Вікіпедія

Фалиш

село у Стрийському районі Львівської області, Україна

Фа́лиш (пол. Falisz) — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 741 особу. Орган місцевого самоврядування — Моршинська міська рада.

село Фалиш
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Стрийський район
Громада Моршинська міська громада
Основні дані
Перша згадка 1482 року
Населення 741 особа
Площа 6,37 км²
Густота населення 116,33 осіб/км²
Поштовий індекс 82464
Телефонний код +380 3245
Географічні дані
Географічні координати 49°12′25″ пн. ш. 23°51′05″ сх. д. / 49.20694° пн. ш. 23.85139° сх. д. / 49.20694; 23.85139Координати: 49°12′25″ пн. ш. 23°51′05″ сх. д. / 49.20694° пн. ш. 23.85139° сх. д. / 49.20694; 23.85139
Середня висота
над рівнем моря 		311 м
Водойми р. Жижава
Місцева влада
Адреса ради 82482, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Моршин
Карта
Фалиш. Карта розташування: Україна
Фалиш
Фалиш
Фалиш. Карта розташування: Львівська область
Фалиш
Фалиш
Мапа
Мапа

Історія ред.

Розташоване на правому березі річки Жижави. Перша писемна згадка з 1492 року. Укріплене місце з назвою Ясна гора, сліди якого збереглися донині у західній частині села, пов'язують з давнім монастирем монахів-василіан та церквою Іоана Хрестителя. Перші відомості про цей монастир сягають 1489 року. Ця невеличка фортеця мала мисовий характер і з напільного боку була перерізана ровом. З південного боку колишнього укріплення протікає невеликий потік, який далі впадає в річку Жижаву, що із західного боку була природною перешкодою у підступах до давнього монастиря.[1]

Політика ред.

Парламентські вибори, 2019 ред.

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461496, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

Населення ред.

 
Фалиш в часи І Світової війни

Населення відповідно до Йосифинської метрики ред.

Згідно з Йосифинською метрикою у Фалиші проживали власники будинків та земельних угідь (станом на 4 березня 1788 р.): Стас Паньків (№ 2), Матвій Сулик (№ 3), Сень Вакула (№ 4), Василь Сулик (№ 6), оренда (№ 1), Іван Вакула (№ 5), Іван Стасів (№ 8), вдова Іваниха (№ 9), Федьо Дух (№ 7), Міхал Стасів (№ 10), священик (№ 19), Яцько Хлопот (№ 14), Василь Гусак (№ 15), Петро Сулик (№ 16), Федьо Морич (№ 17), Іван Сербак (№ 18), вдова Макариха (№ 20), Гринь Цимбалій (№ 21), Андрус Юрчишин (№ 22), Іван Цимбалій (№ 23), Миколай Цимбалій (№ 24), Василь Павлишин (№ 25), Іван Гаврилів (№ 26), Петро Сулик (№ 27), Стась Сулик (№ 31), Іван Прокопів (№ 28), Сень Стасів (№ 29), Михайло Петришин (№ 30).

Пустки (незаселені будинки): Гната Щупака, Подоляка, Миколи Тимкова, Василікова, Олексина, Івана Ференца, Петра Бендара, Юрчишина, Дмитречкова.

