Філіпп Нуаре

французький актор

Філіпп Нуаре (фр. Philippe Noiret, повне ім'я Філіпп П'єрр Фернан Нуаре (фр. Philippe Pierre Fernand Noiret); *1 жовтня 1930, Лілль, деп. Нор, Франція  — пом. 23 листопада 2006 Париж, Франція)  — французький актор театру і кіно. Володар престижних світових кіновідзнак Фелікс (1989) та Сезар (1975; 1990). З 14 липня 2005 кавалер Ордену Почесного легіону.

Філіпп Нуаре
Ім'я при народженні Philippe Pierre Fernand Noiret
Народився 1 жовтня 1930(1930-10-01)
Лілль, Нор, Франція
Помер 23 листопада 2006(2006-11-23) (76 років)
Париж
  • злоякісна пухлина[1]
  • Поховання цвинтар Монпарнас
    Громадянство Франція Франція
    Діяльність кіноактор, актор, артист кабаре, актор озвучування, комік, актор театру
    Alma mater ліцей Жансон-де-Саї і College of Juillyd
    Роки діяльності 1956
    2005
    У шлюбі з Monique Chaumetted
    Діти дочка Фредерік Нуаре.
    IMDb nm0634159
    Нагороди та премії
    Кавалер ордена Почесного легіону
    Кавалер ордена Почесного легіону

    CMNS: Філіпп Нуаре у Вікісховищі

    Життєпис ред.

    Родина ред.

    Народився в сім'ї французького буржуа, директора крупної компанії П'єрра Жоржа Нуаре (Pierre Georges Noiret) і бельгійки домогосподарки Люсі Клеменс Гільєн Ерман (Lucy Clémence Ghislaine Heirman)

    Навчання ред.

    Спочатку Філіпп вступив до ліцею Янсон де Селі (Lycée Janson-de-Sailly), що в 16-му окрузі Парижу, потім навчався в закритому єзуїтському коледжі Джулі (Juilly), де розкрився один із його талантів — співучість, брав участь в аматорських виставах навчального театру. З дитячим хором La manécanterie des Petits Chanteurs à la croix de bois співав у католицькому Соборі Святого Петра в Римі на Великдень 1949 р. і записав свій перший альбом як співак під керівництвом французького композитора Франсуа Веркана (François Vercken).

    1950 року здійснив невдалу спробу вступити до консерваторії. Став слухачем лекцій драматичного мистецтва, які вів французький театральний режисер, актор театру і кіно  — Роже Белен.

    Театр ред.

    Філіпп почав працювати в Національному театрі Бретані Le Théâtre national de Bretagne, потім у Theatre Nationale Populaire у Парижі. Актор Анрі Монтерлан (Henry de Montherlant) переконав його стати комедійним актором.

    Кіно ред.

    Першою роботою Нуаре у кіно стала стрічка Аньєс Варди «Пуент Курт» (1955). А участь у фільмі Луї Маля «Зазі в метро» (1960) принесла акторові популярність.

    Упродовж 1960-х, Нуаре знімається у кількох голлівудських стрічках, зокрема «Леді Л» (1965) Пітера Устінова, Гічкоківському «Топазі» (1969) та «Жюстіні» Джорджа К'юкора (1969).

    Акторське амплуа Нуаре поєднувало як «позитивних», так і «негативних» персонажів. Він однаково майстерно перевтілювався у чоловіків з середнього класу, авантюристів та поліцейських.

    Пік популярності Нуаре припав на 70-ті роки, коли він став провідним актором у фільмах французького режисера Бертрана Таверньє. Результатом співпраці Таверньє та Нуаре було сім фільмів, серед яких знамениті «Годинникар із Сент-Поля» (1973), «Нехай розпочнеться свято» (1974), «Суддя і вбивця» (1976).

    Не менш плідно Нуаре працював у жанрі комедії. Зокрема, він знявся у кількох фільмах Філіппа Де Брока («Ніжний поліцейський» (1977), «Вкрали стегно Юпітера» (1979)) а також Клода Зіді ("Відчиніть, поліція! " («Продажні», 1984), «Відчиніть, поліція! 2» («Продажні супроти продажних», 1990).

    Одна з найвдаліших ролей Нуаре — старий працівник кінотеатру Альфредо з фільму Джузеппе Торнаторе «Кінотеатр „Парадізо“» (1988). 1989 року ця стрічка отримала «Оскар» у номінації «Найкращий іншомовний фільм року».

    Родина ред.

    Одружений, є дочка Фредерік Нуаре.

    Смерть ред.

