Фридерик Гербурт (інші імена Фридруш, Фредруш) гербу Павенза, або Гербурт пол. Fryderyk Herburt; пом. 2 серпня 1519, під Сокалем) — польський шляхтич, військовик, королівський придворний, урядник Королівства Польського. Представник роду Гербуртів гербу Павенза сілезького походження.

Фридерик Гербурт
Псевдо Фридруш, Фредруш
Народився 1470 або 1470
Помер 2 серпня 1519(1519-08-02)
поблизу Сокаля
·загинув у битві
Підданство Королівство Польське
Національність поляк сілезького походження
Діяльність військовик, королівський придворний, урядник
Суспільний стан шляхтич
Посада галицький підкоморій, львівський хорунжий
Рід Гербурти
Батько Якуба Гербурт з Віднева
Мати Анни Яричовська з Княгиничів
У шлюбі з Анна з Олеська
Діти Ян Фредруш, Кшиштоф, Станіслав Фредруш, Ельжбета
Герб
Герб

варіант гербу Павенза

Життєпис ред.

Внук Фридруша Павча (1373—1440), син Якуба з Віднева[1][2] (1460—1498)[1][3], галицького войського[4], та його дружини Анни Яричовської з Княгиничів (походять від Влодковичів).

Від 1502 р. був придворним короля.[1] Після смерті червоногродського старости Міхала Язловецького 8 квітня 1511 р. номінований галицьким підкоморієм, однак відмовився від посади[5]. 9 грудня 1517 року вперше згаданий у джерелах як львівським хорунжий[6]. За даними кс. Садока Баронча, посідав уряд бецького каштеляна[7]. Поряд з Якубом Струсем, Пшедзбуром Рудзким відзначився у битвах проти татарських нападників, 1506 року виставив загін зі 130 вершників. Утримував два замки  — в Олеську та Підкамені — очевидно, як сторожові.

Загинув 2 серпня 1519 року у битві під Сокалем,[1] коли знову повернувся до бою.[8].

Був власником (повністю або частин населених пунктів) Руданців, Княгиничів (у «Словнику географічному Королівства Польського…» вказаний як Фридерик з Княгиничів Гербурт[9]), Фельштина, Олеська, Підкаменя, Кукезова[1] (на його прохання король перевів поселення з польського та руського права на німецьке[4]).

Сім'я ред.

Був одружений із Анною з Олеська (Олеською, 1511—1531), донькою Пйотра Олеського та його дружини Катажини Бучацької,[10] яка привнесла йому маєтності в Олеську та Підкамені як посаг. Мав дітей:

  • Ельжбета — дружина: 1) берестейського старости Івана (Яна) Ілінича; 2) крайчого литовського Яна Радзивілла
  • Ян Фредруш;[1] 1531 року за погодженням з ним, уже повнолітнім, мати стала опікункою його молодших неповнолітніх братів Кшиштофа і Станіслава[4]
  • Кшиштоф
  • Станіслав Фредруш[1], галицький хорунжий 1546, дідич Олеська та Підкаменя, дружина — крайчанка коронна Анна Тарло[4].

Примітки ред.

  1. а б в г д е ж Łaszczyńska O. Herburt Fryderyk (Frydrusz, Fredrusz)… — S. 439.
  2. іноді спольщене Однова
  3. Адам Бонецький вказував, що помер до 1494 року → Див.: Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 7. — S. 258.
  4. а б в г Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 7. — S. 258.
  5. Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww. / opracował Przyboś K. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — S. 55. (пол.)
  6. Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww.… — S. 110.
  7. Barącz S. Wolne miasto handlowe Brody. [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : Drukarnia zakładu narodowego im. Ossolińskich, 1865. — S. 4. (пол.)
  8. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 10 липня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — S. 357—358. (пол.)
  9. Kukizów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 854. (пол.)} — S. 854. (пол.)
  10. Oleśniccy (01) [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела ред.

Посилання ред.