Феєрве́ркер (нім. Feuerwerker — «працівник вогню») — військове звання та посада унтер-офіцерського складу в артилерійських частинах російської імператорської армії, а також у деяких іноземних арміях.

Канонір та феєрверкер гвардійської пішої артилерії, 1809—1810.[1]
Канонір та феєрверкер 1878[2]

У російській армії з'явилося на початку XVIII століття, спочатку лише в «потішних» полках і дорівнювало в армійській артилерії званню капрал.

Після реформи 1884 року в артилерії впроваджено два нових звання:

  • Феєрверкер (молодший феєрверкер) або віце-феєрверкер прирівнювалося до молодшого унтер-офіцера в інших родах військ;
  • Старший феєрверкер або обер-феєрверкер.

Австро-угорська армія (1867–1918) ред.

У артилерії Австро-Угорської армії феєрверкер (нім. Feuerwerker) військове звання унтерофіцерського класу. У кавалерії йому відповідало звання – вахмістр, в піхоті – фельдфебель, в гірськострілецьких частинах – оберєгер.

Знаками розрізнення були петлиці з трьома білими шестипроменевими зірками. Петлиця мала облямівку у вигляді 13-міліметрового імперського жовтого шовкового галуну

 
Феєрверкер
Молодше звання
Зброяр 2 кл.
 
Феєрверкер
Старше звання
Штабсфеєрверкер

Див. також ред.

Примітки ред.

Джерела ред.

  • Радянська військова енциклопедія. «ТАШКЕНТ» — ЯЧЕЙКА» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1981. — Т. 8. — С. 266. — ISBN 00101-150. (рос.)

Посилання ред.