Ферма (сільське господарство)
Ферма або садиба або присадибна ділянка — це домашнє та господарське приміщення сільськогосподарської компанії. Часто ферма також відноситься до повного бізнесу фермера, включаючи будинок, двір, пасовище, ріллю, стайні та комори, і вказує на приватне сільськогосподарське підприємство, яке займається комерційними поставками сільськогосподарської продукції на ринок.
У СРСР внаслідок насильницького поширення колгоспів, починаючи з 1930-х років, приватне підприємництво (в тому числі і фермерську діяльність) було придушено. Великі тваринницькі ферми були в колгоспній власності, де тримали від декількох десятків до декількох тисяч голів великої рогатої худоби.
Ведення присадибного господарства у селах і на хуторах було дозволене (хоч і з деякими обмеженнями) за умови задоволення споживчих потреб колгоспника та відсутності комерційного інтересу. Оскільки ферма в радянські часи визначалась як «приватне капіталістичне сільськогосподарське підприємство на власній або орендованій землі».[1]
Як вид сільськогосподарської діяльності фермерське господарство в Україні почало розвиватися з 2-ї половини 1990-х років з частковим введенням приватної власності на землю.
В переважній більшості країн общинне використання земель поступилося місцем селянському (фермерському) землекористуванню, в основі якого лежить приватне (сімейне) володіння землею.[2]
Фермерське господарство відповідно до законодавчого поля України ред.
Фермерське господарство — форма підприємництва громадян з метою виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції.[3] Господарство фермерське (farm business) — форма підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займаються її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства.[4]
Основні принципи діяльності ред.
.jpg)
Фермерська діяльність як вид підприємництва здійснюється за такими принципами:
- вільний вибір діяльності;
- залучення на добровільних засадах до здійснення фермерської діяльності майна та коштів юридичних осіб та громадян, у тому числі на умовах оренди;
- повна самостійність у формуванні програми діяльності, виборі постачальників ресурсів і споживачів вироблюваної продукції, встановлення цін відповідно до чинного законодавства;
- вільне наймання працівників;
- залучення матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонене або не обмежене законодавством;
- вільне розпорядження прибутком (доходом), що залишається після внесення платежів, установлених законодавством;
- самостійне здійснення фермерським господарством зовнішньоекономічної діяльності, використання ним належної йому частки валютної виручки на свій розсуд;
- майнова та інша відповідальність за результати господарської діяльності.
Згідно з чинним законодавством фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства[5].
Створення фермерського господарства ред.
Відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», фермерські господарства можуть створюватись однією або декількома особами, зі статусом і без статусу юридичної особи[6].
Якщо фермерське господарство створюється як юридична особа, її установчим документом є статут [Архівовано 23 вересня 2020 у Wayback Machine.]. Для фермерських господарств без статусу юридичної особи, що створюються однією особою, установчим документом є декларація про створення сімейного фермерського господарства [Архівовано 30 березня 2019 у Wayback Machine.]. Фермерські господарства без статусу юридичної особи, створювані кількома особами, за установчий документ мають договір про створення сімейного фермерського господарства [Архівовано 30 березня 2019 у Wayback Machine.].
ЗУ «Про фермерське господарство» містить вимоги щодо змісту установчих документів фермерського господарства. Окрім того, типова форма договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства має бути затверджена Міністерством аграрної політики та продовольства України.
Примітки ред.
- ↑ Ферма // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Общинна власність на землю [Архівовано 6 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія
- ↑ ст. 114 Господарського кодексу України (укр) . Архів оригіналу за 14 квітня 2020. Процитовано 30.03.2019.
- ↑ Статистичний словник / [О.Г. Осауленко, О.О. Васєчко, М.В. Пугачова та ін.]; за ред. д-ра держ. упр., проф., член-кор. НАН України О.Г. Осауленка; НТК статистичних досліджень. — К.: ДП “Інформ.-аналіт. агентство”, 2012. — 498 с. ISBN 978-617-571-067-8 (стор.: 85, 320)
- ↑ Фермерські господарства. Архів оригіналу за 5 липня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
- ↑ ЗУ "Про фермерське господарство". Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 30.03.2019.
Див. також ред.
Посилання ред.
- Приватне сільськогосподарське підприємство [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
- Фермерське господарство [Архівовано 2 березня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
- Словник економічних термінів. Букви Т-Я, 2013 [Архівовано 5 червня 2014 у Wayback Machine.]
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (травень 2011) |
|
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |