Фрідріх-Вільгельм Дернен

Фрідріх-Вільгельм Дернен
нім. Friedrich-Wilhelm Dernen
Народився	15 лютого 1884; Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	15 лютого 1967 (83 роки)
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал-майор
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)	Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Фрідріх-Вільгельм Дернен (нім. Friedrich-Wilhelm Dernen; 15 лютого 1884, Кельн — 15 лютого 1967, Бад-Гомбург) — німецький офіцер, генерал-майор резерву вермахту. Кавалер ордена Pour le Mérite і Німецького хреста в золоті.

Біографія ред.

1 жовтня 1907 року поступив на службу однорічним добровольцем в 110-й гренадерський полк. 30 вересня 1908 року відправлений у резерв. 6 серпня 1914 року призваний на службу і призначений командиром взводу 110-го гренадерського полку. Учасник Першої світової війни на Західному фронті. З березня 1915 року — командир роти свого полку. 6 грудня 1918 року звільнений у відставку.

Після війни працював комерційним співробітником BASF. З 19 серпня по 15 вересня 1935 року проходив резервні курси командира роти у батальйонному штабі 26-го піхотного полку, 1 січня 1936 року призначений у резерв полку.

2 вересня 1939 року призваний на службу в штаб 15-го запасного піхотного полку. З 5 жовтня 1939 року — командир 3-го батальйону 36-го піхотного полку. 29 січня 1940 року захворів і відправлений на лікування, потім у 88-й запасний піхотний батальйон, з 11 квітня 1940 року — командир батальйону. З 12 червня 1940 року — командир 1-го батальйону 550-го піхотного полку. З 1 серпня 1940 року — директор тренувальних курсів дивізії №159. З 15 жовтня 1940 року — командир 3-го батальйону 36-го піхотного полку. 17 січня 1942 року знову захворів у був відправлений на лікування, потім — у резерв. З 11 травня 1942 року — командир 9-го запасного піхотного батальйону, з 27 вересня 1942 року — 9-го запасного гренадерського полку. З 16 березня 1943 року — в штабі 90-ї панцергренадерської дивізії і командир фортечної бригади «Сардинія». 16 серпня 1943 року відправлений у резерв ОКГ і відряджений до командувача військами в Бельгії-Північній Франції для використання в якості польового коменданта. З 7 грудня 1943 року — польовий комендант Мон-де-Марсан. 8 лютого 1944 року відряджений до командувача групою армій «G» для використання в якості польового коменданта. З 19 лютого 1944 року — комендант 563-ї польової комендатури і, одночасно, бойовий комендант Монпельє. З 19 жовтня 1944 року — командир 159-ї піхотної дивізії. 11 грудня 1944 року відправлений у резерв ОКГ. 17 січня 1945 року призначений комендантом фортеці Ольмюц, проте через хворобу не зміг прийняти командування і 25 січня госпіталізований. У вересні 1945 року взятий в американський полон. В лютому 1948 року звільнений.

Звання ред.

Лейтенант резерву (17 лютого 1914)
Оберлейтенант резерву запасу (6 грудня 1918)
Гауптман резерву (1 січня 1936)
Майор запасу (1 серпня 1936)
Оберстлейтенант запасу на активній службі (27 серпня 1939)
Оберстлейтенант запасу до розпорядження (29 березня 1940)
Оберстлейтенант до розпорядження (1 квітня 1941)
Оберст резерву (1 грудня 1942)
Генерал-майор резерву (1 грудня 1944)

Нагороди ред.

Залізний хрест 2-го і 1-го класу
Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 2-го класу з мечами
Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
Орден Військових заслуг Карла Фрідріха, лицарський хрест (13 листопада 1916)
Pour le Mérite (29 серпня 1918)
Почесний хрест ветерана війни з мечами
Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
Німецький хрест в золоті (10 січня 1942)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Література ред.

Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweng: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs. Band 1: A–G. Biblio Verlag, Osnabrück 1999, ISBN 3-7648-2505-7, S. 297–299.
Hanns Möller: Geschichte der Ritter des Ordens pour le mérite im Weltkrieg. Band I: A–L. Verlag Bernard & Graefe, Berlin 1935, S. 221–222.

Посилання ред.

Біографія.