Фермій

хімічний елемент із атомним номером 100

Фе́рмій — трансурановий хімічний елемент під номером 100. Належить до групи актиноїдів. Відомо 18 його ізотопів

Фермій (Fm)
Атомний номер 100
Зовнішній вигляд простої речовини радіоактивний метал
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса) 257,0951 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома 290 пм
Енергія іонізації (перший електрон) 630() кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація [Rn] 5f12 7s2
Хімічні властивості
Ковалентний радіус n/a пм
Радіус іона n/a пм
Електронегативність (за Полінгом) 1,3
Електродний потенціал Fm←Fm3+ -1,96В
Fm←Fm2+ -2,37В
Ступені окиснення 3
Термодинамічні властивості
Густина n/a г/см³
Молярна теплоємність n/a Дж/(К·моль)
Теплопровідність n/a Вт/(м·К)
Температура плавлення 1800 К
Теплота плавлення n/a кДж/моль
Температура кипіння n/a К
Теплота випаровування n/a кДж/моль
Молярний об'єм n/a см³/моль
Кристалічна ґратка
Період ґратки n/a Å
Відношення с/а n/a
Температура Дебая n/a К
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
CMNS: Фермій у Вікісховищі

Історія ред.

Вперше фермій одержано наприкінці 1952 року А. Гіорсо та іншими вченими Лос-Аламоської лабораторії у вигляді ізотопу 255Fm з періодом напіврозпаду Т1/2=20,1 год., який містився в пилу після першого термоядерного вибуху, зробленого США на атолі Еніветок 1 листопада 1952 року. Виявлений ізотоп — продукт послідовного захоплення 17 нейтронів ядрами 238U і семи β-розпадів.

 

Синтез фермію у лабораторії вдався вже на початку 1954 року у Нобель Інституті Стокгольма, при бомбардуванні 238U ядрами кисню:

 

Фермій — найважчий елемент, який вдалося добути захопленням нейтронів ядром атома. Для важчих елементів проходить розщеплення ядра при захопленні нейтрона.

Походження назви ред.

Названий на честь Енріко Фермі.

Див. також ред.

Посилання ред.

Література ред.