Ховнатан Ховнатаньян

вірменський художник

Ховнатан Ховнатаньян (вірм. Հովնաթան Հովնաթանյանը), (англ. Hovnatan Hovnatanyan) (близько 1730, с. Шорот, Нахіджеван, — 1801,Тифліс) — вірменський художник, визнаний майстер настінного живопису, представник відомої вірменської династії Ховнатаньян.

З картин
Ховнатана Ховнатаньяна
Ховнатан Ховнатаньян
Народився 1730-ті[1]
Шоротd[1]
Помер 1801[1]
Тифліс[1]
Країна  імперія Афшаридівd
 Картлі-Кахетинське царство
Національність вірмени[1]
Місце проживання Тбілісі[1]
Єреван[1]
Діяльність художник
Вчителі Хакоб Нагаші Ховнатаньян[1]
Рід Hovnatanyan familyd[1]
Батько Хакоб Нагаші Ховнатаньян[1]
Родичі Нагаш Ховнатан
Ховнатан Ховнатаньян
вірм. Հովնաթան Հովնաթանյան
Народження 1730-ті[1]
Шоротd[1]
Смерть 1801[1]
  Тифліс[1]
Національність вірмени[1]
Країна  імперія Афшаридівd
 Картлі-Кахетинське царство
Жанр живопис, стінопис, фреска
Діяльність художник
Вплив Нагаш Ховнатан
(дід);
Хакоб Ховнатаньян
(батько).
Вчитель Хакоб Нагаші Ховнатаньян[1]
Батько Хакоб Нагаші Ховнатаньян[1]
Родичі Нагаш Ховнатан
Звання Придворний живописець царя Грузії, Іраклія II
Роботи в колекції Національна галерея Вірменії

CMNS: Ховнатан Ховнатаньян у Вікісховищі

Біографія ред.

Ховнатан Ховнатаньян народився в місцевості, що тоді належала Ірану, в селі Шорот, Айлісської області Нахіджевану (нині село Журуд в районі Джульфа, Нахчыван, Азербайджан)) близько 1730 року[2]. Дідом Ховнатана був Нагаш  Ховнатан (16611722) — відомий вірменський поет, художник, ашуг, родоначальник знаменитої династії Ховнатаньян. а батьком — також знаменитий художник Хакоб Ховнатаньян (вірм. Հակոբ Հովնաթանյանը), (англ. Hakob Hovnatanyan).
Слава про його майстерність була такою, що в 1775 році грузинський володар Іраклій II запросив Ховнатана Ховнатаньяна до Тбілісі придворним художником[3][4], надав йому п'ятьох учнів, з відповідним забезпеченням. А наступного, 1776, року звільняє митця від всіх податків та обдаровує його своїми царськими милостями[2]. Великий майстер присвячує себе Тифлісу.

Тим часом, Католикос всіх вірмен Гукас I (1780-1799) прагне закінчити багаторічну роботу по реставрації розпису Ечміадзинського собору, розпочату ще 1769 року[3][4].

Розпис якого був зроблений, ще дідом Ховнатана Ховнатаньяна, — Нагашем, в 1721 році.

За свідченням сучасників, Гукас у своєму посланні до картлійського царя Іраклія II, пише:

«звертаюся …

… до великого царя Грузії, з проханям повернути прекрасного умільця, блискучого Ховнатана, Ховнатана Ховнатаньяна, Талановитого Майстра, Майстра Квітки, що живе в Тифлісі, до Святого Престолу».[5]

Запрошуючи митця, Гукас I Католикос всіх вірмен пише свою енцикліку, де називає художника:

«… нашим улюбленим обдарованим божою милістю сином, нашим улюбленим, вірним, плодючим і працелюбним сином, прекрасним, витонченим генієм».[5]

І от, навесні 1785 року Ховнатан з учнями, серед котрих був і його син, Мкртум знову прибули в Ечміадзин. Так колись називалось сучасне вірменське місто Вагаршапат. Цей етап реставраційно-відновлювальних робіт тривав близько року. І в 1786 році багаторічна робота була завершена, про що збереглося свідчення на куполі храму Ечміадзина[2][5].

Для оздоблення стін собору ним використовувались різноманітні рослинні орнаменти, виконані в оранжево-червоних і синьо-фіолетових тонах.

Для цього ж собору ним була виконана серія зображень святих і композиції на євангельські теми, частина з яких нині зберігається в картинній галереї Вірменії.

1789 року Ховнатан приїжджає в Єреван, писати картини для хана[2]. 1792 та 1798 року він знову запрошується до Ечміадзина робити окремі замовлення[2][5].

Майстер Ховнатан Ховнатаньян, проживши трохи більше 70-ти літ, закінчив свої дні 1801, або 1802 року[2] в Тифлісі, де і був похований на вірменському кладовищі «Ходживанка»[2].

Твори ред.

Ховнатаньян не підписував свою роботу, більшість з них не збереглись. Є припущення що його перу належать портрети[5]:

  • царя Іраклія,
  • міністра фінансів, Овсепа Горганяна,
  • цариці Дареї
  • царя Такле

(Зберігаються в Музеї мистецтв Грузії, та датуються XVIII століттям)[5],

а також:

  • «Благовіщення Марії»,
  • «Вступ до Єрусалиму»,
  • «Таємна вечеря»,
  • «Гречанка»,
  • «Арутюн»,
  • «Розп'яття»,
  • «Жертва Авраама».

Ховнатан Ховнатаньян зажив собі слави завдяки досконалій майстерності. Своїм оздобленням йому завдячують[5]:

В ці роки, вказані храми були ним розписані або повністю відреставровані.

Додаткові відомості ред.

Саме — оздоблення Ечміадзину найяскравіше проявило талант і чарівну силу мистецтва Ховнатана Ховнатаньяна, заявило про нього, як про видатного художника свого часу[5].

Його творчість можна умовно розділити на три групи:[5]

Велике враження на глядача справляє віртуозність в виписуванні найдрібніших деталей. Заворожує поєднання розпису стін, колон та картин в складні, гармонійні композиції. Вражає вміння майстра, використовуючи кисть, наповнювати життям неживі образи. В значній мірі цьому сприяє барвиста палітра використовуваних кольорів: червоно-синього, червоно-зеленого, чорно-білого. Це надає творам неабиякої коштовності[5].

Галерея ред.

Див. також ред.

Література ред.

1. «Художники Ховнатаньяни» М. Казарян, Москва, 1969 р.
2. «Популярна художня енциклопедія», 2-а книга, видавництво «радянська енциклопедія», 1986 р.

Примітки ред.

Джерела ред.

Бібліографія ред.

  • Armenian churches of Istanbul, Pars Tuğlacı — Pars Yayın, 1991

Посилання ред.