Хасанія (араб. حسّانيةḤassānīya) — один з різновидів магрибської арабської мови, яким розмовляють мавританські араби та сахраві. Нею говорили бедуїнські племена бені-хасан, які поширили свою владу на більшу частину Мавританії, південно-східне Марокко та Західну Сахару між 15 і 17 століттями. Хасанійська арабська була мовою, якою розмовляли в околицях досучасного міста Шингетті.

Хасанія
حسّانية Ḥassānīya
Поширена в південно-західний Алжир, південне Марокко, північно-західне Малі, Мавританія, Західна Сахара
Регіон Магриб
Носії 3,76 млн[1]
Писемність арабська в'язь
латинський алфавіт
Класифікація

Афразійська родина

Семітське відгалуження
Західно-семітський ареал
Центрально-семітська
Арабська
Магрибська арабська
Хасанія
Офіційний статус
Державна Мавританія Мавританія
Західна Сахара Західна Сахара
Регіональна Марокко Марокко[2]
Коди мови
ISO 639-3 mey

Ця мова повністю замінила берберські мови, якими здавна говорили в цих землях. Хоча хасанія явно належить до західноарабських мов, вона дуже віддалилася від інших магрибських говорів арабської мови. Її географічне розташування піддало її значному впливу берберських мов зенаґа і волоф. Існує кілька говірок хасанії, які відрізняються переважно фонетично. Сьогодні хасанією говорять в Алжирі, Лівії, Марокко, Мавританії, Малі, Ніґері, Сенеґалі та Західній Сахарі. В декотрих із цих країн має офіційний статус.

Фонологія ред.

Фонологічна система хасанії одночасно консервативна та інноваційна. Всі фонеми класичної арабської представлено в говорі, але є і численні нові. Як і в інших бедуїнських говорах, фонемі [q] класичної арабської відповідає діалектна /ɡ/, фонеми /dˤ/ і /ðˤ/ злилися в /ðˤ/, тоді як міжзубні /θ/ і /ð/ збереглися. Як і в інших західних говорах арабської, сучасна стандартна арабська ج /ʤ/ представлена як /ʒ/.

Втім, ці відповідності в деяких випадках порушуються. Наприклад, класична /q/ представлена як /ɡ/ у /ɡbaðˤ/ «брати», але залишається /q/ у /mqass/ «ножиці». Так само /dˤ/ стає /ðˤ/ в /ðˤəħk/ «сміх», але не змінюється в /mrˤədˤ/ «хворіти». Інколи приголосний корінь може проявлятись обома способами: /θaqiːl/ «важкий, обтяжливий (умоглядне)» проти /θɡiːl/ «важкий (фізично), великоваговий». Деякі з «класичних» форм легко пояснити як нещодавні запозичення з латиницятурної мови (наприклад, /qaː.nuːn/ «закон») або у випадку понять, що стосуються осілого способу життя (як вищенаведене /mqass/ «ножиці»). Для решти немає очевидного пояснення (наприклад, /mrˤədˤ/ «хворіти»). Етимологічне /ðˤ/ завжди залишається таким, ніколи не стає /dˤ/.

Тим не менш, фонематичний стан /q/ і /dˤ/, а також /ɡ/ і /ðˤ/ виглядає дуже стійким, на відміну від багатьох інших арабських говорів. Дещо подібним чином класичне /ʔ/ у більшості контекстів зник або перетворився на /w/ або /j/ (/ahl/ «сім'я» замість /ʔahl/, /wak.kad/ «наполягати» замість /ʔak.kad/ і /jaː.məs/ «вчора» замість /ʔams/). Однак у деяких латиницятурних виразах воно чітко збереглося: /mət.ʔal.lam/ «страждання» (класичне /mu.ta.ʔal.lim/).

Приголосні ред.

Хасанія оновила багато приголосних за рахунок поширення відмінності емфатичні/неемфатичні. На додаток до вищезгаданого, / rˤ / та / lˤ / фонематично стійкі, а /bˤ fˤ ɡˤ mˤ nˤ/ дещо слабше. Одна додаткова емфатична фонема /zˤ/ запозичена із сусідньої берберської мови зенаґа разом із цілим піднебінним рядом /c ɟ ɲ/ з ніґеро-конґолезьких мов півдня. Принаймні деякі мовці розрізняють /p/–/b/ через запозичення з французької (та іспанської у Західній Сахарі). Усього приголосних фонем у хасанії 31, або 43, враховуючи крайні випадки.

Приголосні фонеми арабської хасанії
Губні Міжзубні Зубні/Ясенні Середньо-
піднебінні
Задньо-
язикові
Язичкові Глоткові Гортанні
прості емфатичні прості емфатичні  прості  емфатичні
Носові m n () ɲ
Проривні глухі (p) t c k q (ʔ)
дзвінкі b d ɟ ɡ ()
Африкати (t͡ʃ)
Щілинні глухі f θ s ʃ χ ħ h
дзвінкі v () ð ðˤ z ʒ ʁ ʕ
Дрижачі r
Апроксиманти l j w

На фонетичному рівні класичноарабські приголосні /f/ і /θ/ зазвичай втілюються як дзвінкі [v] і [ð]. Останнє, однак, вимовляється інакше, ніж звичайне /ð/, відмінність, ймовірно, полягає в кількості видуваного повітря. У подвоєних і кінцевих позиціях обидві фонеми глухі, у деяких ж мовців /θ/ замінює /ð/ в усіх положеннях. Язичковий щілинний /ʁ/ також стає глухим у стані подвійного, утім не у вигляді щілинного приголосного, а як проривне [qː]. В інших положеннях етимологічний /ʁ/ знаходиться у вільному взаємозаміщенні з /q/ (етимологічний /q/, проте змінюється лише з /ɡ/).

