Халькофаніт
Халькофаніт (англ. chalcophanite; нім. Chalcophanit m) — мінерал, водний оксид цинку та манґану шаруватої будови.
| Халькофаніт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Cph[2] |
| Хімічна формула | ZnMn⁴⁺₃O₇·3H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 4.FL.20 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь |
латунь (давньогрецька мова)[3], Зовнішній вигляд (давньогрецька мова)[3] |
| Типова місцевість | Стерлінг-Гіллd[4] |
 Халькофаніт у Вікісховищі | |
Від халько… і грецьк. «файнестай» — здаватися (G.E.Moore, 1875).
Синоніми: гідрофранклініт.
Опис ред.
- 1. За Є. Лазаренком: ZnMn3O7•3H2O;
- 2. За К.Фреєм: (Zn, Mn, Fe)Mn2O5 •2H2O.
- 3. За «Fleischer's Glossary» (2004): (Zn, Fe, Mn) Mn3O7•3H2O.
Містить (%): ZnO — 27,94; MnO2 — 59,69; H2O — 12,37.
Сингонія триклінна. Дитригонально-скаленоедричний вид. Утворює дрібні пластинчасті кристали, або кристали октаедричного обрису. Звичайно зустрічається у вигляді натічних кірочок; гроноподібний, масивний, щільний, зернистий або пластинчасто-волокнистий. Спайність по (0001) досконала. Густина 4,0. Тв. 3,0. Колір синюватий до чорного. Блиск металічний. Тонкі пластинки гнучкі. Прозорий у тонких уламках. В шліфах темний червоно-коричневий до майже непрозорого. Вторинний мінерал. Можливо є продуктом розкладання франклініту або гетероліту в зоні окиснення. Супутні мінерали: псиломелан, франклініт, гетероліт, гідрогетероліт, каламін, смітсоніт.
Поширення ред.
Зустрічається у родовищі Франклін (Нью-Джерсі, США) в асоціації з гетеролітом та гідрогетеролітом, на острові Ґрут-Айленд (Австралія) — як продукт зміни глин. Інші знахідки: пров. Трансвааль (ПАР), Свакопмунд (Намібія), Кизилкум (Сер. Азія). Дуже рідкісний.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Moore G. E. On chalcophanite, a new mineral species — 1875. — Т. 6, вип. 1. — С. 1–2.
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Халькофаніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Халькофаніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.