Фермата
Фермата (італ. fermata — «зупинка», «затримка») — знак музичної нотації, що приписує виконавцю збільшити на свій розсуд її тривалість, зазвичай, в 1,5–2 рази. Знак, як правило, ставиться, в залежності від розташування, над або під нотою чи паузою. У партитурах і взагалі в багатоголосній музиці фермата виставляється в усіх голосах одночасно. Фермата поміщається іноді і над тактовою рисою, утворюючи щось на зразок люфтпаузи, що звучить.
| Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. (лютий 2015) |
Фермата (італ. i нім. fermata або corona, англ. pause, фр. point d'orgue) — знак у вигляді дуги з крапкою під нею. Зупинка руху музики, або знак подовження звуку, або паузи на невизначений час (зазвичай, в 1,5–2 рази). Фермата зустрічається на початку, в кінці твору, на межах частин твору, або кульмінаціях. Її художнє значення полягає у підкресленні якоїсь музичної думки. Ставиться фермата над нотою, паузою чи тактовою рискою. Фермата також залежить від характеру і стилю музики. Існує два види фермат: Здіймані — це фермати, після яких береться дихання.
Нездіймані — фермати після яких продовжується звучання.
Фермата — приглушення останнього складу на місці клаузули, що має вигляд каталектики [1].
Джерела ред.
- Словник іншомовних слів. Редакція І. В. Льохіна, Ф. М. Петрова, К.,1951
Посилання ред.
- Фермата // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Примітки ред.
- ↑ Фермата // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 530.
|
Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |