Феодор (Гаюн)

архієрей Української Православної Церкви (Московського Патріархату), архієпископ Кам'янець-Подільський і Городоцький

Митрополит Феодо́р (справжнє ім'я Олексій Олексійович Гаюн; нар. 17 лютого 1958, с. Немовичі, Сарненський район, Рівненська область) — архієрей РПЦвУ, митрополит Кам'янець-Подільський і Городоцький. Хіротонізований у єпископа 1992 року, з 1997 року очолює Кам'янець-Подільську єпархію РПЦвУ.

Феодор (Гаюн)
Митрополит Кам'янець-Подільський і Городоцький
(до 28 липня 2006єпископ)
з 15 квітня 1997
Церква: РПЦвУ
Попередник: Никанор (Юхимюк)
Єпископ Почаївський
вікарій Тернопільської єпархії
5 серпня 1992 — 15 квітня 1997
Церква: РПЦвУ
Попередник: Яків (Панчук)
Наступник: Володимир (Мороз)
 
Альма-матер: Московська духовна академія
Науковий ступінь: Кандидат богослов'я
Діяльність: священник
Національність: Українець
Ім'я при народженні: Олексій Олексійович Гаюн
Народження: 17 лютого 1958
с. Немовичі
Священство: 10 січня 1988
Чернецтво: 24 грудня 1987
Єп. хіротонія: 5 серпня 1992

Нагороди:

орден «За заслуги» II ступеня

CMNS: Феодор у Вікісховищі

Тезоіменитство — 24 серпня (11 серпня за старим стилем, у день пам'яті Феодора, князя Острозького.

Життєпис ред.

Юність ред.

Народився 17 лютого 1958 року в селі Немовичі Сарненського району Рівненської області в селянській родині.

1975 року закінчив середню школу і вступив до Рівненського інституту водного господарства, але навчання покинув. Протягом 19771978 років працював на заводі газорозрядних ламп у Рівному[1].

З 1978 по 1984 рік навчався в Московській духовній семінарії. Проходив військову службу. 1987 року закінчив Московську духовну академію з вченим ступенем кандидата богословських наук. Тоді ж був направлений до Почаївської успенської лаври.

Початок служіння ред.

24 грудня 1987 року прийняв чернечий постриг з ім'ям Феодор на честь преподобного Феодора, князя Острозького.

10 січня 1988 року був висвячений у сан ієродиякона, 7 жовтня 1990 року — в сан ієромонаха. Потім майбутнього владику було переведено до Свято-Духівського скиту Почаївської Лаври і призначено благочинним обителі.

У травні 1991 року ієромонах Феодор повернувся до Лаври і був призначений викладачем Почаївського духовного училища.

5 червня 1992 року був возведений у сан ігумена і призначений намісником Свято-Успенської Почаївської Лаври, 1 серпня того ж року прийняв сан архімандрита.

Архієрейське служіння ред.

5 серпня 1992 року відбулася хіротонія архімандрита Феодора в єпископа Почаївського, вікарія Тернопільської єпархії УПЦ МП.

8 грудня того ж року владику призначено ректором Почаївської духовної семінарії.

У зв'язку з тим, що Почаївській Лаврі було надано статус ставропігійного монастиря, 27 липня 1996[2] року був звільнений з посади намісника обителі зі збереженням посади ректора духовної семінарії.

З 15 квітня 1997 року владика Феодор — єпископ Кам'янець-Подільський і Городоцький.

28 липня 2006 — возведений у сан архієпископа.

28 серпня 2014 року митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм возведений в сан митрополита.

16 вересня 2014 рокупризначений головою церковного суду УПЦ МП та постійним членом синоду УПЦ (МП).

Погляди і праці ред.

Під час підготовки до Всеправославного собору, який відбувся у червні 2016 року на о.Крит, виступив з різкою критикою проекту соборної постанови «Відносини Православної Церкви з іншим християнським світом», звинувативши цей документ у «єресі екуменізму», «глобалізму» і «політичного конформізму» через наявність в ньому закликів до «братнього діалогу з католиками». Цей критичний виступ був одним із елементів пропагандистської компанії, яка мала на меті виправдати відмову РПЦ від участі у Всеправославному соборі на Криті[3].

23 червня 2018 року у складі делегації ієрархів УПЦ (МП) їздив у Стамбул до Вселенського патріарха Варфоломія. У ході перемовин українські ієрархі намагалися вмовити Константинопольського патріарха не надавати українській церкві Томос про автокефалію[4].

25 вересня 2018 року занесений до бази даних Центру «Миротворець» як противник створення незалежної помісної церкви в Україні та за антиукраїнську пропаганду[5].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. «Феодор (Гаюн Олексій Олексійович)» — процитовано 1.11.2019
  2. Рішення про надання статусу ставропігії та звільнення єп. Феодора з посади намісника було прийнято на засіданні Священного Синоду УПЦ (МП) 3 травня 1996 року (див. Журнал № 18 засідання Священного Синоду від 3.05.1996), проте у більшості біографічних статей вказане саме 27.07.1996.
  3. «Под политические разногласия подводят богословскую базу» Архимандрит Кирилл (Говорун) — о причинах нового раскола в православии (рос.) — процитовано 1.11.2019
  4. Т.Деркач «Візит делегації УПЦ (МП) до Константинополя: читаємо між рядків» [Архівовано 2019-11-01 у Wayback Machine.] — процитовано 1.11.2019
  5. «Гаюн Алексей Алексеевич / Гаюн Олексій Олексійович / Gayun Aleksej Alekseevich»- сторінка сайту «Миротворець» — процитовано 1.11.2019

Посилання ред.