Згідно з Францисканською метрикою у Фалиші проживали власники будинків та земельних угідь (станом на 20 липня 1820 р.): Андрусь Сокаль (№ 1), Яць Сулік (№ 2), Іван Вакула (№ 3), Петро Печеняк (№ 4), Микола Ковальчук (№ 34), Стефан Сулик (№ 5), Гаврило Ковальчук (№ 6), Андрусь Морич (№ 37), Міхал Андрусишин (№ 7), Стас Печенюк (Печеняк) (№ 8), Іван Трефіч (№ 9), Стас Морич (№ 9), Лесь Хлопот (№ 11), Іван Паньків (№ 36), Федьо Ференц (№ 12), Василь Маделлюс (Мадилюс) (№ 13), Андрус Морич (№ 37), Дмитро Цимбал (№ 38), священик (№ 21), Лесь Щупак (№ 15), Стефан Оґроднік (Огородник) (№ 16), Василь Гусак (№ 17), Гриньо Печеник (Печеняк) (№ 18), Гринь Щупак (№ 19), Яць Сербак (№ 20), Михайло Лапчак (№ 22), Андрус Цимбал (№ 23), Гринь Андрусишин (№ 24), Андрус Цимбал (№ 25), Федь Цимбал (№ 26), Стефан Павлій (№ 27), Івась Оґроднік (Огородник) (№ 28), Іван Беднарчук (№ 29), Юрко Сулик (№ 30), Павло Павлій (№ 31), Микола Печеник (Печеняк) (№ 32), Микита Сулик (№ 33), Іван і Михайло Мельники (млин) (№ 14).

У 1880 р. в селі було 348 мешканців, за винятком 19 римокатоликів решта були грекокатоликами, в селі була парафіяльна церква стрийського деканату (до парафії належала також дочірня церква у Станкові).[4]

Станом на 1 січня 1939 року в селі проживало 700 мешканців, з них 640 українців-греко-католиків, 50 поляків, 5 євреїв і 5 німців[5].

Церква Усічення голови святого Івана Хрестителя ред.

 
Церква Усічення голови св. Івана Хрестителя, побудована у 1750 р., розібрана у 1911 р.

Дерев'яна церква, зведена в 1750 році. Належала до оригінальних триверхих будівель бойківського типу. Складалася з трьох зрубів. Зруб квадратової нави посередині був ширший за прямокутні зруби вівтаря й бабинця. До північної стіни вівтаря прилягала ризниця, добудована в XIX столітті. Наву вінчав пірамідальний наметовий верх з двома заломами, бабинець — такий самий верх з одним заломом, а вівтар — верх без залому. Оперізувало споруду широке піддашшя, сперте на східчасто профільовані випусти вінців зрубів. Усередині всі простори розкривалися у висоту. На другому ярусі бабинця були хори, що виходили на західну стіну нави. Розібрана в 1911 році[6], у зв'язку з будівництвом нової, в іншому місці.

Нову церкву було збудовано у 1911-1913 роках, відновлено після руйнувань Першої світової війни у 1917 році[7].

Наш час ред.

У селі працюють релігійна громада Української греко-католицької церкви Парафія усікновення голови святого Івана Хрестителя, фермерські господарства, підприємство по виробництву тротуарної плитки, бруківки, бордюрів та т.п.

11 вересня 2011 року у селі була освячена меморіальна дошка на честь уродженки Фалиша актриси Іванни Біберович (Королевич)[8]

09 серпня 2023 року у рамках проекту "Вервиця єднає" на Живому телебаченні пройшла трансляція спільної молитви вірян УГКЦ села під проводом о.Тараса Ляшка.[7]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:

Мова Відсоток
українська 99,73%
російська 0,27%

Відомі люди ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Пшик В. Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII—XVIII ст. / Стрийський район 2008
  2. ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 11 травня 2022.
  3. ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 11 травня 2022.
  4. ↑ Falisz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 370. (пол.)
  5. ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 85.
  6. ↑ Сулик Р. Дерев'яні церкви Стрийщини. — Львів; Стрий, 1993. — С. 43,44.
  7. ↑ а б ВЕРВИЦЯ ЄДНАЄ | Молитва на вервиці у прямому ефірі, 09.08.2023 (uk-UA) , процитовано 9 серпня 2023
  8. ↑ На Стрийщині встановили меморіальну дошку актрисі Іванні Біберович. fortuna-gazeta.com.ua. Процитовано 9 серпня 2023.
  9. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання ред.


  Це незавершена стаття з географії Львівської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фалиш&oldid=41318386