Вікіпедія

Фроліков Олексій Вікторович

хокеїст

Олексій Вікторович Фроліков (15 лютого 1957, Москва, СРСР — 31 березня 2020) — радянський і латвійський хокеїст, нападник. Переможець молодіжного чемпіонату світу. Майстер спорту СРСР міжнародного класу.

Олексій Фроліков
Особові дані
Народження 15 лютого 1957(1957-02-15)
Москва, СРСР
Смерть 31 березня 2020(2020-03-31) (63 роки)
Москва, Росія
Зріст 180 см
Позиція правий нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1975–1981 СРСР «Динамо» (Москва) 165 (49)
1981–1989 СРСР «Динамо» (Рига) 370 (142)
1989–1992 Фінляндія «Ессят» (Порі) 138 (58)
1992–1993 Фінляндія «Центерс» (Пієтарсаарі) 15 (11)
1992–1995 Латвія «Пардаугава» (Рига) 67 (10)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1978  СРСР 4 (1)
1993–1994  Латвія 14[1] (13)
Звання, нагороди
Звання
Майстер спорту СРСР міжнародного класу
Майстер спорту СРСР міжнародного класу

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Біографія ред.

Вихованець дитячо-юнацької спортивної школи московського «Динамо». У складі юнацької збірної СРСР став чемпіоном Європи 1976 року. Дворазовий переможець молодіжних чемпіонатів світу (1976, 1977).

За «Динамо» дебютував 21 січня 1975 року, у матчі проти московського «Спартака». За сім сезонів провів 165 лігових ігор, закинув 49 шайб, зробив 40 результативних передач. Тричі був срібним призером чемпіонатів СРСР (1977, 1979, 1980) і одного разу — бронзовим (1981). Володар кубка СРСР 1976 року. В різні роки його партнерами по ланці були Юрій Чичурін, Анатолій Севідов, Сергій Свєтлов і Володимир Шашов.

Переможець турніру газети «Известия»-78 у складі збірної СРСР. Провів чотири матчі, відзначився голом у ворота канадців.

1981 року перейшов до лав ризьких «одноклубників». Другий за результативністю гравець латвійського клубу в чемпіонатах СРСР — 142 голи (у Хельмута Балдеріса — 266). Найкращий снайпер першості 1982/83 — 38 закинутих шайб. Найбільшим досягненням «Динамо» за радянських часів стало друге місце в сезоні 1987/88. Фроліков, у тому чемпіонаті, став найкращим бомбардиром команди і за підсумками сезону ввійшов до списку 34 найкращих хокеїстів країни[2]. Майстер спорту міжнародного класу.

У складі динамівських команд провів 14 матчів у суперсеріях проти клубів Всесвітньої хокейної асоціації і Національної хокейної ліги (1978—1989). Відзначився закинутими шайбами у ворота «Едмонтон Ойлерз» (2), «Вінніпег Джетс» (2), збірної ВХА і «Лос-Анджелес Кінгс».

З 1989 по 1993 рік виступав за фінські клуби «Ессят» (Порі) і «Центерс» (Пієтарсаарі). За два сезони у СМ-лізі провів 95 ігор, 30 голів, 39 передач.

Завершувати ігрову кар'єру повернувся до Риги. На той час «Динамо» змінило назву на «Пардаугава» і виступало в Міжнаціональній хокейній лізі. Всього за команду зі столиці Латвії в чемпіонатах СРСР і турнірах МХЛ провів 437 матчів, закинув 152 шайби, зробив 129 результативних передач.

Виступав за збірну Латвії на двох чемпіонатах світу. У фіналі групи С 1993 року прибалтійські спортсмени перемогли збірну України, а наступного сезону посіли друге місце в групі «В». Всього на світових першостях провів 14 ігор, 13 голів, 11 передач.

За версією інтернет-видання «Sports.ru» входить до символічної збірної «Динамо» (Рига) радянської доби: Ірбе, Хатулєв — Крикунов[ru], Балдеріс — Фроліков — Знарок[3].

Помер 31 березня 2020 року[4].

Статистика ред.

Сезон Клуб Ліга І Г П О
1974/75 «Динамо» (Москва) вища 2 0 0 0
1975/76 «Динамо» (Москва) вища 9 1 1 2
1976/77 «Динамо» (Москва) вища 25 4 2 6
1977/78 «Динамо» (Москва) вища 11 1 2 3
1978/79 «Динамо» (Москва) вища 44 16 13 29
1979/80 «Динамо» (Москва) вища 42 20 12 32
1980/81 «Динамо» (Москва) вища 32 7 10 17
Усього в «Динамо» (Москва) 165 49 40 89
1981/82 «Динамо» (Рига) вища 56 21 19 40
1982/83 «Динамо» (Рига) вища 56 38 17 55
1983/84 «Динамо» (Рига) вища 43 20 12 32
1984/85 «Динамо» (Рига) вища 52 13 22 35
1985/86 «Динамо» (Рига) вища 38 9 10 19
1986/87 «Динамо» (Рига) вища 39 11 9 20
1987/88 «Динамо» (Рига) вища 48 24 15 39
1988/89 «Динамо» (Рига) вища 38 6 8 14
Усього в «Динамо» (Рига) 370 142 112 254
1989/90 «Ессят» (Порі) Д-2 43 28 53 81
1990/91 «Ессят» (Порі) СМ-ліга 43 20 26 46
1991/92 «Ессят» (Порі) СМ-ліга 52 10 13 23
1992/93 «Центерс» (Пієтарсаарі) Д-2 15 11 14 25
1992/93 «Пардаугава» МХЛ 29 6 14 20
1994/95 «Пардаугава» МХЛ 38 4 3 7
Усього в Д-1 697 231 208 439

У юніорській і молодіжній збірних:

Рік Команда Турнір Місце І Г П О ШХ
1976 СРСР (юніорська) ЮЧЄ   4 2 1 3 1
СРСР (молодіжна) МЧС   2 1 3
1977 СРСР (молодіжна) МЧС   7 6 5 11 12

Статистика виступів у збірній:

№ Дата Місце Турнір Суперник Рахунок Голи
1 16.12.1978 Москва Приз «Известий»   Швеція 6-0 Жлуктов (3), Шостак, Харламов, Капустін
2 17.12.1978 Москва Приз «Известий»   Фінляндія 4-1 О. Голиков (2), Балдеріс, Михайлов — Койвулахті
3 19.12.1978 Москва Приз «Известий»   Канада 9-3 Балдеріс (2), Михайлов (2), Жлуктов, Фроліков, Капустін, Петров, Макаров — Дюпон, Керр, Горенс
4 22.12.1978 Москва Приз «Известий»   Чехословаччина 3-3 Макаров, Васильєв, Михайлов — Еберманн, Бубла, П. Штястний

Примітки ред.

  1. ↑ На чемпіонатах світу.
  2. ↑ Чемпіонат СРСР 1987/88 (рос.) . Сайт «Хоккейные архивы». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 жовтня 2015.
  3. ↑ Пять плюс один. Советская эпоха — «Динамо» Рига [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ Умер известный хоккеист Алексей Фроликов [Архівовано 3 квітня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фроліков_Олексій_Вікторович&oldid=38295547