Філіп I (князь П'ємонту)
Філіп I (фр. Filippo I di Savoia-Acaia; 1278 — 25 вересня 1334)— 4-й князь П'ємонту в 1282—1334 роках, володар Ахейського князівства в 1301—1307 роках.
| Філіп I | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1278[6][5] Castello della Contessa Adelaided, Савойське графство |
| Помер |
23 вересня 1334[1][2], 27 вересня 1334[3] або 25 вересня 1334[4][5] Пінероло, Савойське графство |
| Діяльність | аристократ |
| Титул | Князь Ахейїd |
| Посада | Lord of Piedmontd, Князь Ахейїd, граф[d] і Сеньйор[d] |
| Рід | House of Savoy-Acaiad |
| Батько | Thomas III of Piedmontd[7] |
| Мати | Guyonne de Bourgogne-Comtéd[8][7] |
| Брати, сестри | Pierre de Savoied і William of Savoyd |
| У шлюбі з | Catherine de la Tour du Pind[9] і Ізабелла де Віллардуен[9] |
| Діти | James of Piedmontd, Édouard de Piémontd, Tommaso II di Savoiad, Amedeo di Savoia-Acaiad, Eleonore de Savoied[7], Jeanne de Savoie (de Achaia)d[7], Agnes de Savoie (Achaia)d[7] і Beatrix de Savoied[7] |
 | |
Життєпис ред.
Походив з Савойського дому. Син Томаса III, князя П'ємонту, і Гії (Гіонни) де Шалон. Народився 1278 року в м. Суза. 1282 року після смерті батька успадкував князівство, яким через його малий вік управляв регент Амадей V, граф Савойський. Лише в 1294 році після арбітражу, що підтвердив його права, Філіп був оголошений повнолітнім і став князем П'ємонту.
У 1300 році Філіп вирушив до Рима, щоб одружитися з Ізабеллою де Віллардуен, княгинею Ахейською. Запланований шлюб викликав невдоволення Карла II, короля Неаполя, оскільки порушував угоду, за якою Ізабелла не мала права самостійно обирати чоловіка. Але в підсумку король надав згоду на шлюб Ізабелли. Весілля відбулося 12 лютого 1301 року. За умовами договору Філіп і Ізабелла визнавали себе васалами Філіпа Тарентського, сина Карла II. після цього Філіп П'ємонтський отримав титул князя Ахейського. У 1302 році подружжя прибуло до Ахейського князівства
Незабаром Філіп П'ємонтський здирництвом викликав невдоволення населення, що вилилося у повстання грецьких архонтів в 1302 році. 1304 року мусив зібрати асамблею баронів, яка обмежила його повноваження. Також не сприяла авторитету невдала військова кампанія з наміром відвоювати у візантійців Містру. Згодом прагнення здобути незалежність від Неаполітанського королівства та ненадання допомоги Філіпу Тарентському у кампанії проти Епіру призвело до того, що 1306 році Карл II повалив Філіпа, позбавивши титулу князя. Новим князем король призначив Філіпа Тарентского. Філіп Савойський і Ізабелла 11 травня 1307 року поступилися правами на Ахейське князівство королю, в обмін Філіп отримав графство Альба на Фуцинському озері.
За цим Філіп і Ізабелла розлучилися. Невдовзі повернувся до П'ємонту. 1310 року разом зі стрийком Амадеєм V вітав імператора Генріха VII Люксембурга, коли той прибув до Ломбардії. 1311 року уклав мирну угоду з дофіном В'єннським. 1312 року оженився вдруге. При цьому він продовжував використовувати титул князя Ахейского. 1318 року уклав союзи з Манфредо IV, маркізом Салуццо, і Маттео I Вісконті, графом Мілану.
Філіп I помер 1334 року в Пінероло. Йому успадковував старший син Жак I.
Родина ред.
1. Дружина — Ізабелла де Віллардуен, княгиня Ахейська.
Діти:
- Марія Савойська (1301 — після 1308)
- Маргарита (лютий 1303 — після 1371), дружина Рено де Форі, сеньйора де Маллеваль, де Рошерлен і де Сен-Жермен Лаваль
- Аліса (д/н—1368), дружина 1) Манфредо дель Каррето, маркіза Савони; 2) Антельма д'Уртієре, сеньйора де Сент-Елен-дю-Лак
2. Дружина — Катерина, донька Юмбера I, дофіна В'єннського.
Діти:
- Жак (1315—1367), князь П'ємонту
- Елеонора (д/н—1350), дружина Манфредо V Алерамічі, маркиза Салуццо
- Джованна (бл. 1316/1318 — після 1355), дружина Амадея де Пуатьє, сеньйор де Сен-Вальє
- Беатріс (д/н—1340), дружина Умберто V, сеньйора де Туар і де Вільяр
- Агнес (д/н—1384), дружина Жана II де Ла Шамбра, віконта Морьєни
- Ізабелла (пом. Бл. 1370), ігуменя монастиря Сен-Джіакомо в Пенероло
- Томас (1329 — після 1360), сеньйор П'яченци, єпископ Турину
- Едуард (1330—1395), архієпископ Тарантаз
- Аймон (1330 — після 1398)
- 5 бастардів
Примітки ред.
- ↑ а б http://fmg.ac/Projects/MedLands/SAVOY.htm#Philippedied1334B
- ↑ а б http://www.sardimpex.com/sito%20in%20costruzione/Savoia/Savoia-Acaia.htm
- ↑ а б https://books.google.fr/books?id=GPrH8yauF94C&pg=PA321
- ↑ а б http://www.persee.fr/doc/efr_0223-5099_1998_mon_247_1
- ↑ а б в https://books.google.fr/books?hl=fr&id=qfYZAQAAMAAJ&dq=Philippe+de+Savoie+Acha%C3%AFe+1278&focus=searchwithinvolume&q=1278
- ↑ https://books.google.fr/books?id=GPrH8yauF94C&pg=PA316#v=onepage&q&f=false
- ↑ а б в г д е Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
Джерела ред.
- Bon, Antoine (1969). La Morée franque. Recherches historiques, topographiques et archéologiques sur la principauté d'Achaïe. Paris: De Boccard.
- Edward Armstrong, L'Italia al tempo di Dante, cap. VI, vol. VI (Declino dell'impero e del papato, e la nascita del mondo moderno) della Storia del Mondo Medievale, 1999, pp. 235–296.