Уїл (річка)
| Уїл | |
|---|---|
 | |
| 48°32′27″ пн. ш. 52°24′14″ сх. д. / 48.54100600002777810° пн. ш. 52.40406800002777743° сх. д. | |
| Витік | Мугоджари |
| • координати | 49°32′ пн. ш. 56°48′ сх. д. / 49.533° пн. ш. 56.800° сх. д. |
| Гирло | озеро Актобе |
| • координати | 48°35′ пн. ш. 52°28′ сх. д. / 48.583° пн. ш. 52.467° сх. д. |
| Басейн | внутрішній безстічний Арало-Каспійський басейн |
| Країни: |
 Казахстан |
| Прирічкові країни: |
Казахстан Актюбінська область, Атирауська область |
| Довжина | 800 км |
| Площа басейну: | 31 500 км² |
| Середньорічний стік | 260 м³/с (max, в пониззі) |
| Притоки: |
ліва: Ашеуіл права: Кііл |
 | |
Уїл (каз. Ойыл) — степова річка в Актюбінській та Атирауській областях, у північно-західній частині Казахстану. Належить до внутрішнього безстічного Арало-Каспійського басейну.[1]
Географія ред.
Річка бере початок біля південного підніжжя Мугоджарських гір (південне пасмо Уралу). Тече в західному — південно-західному напрямку, в більш-менш рівних берегах, а далі в абсолютно плоских. Правий берег низовинний, лівий — більш вищий. В пониззі ділиться на численні рукави та стариці, завершується ж солончаковими болотами — в посушливий період, або впадає у озеро Актобе на Прикаспійської низовини. Вода влітку в низинах солонувата. Замерзає в кінці листопада, розкривається в кінці березня.
Довжина річки близько 800 кілометрів, площа басейну 31 500 км². Живлення — снігове. Максимальний стік води в пониззі становить близько 260 м³/с. У літню пору витрати води річки значно зменшуються. Річкова вода використовується для зрошування.
Притоки ред.
У річки безліч приток, найбільші з яких: Кіїл (права) та Ашеуїл (ліва).
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ А. А. Соколов «Гидрография СССР» Глава 3. Речная сеть. Водоразделы и основные бассейны. Гидрометеоиздат, Л., 1952) (рос.)
Посилання ред.
- Річка Уіл // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Қазақ тілі терминдерінің салалық ғылыми түсіндірме сөздігі. Су шарушылығы. — Алматы : Мектеп, 2002. (казах.)
|
Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |