Ушбенка
Ушбенка (ісп. Uxbenka) — руїни міста цивілізації мая в окрузі Толедо (Беліз).
| Ушбенка | |
|---|---|
 Б-группа (піраміда) | |
| Країна | Беліз |
| Регіон | Толедо |
| Історія | |
| Датування | 200 — 900 |
| Періоди | Класичний період |
| Археологічна культура | мая |
| Дослідження | |
| Відкрито | 1984 |
 | |
 Ушбенка у Вікісховищі | |
Історія ред.
Поселення на місці Ушбенки виникло наприкінці докласичного періоду. Воно отримало назво Йашха'аль. Після 200 року почало перетворюватися в столичне місто. Між 200 та 250 роками остаточно сформувалося невеличке царство, назва якого невідоме. Також поки що не дешифровано «емблемний ієрогліф». Місцеві ахави тоді встановили дружні стосунки з новою династією мутульських царів. Можливо тоді династії породочалися, або до влади в Йашха'алі прийшла гілка володарів Мутуля.
Вигідне розташування між Петеном і долиною річки Мотагуа сприяло економічному піднесення міста і царства, яке перетворилося у провідну державу на територію південної частину сучасного Белізу. Було встановлено вигідні торгівельні та культурні стосунки також з царствами зі столицями у Ним-Лі-Пуніті та Лубаантуні.
Цей період тривав до 562 року, коли Мутульське царство зазнало поразки у боротьбі з Канульським царством. В результаті Йашха'аль також зазнав нападів, а його гегемонія в південному Белізі почало оскаржувати царство Ун. В результаті у 2-й пол. VI ст. відбулося значне політичне та економічне послаблення міста і царства.
Відродження відбувається у VII ст. Наприкінці того ж століття царство знову відроджує свій вплив, що пов'язано з новим посиленням Мутульського царства. Розквіт в Йашха'алі тривав протягом VIII с., але після 800 року настав явний занепад і десь через 100 або 150 років городище спорожніло.
Археологічні дослідження свідчать про те, що ґрунти навколо Ушбенка мають високу кількість поживних речовин, що робить область сприятливою для сільськогосподарського виробництва.[1] Сільські методи Shlash-Offer та Milpa використовували мешканці Ушбенка, а також стратегії управління ґрунтом, такі як терасування. Терасування використовує схили пагорбів для боротьби з ерозією ґрунтів та використання наявних земельних ресурсів.[2][3]
Розташування ред.
Розташоване на відстані майже у 15 км на схід від кордону Белізу з Гватемалою.
Опис ред.
Найстаріші споруди Ушбенки датуються I ст. до н. е. — I ст. н. е. Основу археологічної пам'ятки становить головна площа, як і в інших містах мая. Біля неї є Споруда А-4 і піраміда Б-група.
Тісний зв'язок Ушбенки з городищами Центрального Петена в докласичний і ранньокласичний періоди простежується в кераміці, архітектурі, загальних ритуальних традиціях.
Біля Споруди А-4 виявлено багате поховання, де виявлено кераміку, вушні вставки монисто і намистини з жадеита, а також більше сотні намистин з мушель. Особливий інтерес представляє виявлена неподалік різьблена жадеїтова «ложка» тонкої роботи, виконана в ольмекському стилі, яка датується середнім докласичним періодомом (900—300 роки до н. е.).
Натепер зберігся досить монументальний корпус, що складається з 23 стел і численні фрагменти, майже всі ці скульптури збереглися в дуже поганому стані, сильно зруйновані грабіжники і вандали, а також вплив навколишнього середовища. Стели 11, 18, 21, 23 за стиле можуть бути датовані раннім класичним періодом є найдавнішими з відомих пам'ятків мая в Південному Белізі.
На стелах 18 і 21 представлено зображення священних ахавів, на останній також збереглися фрагменти тексти, в яких йшлося про освячення монумента на честь закінчення календарного циклу і про родовід володаря.
На стелі 14 частково збереглася дата Довгого рахунку, що відноситься до проміжку між 672 і 692 роками. Стела 19 колись містила найдовший напис в Ушбенкі, яка тепер майже зовсім нечитабельна. Її дату археолог Ф. Ван'єрка на підставі промальовування Д. Монтгомері реконструює як 9.12.11.13.11, 3 Чувен 4 Кумк'у (31 січня 684 року). Закінчення двадцятиріччя 9.16.0.0.0, 2 Ахав 13 Сек (9 травня 751 року) було відзначено встановленням стели 22. Останнім датованим пам'ятником є стела 15, що присвячено до ювілею 9.17.10.0.0, 12 Ахав 8 Паш (2 грудня 780 року).
Дослідження ред.
Про існування цього давнього міста археологи вперше дізналися від місцевих жителів в травні 1984 року. Того ж року почалися розкопки головній площі. Втім основні дослідження розпочалися з 2007 року й тривають до 2017 року.
Джерела ред.
- Prufer K., Moyes H., Culleton B. et al. Formation of a Complex Polity on the Eastern Periphery of the Maya Lowlands // Latin American Antiquity. — 2011. — Vol. 22, No. 2. — P. 199—223
- Braswell G., Prufer K. Political Organization and Interaction in Southern Belize // Research Reports in Belizean Archaeology, Vol. 6. — Belize: NICH, 2009. — P. 45.
- Wanyerka P. Classic Maya Political Organization: Epigraphic Evidence of Hierarchical Organization in the Southern Maya Mountains Region of Belize. PhD Dissertation, Southern Illinois University, Carbondale, 2009. — P. 213—215, 217—220
- Prufer K., Thompson A., Meredith C. et al. The Classic Period Maya Transition from an Ideal Free to an Ideal Despotic Settlement System at the Polity of Uxbenká // Journal of Anthropological Archaeology. — 2017. — Vol. 45. — P. 65.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ушбенка |
- ↑ Wanyerka, Phil (April 1996). The Carved Monuments of Uxbenka, Toledo District, Belize. Mexicon. 18: 29—36 — через JSTOR.
- ↑ Morris, John Michael; National Institute of Culture and History. Institute of Archaeology (2010). Archaeological investigations in the eastern Maya lowlands : papers of the 2009 Belize Archaeology Symposium. Belmopan, Belize: Institute of Archaeology, National Institute of Culture and History. ISBN 978-976-8197-36-8. OCLC 714903259.
- ↑ Prufer, Keith M.; Thompson, Amy E.; Kennett, Douglas J. (May 2015). Evaluating airborne LiDAR for detecting settlements and modified landscapes in disturbed tropical environments at Uxbenká, Belize. Journal of Archaeological Science. 57: 1—13. doi:10.1016/j.jas.2015.02.013. ISSN 0305-4403.