    На момент своєї смерті від раку в Парижі у 2006 році у віці 76 років Нуаре мав на своєму рахунку понад 100 ролей у кіно.[2] Він часто жартував з інтерв'юерами про свій практично безперервний робочий графік, сказавши Джо Лейдону в 1989 році: "Ніколи не знаєш, яким буде успіх фільму. І завжди приємно знімати наступний фільм, коли читаєш жахливі відгуки про свій попередній. Ви можете сказати: "Що ж, дуже шкода, але я вже працюю над іншою роботою". Це допомагає в житті. Розумієте, якщо ви робите лише один фільм на рік, або один фільм на півтора року, це важко. Тому що, коли це провал, що ти робиш? Ким ти стаєш? Ти мертвий"[3].

    Фільмографія ред.

    Рік Назва українською Назва французькою Роль
    1956 Пуент Кур La Pointe courte
    1960 Сірано де Бержерак Cyrano de Bergerac Линер
    1960 Зазі в метро Zazie dans le métro Габріель, дядько Зазі
    1960 Чарівний Ravissante Моріс
    1961 Капітан Фракас Le Capitaine Fracasse Ерод
    1961 Побачення Le Rendez-vous Інсектор Маєр
    1961 Усе золото світу Tout l'or du monde Віктор Арді
    1961 Знамениті любовні історії Les Amours célèbres король Людовик XIV
    1962 Тереза Дескейру Thérèse Desqueyroux Бернар Дескейру, чоловік Терези
    1962 Як риба без води Comme un poisson dans l'eau Люсьєн Берлемон
    1962 Балада для мандрівника Ballade pour un voyou інспектор Фаб'єн Мат'є
    1962 Злочин не вигідний Le crime ne paie pas Кловіс
    1962 Лицеміри Les Faux Jetons Белліні, секретар
    1963 Розносниця хліба La Porteuse de pain Жак Гарро
    1963 Клементін, люба Clémentine chérie генеральний директор
    1964 Мосьє Monsieur Едмон Бернадак, чоловік Елізабет
    1964 Сірано і д'Артаньян Cyrano et d'Artagnan Король Луї
    1965 Анжеліка гнівається Merveilleuse Angelique
    1965 Приятелі Les Copains Бенін
    1965 Леді Л. Le Dernier pour la route Жером, міністр
    1966 Життя багатіїв La Vie de château Жером, чоловік Марі
    1966 Ніжний пройдисвіт Tendre voyou Бібі Дюмонсо
    1966 Султани Les Sultans Мішу
    1966 Хто ви, Поллі Магу? Qui êtes-vous, Polly Maggoo ? Жан-Жак Жорж
    1966 Подорож батька Le voyage du père невдоволений мандрівник
    1967 Ніч генералів La Nuit des généraux інспектор Моран
    1967 Сім разів жінка Sept fois femme Віктор, чоловік
    1968 Блаженний Олександр Alexandre le bienheureux Олександр, лінивий
    1969 Топаз Topaz Анрі Жарре
    1969 Клерамбар Clérambard Ектор де Клерамбар
    1969 Жюстін Justine Помбаль
    1969 Містер Свобода Mister Freedom Можик Ман
    1970 Примхи Марі Les Caprices de Marie Габріель, шкільний вчитель
    1971 Війна Мерфі Murphy's War Луї Брезо
    1972 Мандарінеса La Mandarine Жорж
    1972 Стара діва La Vieille Fille Габріель Маркасус
    1972 Замах L'Attentat П'єр Ґарса
    1973 Змій Le Serpent Люсьєн Бертон
    1973 Велика їжа La Grande bouffe Філіп
    1973 Годинникар із Сен-Поля L'Horloger de Saint-Paul
    1974 Не чіпайте білу жінку! Touche pas a la femme blanche генерал Террі
    1975 Мої друзі Mes chers amis Жоржіо Пероцці
    1975 Стара рушниця Le Vieux Fusil Жульєн Дандьє
    1975 Нехай розпочнеться свято Que la fête commence Філіп II Орлеанський, регент
    1976 Суддя і вбивця Le Juge et l'Assassin суддя Руссо
    1976 Жінка у вікні Une femme à sa fenêtre Рауль Мальфес, промисловець
    1976 Пустеля Тартарі Il deserto dei Tartari Генерал
    1978 Ніжний поліцейський Tendre Poulet Антуан Лемерс'є
    1980 Орел або решка Pile ou face Луї Бароні, інспектор
    1980 Тиждень відпустки Une semaine de vacances Мішель Діскомбе
    1981 Вкрали стегно Юпітера On a volé la cuisse de Jupiter Антуан Лемерсьє
    1981 Три брати Tre fratelli Рафаеле Джурана, суддя
    1981 Бездоганна репутація Coup de torchon Люсьєн Кордьє
    1983 Мої друзі 2 Mes chers amis 2 Жоржіо Пероцці
    1982 Північна зірка L'Étoile du Nord Едуард Біне, французький емігрант
    1983 Африканець L'Africain Віктор
    1983 Форт Саган Fort Saganne полковник Дюбрель
    1984 Друг Венсана L'Ami de Vincent Альбер Пальм, шеф оркестру
    1984 Відчиніть, поліція! Les Ripoux Рене Буарон
    1985 Наступне літо L'été prochain Едуард Северан, чоловік Жанни
    1986 Секрет жінки La Femme secrète П'єр Франшен, художник
    1986 Сподіваймося, що буде дівчинка Speriamo che sia femmina Леонардо
    1987 Окуляри в золотій оправі Les Lunettes d'or доктор Фадігаті
    1988 Новий кінотеатр «Парадізо» Cinema Paradiso Альфредо, кіномеханік
    1989 Забути Палермо Oublier Palerme Джанні Муччі, директор готелю
    1989 Життя і нічого більше La vie et rien d'autre майор Делаплан
    1990 Відчиніть, поліція! 2 Ripoux contre ripoux Рене Буарон
    1990 Уран Uranus професор Ватрен
    1992 Макс і Джеремі Max et Jérémie Робер Максендр (Макс)
    1993 Танго Tango Франсуа
    1994 Донька Д'Артаньяна La Fille de d'Artagnan Д'Артаньян
    1994 Підступність слави Grosse Fatigue грає себе
    1995 Потяг свободи Les Milles: Le train de la liberté генерал
    1996 Велике турне Les Grands Ducs Віктор В'яла, безробітний актор
    1996 Привид із шофером Fantôme avec chauffeur Філіп Бруно-Тесьє
    1997 Нагорода доктора Шутца Les Palmes de M. Schutz доктор Шутц, директор фізико-хімічної школи
    1997 До бою! Le Bossu Філіп Орлеанський
    2003 Відбивні Les Côtelettes Леонс
    2003 Відчиніть поліція! 3 Les Ripoux 3 Рене Буарон
    2003 Батько і сини Père et fils Лео
    2005 Еді Edy Луїс

