Фредерік Фліт (англ. Frederick Fleet; нар. 15 жовтня 1887 — пом. 10 січня 1965) — англійський моряк, служив на «Титаніку» під час його єдиного рейсу і першим помітив айсберг, з яким зіткнулося судно.[1]

Фредерік Фліт
Frederick Fleet
Народився 15 жовтня 1887(1887-10-15)
Ліверпуль, Англія Англія
Помер 10 січня 1965(1965-01-10) (77 років)
Саутгемптон, Англія Англія
·повішення
Поховання Beaulieu Abbeyd
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Національність англієць
Діяльність судноплавство
Відомий завдяки першим помітив айсберг із борта «Титаніка»
Знання мов англійська
Посада моряк

Біографія ред.

Фредерік Фліт народився 15 жовтня 1887 року у Ліверпулі, Англія. З народження не знав батька, а мати незабаром після його народження втекла з іншим чоловіком до американського Спрингфілда. Фліт виховувався прийомними сім'ями та далекими родичами.[2] У 12 років вперше вийшов у море на судні «Конвей». У 1903 році був найнятий на флот юнгою. У 1908 році пішов працювати на «White Star Line», де служив на судні «Oceanic».[3] У березні 1912 року призначений на лайнер «Титанік».[4]

Служба на «Титаніку» ред.

Служба Фліта на «Титаніку» розпочалася зі Саутгемптона. На судні він ніс щоденну двогодинну та нічну дво- та чотиригодинну вахту у спостережному пункті на щоглі судна, у так званому «воронячому гнізді». 14 квітня 1912 року, разом з Реджинальдом Лі, він заступив на чергування о 22:00.[5] Другий офіцер, Чарльз Лайтоллер, наказав їм уважно стежити за льодами. О 23:39 Фліт помітив айсберг прямо по курсу судна. Він задзвонив тричі у дзвін, а потім зателефонував на місток. Джеймс Муді, який перебував на містку, запитав Фліта: «Що ти бачиш?» Фліт відповів: «Айсберг, прямо по курсу!» Муді: «Спасибі!».[3] Побоюючись, що айсберг зачепить щоглу, Фліт приймає рішення її покинути. Але лід впав на палубу, не пошкодивши ні щоглу, ні «вороняче гніздо».[6]

У ході евакуації Фліт зайняв рятувальну шлюпку № 6, в якій також перебувала «непотоплювана» Марґарет Браун. Перед спуском в шлюпку, як весляр, по канату спустився Артур Пеукен. У шлюпці перебував також кермовий Роберт Гіченс, який сперечався з пасажиркою 1 класу Гелен Кенді, яка, впавши у шлюпку, зламала щиколотку. Вона наполягала, що потрібно повернутися назад і врятувати тих, що вижив. Після спуску їх шлюпка намагалася досягти вогні таємничого корабля, але безуспішно.[6]

Моряк разом з іншими пасажирами був врятований лайнером «Карпатія» і доставлений на пірс № 54 в Нью-Йорку 18 квітня. Там він давав свідчення на засіданні Американського слідчого комітету. Як і іншим його колегам, Фліту було дозволено покинути Нью-Йорк 2 травня. Після повернення до Британії він давав свідчення на засіданні Британського слідчого комітету.

Після «Титаніка» ред.

Після трагедії «Титаніка» Фліт служив на «Олімпіку». У серпні 1912 року звільнився з «White Star Line».[7] Протягом 24 років він ходив на суднах різних судноплавних компаній, у тому числі «Union-Castle Line». У 1936 році пішов працювати на судноверф компанії «Harland and Wolff» у Саутгемптоні. Паралельно працював газетярем.[8] Жив разом з дружиною та її братом. Під час Другої світової війни працював на суднах торгового флоту.

Після смерті дружини 28 грудня 1964 року її брат, в чиєму будинку у Саутгемптоні вони проживали, виселив Фліта, після чого він певний час проживав у сина.[8] Внаслідок глибокої депресії Фредерік Фліт здійснив самогубство через повішення 10 січня 1965 року.[8][9]

Див. також ред.

Екіпаж «Титаніка»

Примітки ред.

  1. Frederick Fleet: Facts, Discussion Forum, and Encyclopedia Article
  2. Frederick Fleet Biography — Biography.com. Архів оригіналу за 19 вересня 2011. Процитовано 25 березня 2018.
  3. а б Mr Frederick Fleet | Encyclopedia Titanica
  4. MaritimeQuest — Frederick Fleet (1887—1965)
  5. Reference for Frederick Fleet — Search.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 березня 2018.
  6. а б Frederick Fleet: Information from Answers.com
  7. On A Sea Of Glass: The Life & Loss Of The RMS Titanic" by Tad Fitch, J. Kent Layton & Bill Wormstedt. Amberley Books, March 2012. p 371
  8. а б в Frederick Fleet(1887–1965), Maritime Quest.
  9. Frederick Fleet biography [Архівовано 23 березня 2018 у Wayback Machine.], www.biography.com.

Посилання ред.