди «Навертаюся до будди Аміда!»[5] — врятує людство.

Хонен почав проповдувати своє вчення при невеличкому храмі Йосімідзу у місцевості Хіґасіяма, на сході тогочасного Кіото. Його промови мали неабиякий успіх: багато самураїв і селян наверталися до нової секти. Це викликало занепокоєння старих буддистських сект, насамперед Тендаю, які розпочали гоніння на самого Хонена і його послідовників. В результаті у 1207 році проповідування амідаїстського вчення було тимчасово заборонене, а самого засновника Дзьодо-сю покарали засланням до провінції Санукі.

Однак невдовзі Хонену було дозволено повернутися до столиці, де він продовжив поширювати нову віру. Там він і помер 29 лютого 1212, в оточенні багатьох послідовників.

Серед основних праць Хонена виділяють «Збірку вибраних праць про заповіт і молитву Аміди»[6] (1198).

У 14 столітті на основі життєпису Хонена була складана «Ілюстрований переказ про подорожі його високості Хонена»[7] у 48 томах.

Примітки ред.

  1. ↑ Відомий також під іменами Ґенку (源空), Куродані-сьонін (黒谷上人) або Йосімідзу-сьонін (吉水上人).
  2. ↑ Сучасне містечко Куменан префектури Окаяма.
  3. ↑ Японською: 観無量寿経疏.
  4. ↑ Японською: 往生要集.
  5. ↑ Японською: 南無阿弥陀仏, Наму Аміда-буцу.
  6. ↑ Японською: 選択本願念仏集, Сентяку хонґан ненбуцу-сю.
  7. ↑ Японською: 法然上人行状絵図.

Джерела та література ред.

  • An anthology of the teachings of Honen Shonin. 1st ed. Bukkyo University, Los Angels Extension, 1998.
  • Senchaku Hongan Nembutsu Shu : a collection of passages on the Nembutsu, chosen in the original vow / compiled by Genku (Honen) (Taisho volume 83, number 2608); translated into English by Morris J. Augustine and Kondo Tessho. — Numata Center for Buddhist Translation and Research, 1997.
  • 親鸞と法然 / 高千穂徹乗著. 真宗典籍刊行会, 1952.
  • 選択本願念仏集他 / 法然著; 大橋俊雄訳 ; 春秋社, 2001.
  • 法然 / 大橋俊雄著. 講談社, 1998.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хонен&oldid=40651779