    Ролі в театрі ред.

    1951 Лисиця Volpone Леон
    1952 Електра Electra Ежист
    1952 Удаваний хворий Le Malade imaginaire Беральд
    1952 Інтермеццо Intermezzo Крапюс
    1952 Дванадцята ніч La Nuit des rois Сер Тобі Белч, кровний родич Олівії, її дядько
    1953 Дон Жуан, чи Кам'яний бенкет Dom Juan ou le Festin de pierre командор
    1953 Річард II Richard II сер Етьєн Скруп
    1954 Рюї Блаз Ruy Blas граф
    1954 Цинна Cinna Евандр
    1954 Принц Фрідріх Гомбургський Le Prince de Hombourg граф Рейс та Спарен
    1954 Макбет Macbeth Росс
    1954 Лікар мимоволі Le Médecin malgré lui Валер, слуга Жеронта
    1955 Шалий, чи все невпопад L’Étourdi ou les Contretemps Трюфальден, старий
    1955 Город La Ville Авер
    1955 Марі Тюдор Marie Tudor Симон Ренар
    1956 Вчені жінки Les Femmes savantes Вадіус
    1956 Безумний день, чи одруження Фігаро Le Mariage de Figaro Бартоло
    1956 Скупий L'Avare канцеляр
    1958 Убю Ubu герцог Корланд (в 1 частині) и Соліман (у 2-й)
    1958 Школа дружин L'École des femmes Оронт, батько Ораса
    1958 Царь Едіп Œdipe roi Тіресіас
    1958 Примхи Маріани Les Caprices de Marianne забіяка
    1958 Сід Le Cid Дон Гомес, граф Гормас, батько Хімени
    1959 Сон в літню ніч A Midsummer Night's Dream Рило, мідник
    1959 Мамця Кураж та її діти Mutter Courage und ihre Kinder вербувальник
    1960 Палац у Швеції Château en Suède Уго
    1960 Дивна парочка The Odd Couple Девід
    1997 Відбивні Les Côtelettes Леон
    2001 Людина випадку L'Homme du hasard
    2002 Споглядання Les Contemplations одинак на сцені
    2005 Любовні листи Love letters

    Примітки ред.

    1. http://www.nytimes.com/2006/11/25/movies/25noiret.html
    2. Bergan, Ronald (25 листопада 2006). Philippe Noiret. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 28 лютого 2024. 
    3. Leydon, Joe. R.I.P.: Philippe Noiret (1930-2006) (англ.). Процитовано 28 лютого 2024. 

    Джерела ред.

    Посилання ред.