Голосні ред.

Голосні звуки поділяються на два види: довгі і короткі. Довгі голосні такі самі, як у класичній арабській мові — /aː iː uː/, а коротких однією більше: /a i u ə/. Класичні дифтонги /aj/ та /aw/ можуть переінакшитись по-різному, найпоширенішими втіленнями є [eːʲ] та [oːʷ] відповідно. Проте, такі реалізації, як [aj] і [aw], і навіть [eː] і [oː], також можливі, хоча менш поширені.

Як і в більшості магрибських говорів арабської мови, етимологічні короткі голосні зазвичай опускаються у відкритих складах (за винятком закінчення іменника жіночого роду /-a/): */tak.tu.biː/ > /tə.ktbi/ «ви пишете», */ka.ta.ba/ > */ka.tab/ > /ktəb/ «він написав». В закритих складах діалектний /а/ зазвичай відповідає класичному /а/, а класичні /i/ та /u/ злилися в /ə/. Примітно, що морфологічний /j/ представлено через [i], а /w/ через [u] у початковому передприголосному положенні слова: /u.ɡəft/ «я встав» (корінь w-g-f; пор. /ktəbt/ «я написав», корінь k-t-b), /i.naɡ.ɡaz/ «він спускається» (префікс підмета i-; пор. /jə.ktəb/ «він пише», префікс підмета jə-). У деяких контекстах цей початковий голосний навіть подовжується, добре проявляючи свою голосність: /uːɡ.vu/ «вони встали». Крім того, короткі голосні /a i/ у відкритих складах зустрічаються в берберських запозиченнях, як-то /a.raː.ɡaːʒ/ «людина», /i.vuː.kaːn/ «телята від 1 до 2 років», а короткий /u/ — при пасивному стані: /u.ɡaː.bəl/ «його зустріли» (пор. /ɡaː.bəl/ «він зустрів»).

Система письма ред.

Хасанійська арабська зазвичай записується арабицею. Однак у Сенеґалі уряд прийняв використання латинського алфавіту для написання мови, як це встановлено Указом 2005–980 від 21 жовтня 2005 року[3].

Хасанійський алфавіт Сенеґалу
A B C D E Ë F G H J K L M N Ñ O Q R S Ŝ T Ŧ U V W X Y Z Ż ʔ
a b c d e ë f g h j k l m n ñ o q r s ŝ t ŧ u v w x y z ż ʼ

Розподіл мовців ред.

 
Карта поширення хасанії. Світлоезеленим — співіснування із туарезькою мовою

За даними Ethnologue, існує приблизно три мільйони мовців хасанії, розподілених таким чином:

Багатомовність ред.

Багато носіїв хасанії перескакують між мовами. Так, у Західній Сахарі зазвичай перемикання відбувається між хасанією, сучасною стандартною арабською та іспанською, оскільки Іспанія раніше володіла цим регіоном; на решті країн, де говорять хасанією, додатковою мовою є французька.

Приклад мови ред.

Ëwwël mën saʼaadët linsaan: graaytu. — Перше щастя людини: навчання.

Wë li gra yëḥraar wë yënḥallu ʼayniih. — Той, хто навчається, прокидається і відкриває очі.

Wël li bëyn ël gaari wël maahu gaari huwwë li bëyn, ëʼmë wë ëŝŝaayiv. — Він знає, що є очевидним, а що прихованим.[4]

Примітки ред.

  1. Hassaniyya [Архівовано 18 березня 2016 у Wayback Machine.], Ethnologue: Languages of the World
  2. (англ.) Morocco 2011 Constitution - Constitute. www.constituteproject.org. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 липня 2021. 
  3. (фр.) Decret n° 2005-980 du 21 octobre 2005 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
  4. (фр.) DECRET n° 2005-980 du 21 octobre 2005 relatif à l’orthographe et la séparation des mots en hassaniya.. www.jo.gouv.sn. Процитовано 23 січня 2021. 

Джерела ред.

  • Хассанія — арабська мова [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  • Cohen, David; el Chennafi, Mohammed (1963). Le dialecte arabe ḥassānīya de Mauritanie (parler de la Gəbla). Paris: Librairie C. Klincksieck. ISBN 2-252-00150-X. 
  • "Hassaniya, the Arabic of Mauritania", Al-Any, Riyadh S. / In: Linguistics; vol. 52 (1969), pag. 15 / 1969
  • "Hassaniya, the Arabic of Mauritania", Al-Any, Riyadh S. / In: Studies in linguistics; vol. 19 (1968), afl. 1 (mrt), pag. 19 / 1968
  • "Hassaniya Arabic (Mali) : Poetic and Ethnographic Texts", Heath, Jeffrey; Kaye, Alan S. / In: Journal of Near Eastern studies; vol. 65 (2006), afl. 3, pag. 218 (1) / 2006
  • Hassaniya Arabic (Mali) : poetic and ethnographic texts, Heath, Jeffrey / Harrassowitz / 2003
  • Hassaniya Arabic (Mali) – English – French dictionary, Heath, Jeffrey / Harrassowitz / 2004
  • Taine-Cheikh, Catherine. 2006. Ḥassāniya Arabic. In Kees Versteegh (ed.), Encyclopedia of Arabic Language and Linguistics, 240–250. Leiden: E.~J.~Brill.