Улая Амамра
Улая́ Амамра́ (фр. Oulaya Amamra; нар. 12 листопада 1996) — французька акторка.
| Улая Амамра | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Oulaya Amamra | ||||
 | ||||
| Народилася |
12 листопада 1996 (27 років) Вірі-Шатійон | |||
| Громадянство |
.svg){kind=small} Франція | |||
| Діяльність | акторка, кіноакторка | |||
| Роки діяльності | 2012 — тепер. час | |||
| Брати / сестри | Уда Беньяміна | |||
| IMDb | nm4205963 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
 Улая Амамра у Вікісховищі | ||||
Біографія ред.
Улая Амамра була залучена до світу кіно з 9-річного віку, беручи участь у зйомках кількох проектів, організованих асоціацією 1000 облич. У віці 12 років вона почала відвідувати щотижневі заняття з театральної майстерності, що проходили в Вірі-Шатійон під керівництвом засновника організації, її старшої сестри Уди Беньяміни.
У 2016 році Уда Беньяміна запросила Улаю Амамру на головну роль Дунії у своєму дебютному фільмі «Божественні». Фільм був представлений в секції Двотижневик режисерів на 69-му Каннському міжнародному кінофестивалі, здобувши Золоту камеру за найкращий дебютний фільм[1]. Улая Амамра, спільно зі свою парнеркою по фільму Деборою Люкумуеною, отримала приз як найкраща акторка на Карфагенському кінофестивалі в Тунісі та Премію «Люм'єр» 2017 року у категорії Найкраща молода акторка[2]. Цього ж року вона була номінована як найперспективніша акторка на здобуття французькою національної кінопремії «Сезар»[3].
У 2018 році вона знялася разом з Ізабель Аджані, Карімом Леклю, Венсаном Касселем, Філіпом Катеріном і Франсуа Дам'єном у фільмі Ромена Ґавраса "Світ існує для тебе" (Le monde est à toi). Фільм був відібраний до програми "Двотижневика режисерів"[4].
У 2019 році вона грає у фільмі "Прощання вночі" Андре Тешине разом із Катрін Денев. Фільм був представлений на Берлінале в офіційній програмі[5].
У 2020 році вона зіграла Дойну в серіалі "Вампіри" режисерів Владіміра де Фонтене та Марі Монж, виробництва Netflix. Її партнерка Сюзанна Клеман каже: "Улая Амамра змусила мене заново відкрити для себе кілька аспектів професії. Вона чудова працівниця. Розділяти сцени на екрані було вишенькою на моєму морозиві"[6].
Того ж року вона зіграла Джемілу у фільмі Філіпа Ґарреля "Шкура овець" (Le Sel des larmes). Фільм був відібраний до конкурсної програми Берлінського кінофестивалю і отримав чудовий прийом. Голлівудський репортер сказав, що "Улая Амамра знає, як зробити багато, маючи дуже мало"[7].
Фільмографія (вибіркова) ред.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 2010 | т/ф | Перелом | Fracture | |
| 2015 | Гарне обличчя | Belle gueule | Сара | |
| 2015 | к/м | Гарна робота | Un métier bien | Сорая |
| 2015 | Оркестр сліпих | L'orchestre des aveugles | Шама | |
| 2016 | к/м | Маріам | Mariam | Маріам |
| 2016 | Божественні | Divines | Дунія | |
| 2019 | Прощання з ніччю | L'Adieu à la nuit | Ліла |
Визнання ред.
| Нагороди та номінації Улаї Амамри[8] | |||
|---|---|---|---|
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
| AFI Fest | |||
| 2016 | Гран-прі журі — Особлива згадка | Божественні | Перемога |
| Карфагенський кінофестиваль (Туніс) | |||
| 2016 | Найкраща акторка (з Деборою Люкумуеною) | Божественні | Перемога |
| Премія «Люм'єр» | |||
| 2017 | Найкраща молода акторка | Божественні | Перемога |
| Премія Сезар | |||
| 2017 | Найперспективніша акторка | Божественні | Перемога |
Примітки ред.
- ↑ Baronnet Brigitte. Cannes 2016 - Divines fait sensation à la Quinzaine des réalisateurs ! // AlloCiné. — 2016. — Mai.
- ↑ Cérémonie des Lumières 2017 - Le palmarès. Ciné+. 30 січня 2017.
- ↑ Fabien Lemercier. 11 nominations aux César pour Elle et Frantz. Cineuropa (фр) . 25.01.2017. Процитовано 25.01.2017.
- ↑ AlloCine. Le Monde est à toi : Vincent Cassel, Oulaya Amamra et Karim Leklou sur l’univers "renversant" de Romain Gavras. AlloCiné (фр.). Процитовано 30 березня 2023.
- ↑ « L’Adieu à la nuit » : André Téchiné filme avec grâce l’élan aveugle de la jeunesse. Le Monde.fr (фр.). 23 квітня 2019. Процитовано 30 березня 2023.
- ↑ Oulaya Amamra, l’ouragan de Vampires. TVMAG (фр.). 21 березня 2020. Процитовано 30 березня 2023.
- ↑ Hoeij, Boyd van (22 лютого 2020). ‘The Salt of Tears’ (‘Le Sel des larmes’): Film Review | Berlin 2020. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 30 березня 2023.
- ↑ Нагороди та номінації Улаї Амамри на сайті IMDb (англ.)
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Улая Амамра
- Улая Амамра на сайті IMDb (англ.)
|
Це незавершена стаття про французького актора або акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |