Вікіпедія

Українізм

елемент української мови, запозичений іншою мовою

Україні́зм — слово, окреме його значення, вислів, граматична форма тощо, запозичені з української мови іншою мовою.

Роль українських запозичень у мовах світу ред.

Найбільше українізмів у мовах тих народів, що з давніх часів є сусідами українців. Зокрема, чимало слів українського походження засвоєно польською, російською та румунською мовами. Українські слова запозичували й інші мови, проте в них вони вживаються нечасто, здебільшого позначаючи лише українські реалії (як-от хорв. stepa — «степ»[1]), елементи українських звичаїв (англ. Duma — «дума»), предмети українського побуту (нім. Kobsa — «кобза»), тобто будучи в них екзотизмами (у тому числі етнографізмами).

Серед українізмів, зокрема, представлені слова на позначення історичних явищ і понять, а також певних соціальних категорій, характерних для українського ареалу. Так, половецьке за походженням слово козак (з крим. qazaq — «вільна, незалежна людина»[2] < половецьк. cosac — «варта, чота»[3]) увійшло в більшість мов світу на позначення представника військово-соціального стану, що виник на українських землях у пізньому середньовіччі (чеськ. kozák; серб. козак; нім. Kosak; нід. Kozak; фр. cosaque; іт., порт. cosacco; ісп. cosaco; грец. κοζάκος).

Приклади українізмів у різних мовах ред.

Англійська ред.

  • babusya
  • bandura
  • baniak
  • borsch, borscht
  • Cossack
  • didukh
  • duma, dumka
  • ginch, gonch, gotch
  • gley («глей»)
  • hopak
  • horilka
  • khutir
  • knish
  • kobza, cobza
  • kopiyka
  • korovai
  • kubasa («ковбаса»)
  • kylym
  • lira («ліра»)
  • maidan
  • metelitsya
  • paska
  • pyrohy
  • pysanka
  • rushnyk
  • ryazhanka
  • salo
  • sich
  • titushky
  • varenyk, varenyky
  • vechornytsi
  • zaporozhtsi

Німецька ред.

  • Duma
  • Kobsa
  • Kosak

Чеська ред.

  • bandura
  • kahanec
  • kozák
  • palyca

Українізми в польській мові ред.

Див. також: Полонізми в українській мові
Див. також: Українсько-польські мовні зв'язки

Найбільше українізмів у польській мові, куди вони входили найінтенсивніше в XVI—XVII століттях[2].

Серед українізмів польської мови є такі, що й досі сприймаються у ній як певні екзотизми, що почали проникати з кінця XVII століття[2]: bałakać («балакати»), czajka («чайка», козацький човен), dumka («думка», українська народна пісня), hajdamak («гайдамак»), hopak («гопак»), hołubce («притупування у танці, переважно українському»), hrywna («гривня»), kozak («козак»), kureń («курінь»), prysiudy («присядки в танці»), połonina («полонина»), porohy («річкові пороги»), sicz («січ»), szarawary («шаровари»), Zaporożec («запорозький козак»).

Інші сприймаються як екзотизми через експресивний відтінок, який відрізняє їх від питомих польських слів, напр. hołota, hołysz (при пол. goły); hołubić (при пол. gołąb), hultaj тощо[2].

Частина ж українізмів належить до нейтральної лексики і настільки органічно ввійшла в польську мову, що їхнє походження з'ясовується лише за допомогою фонетично-етимологічного аналізу.

У списку нижче наведено приклади слів літературної польської мови, які можуть бути ототожнені як українські запозичення. Більшість слів подаються згідно з даними «Великого словника польської мови»[4]. Інші джерела вказані в примітках і коментарях.

  • Bajoro («брудна калюжа»; «водно-болотні угіддя») < баюра[5] < [баню́ра], від прасл. *banja («баня, заглибина»)[6];
  • Besztać («ганити, лаяти») < [бе́штати][7]. Але може бути й запозиченням з польської мови в українську[8];
  • Bezhołowie («безладдя», про управління) < безголов'я;
  • Bodiak < будяк < прасл. *bodak[9];
  • Bohater («герой») < богатир < д.-тюрк. baγatur[10];
  • Bohomaz («мазня») < богомаз;
  • Borsuk < борсук[11] < дав.-рус. борсꙋкъ < д.-тюрк. borsuq[12];
  • Borykać się («боротися, змагатися») < [бори́кати] («рити рогами, рилом»)[13] < *бо́ркати < прасл. *bъrekati («перемішувати, розгрібати, розкидати»). Зазнало впливу укр. брикати або рикати[14];
  • Botwina < ботвина;
  • Broczyć («кровоточити») < [брочи́ти] («фарбувати в червоний колір»; «заливати кров'ю, кривавити») < прасл. *brotiti;
  • Budowla («споруда») < будівля[15], від будувати < пол. budować < сер.-в.-нім. *būden[16];
  • Buhaj < бугай < ст.-тат. buγa («бик»);
  • Buława < булава;
  • Buńczuk, buńczuczny («бундючний, пихатий») < бунчук, бунчучний < крим. bunçuq («черепашки, кульки, намисто на шиї коня»)[17];
  • Bury < бурий[18] < дав.-рус. буръ < тюрк. bur («рудий») < перс. bōr‎ («рудий»; «лис»)[19];
  • Buszować («плюндрувати, гасати») < бушувати[20];
  • Chata < хата;
  • Chłystek («жевжик») < хлистик;
  • Chomik («хом'як») < [хомі́к] < дав.-рус. хомѣкъ[21];
  • Chusta < хуста < рум. fustă («спідниця»);
  • Chwost («кінчик хвоста у формі пензля»; книжн. «декоративний пучок ниток, пір'я або щетини») < хвіст;
  • Ciura (іст. «джура»; розм. «нездара, ґава») < джура < кипч. čora, cora («хлопець до коней»);
  • Czereda («юрба») < череда[22], якому відповідає питоме trzoda («група тварин, розведених для м'яса, вовни чи молока»)[23];
  • Czeremcha < черемха[24], що заступило д.-пол. trzemcha[25];
  • Czerep < череп[26], що заступило д.-пол. trzop («шкаралуща, оболонка»; «глиняний горщик, старий черепок»)[27]. Вживається як книжне, поряд зі звичайним czaszka;
  • Czereśnia < черешня, якому відповідає питоме [trześnia];
  • Czmychać («тікати, вшиватися») < чмихати;
  • Czupryna < чуприна < прасл. *čuprina;
  • Czupurny («задерикуватий, визивний»), czupurzyć się («бундючитися, кокошитися») < чупарний, чепурний; чепуритися;
  • Czyrak < чиряк;
  • Ćwikła («цвіклі») < [свекла, свікла] («буряк»; «бурякове бадилля»)[28] < дав.-рус. сеѵклъ < дав.-гр. σεῦκλον[29];
  • Dereń < дерен, що заступило д.-пол. drzon;
  • Derkacz < деркач[30], від деркати[31];
  • Dorodny < дорідний, від прасл. *doroditi («вродити»);
  • Dosadny < досадний, від досада;
  • Druh < друг. Але може бути й запозиченням з чеськ. druh;
  • Duma (у значенні «епічно-ліричний твір на історичну тематику») < дума < прасл. *duma;
  • Hałas, hałasować < галас, галасувати;
  • Haracz (розм. «несправедливо, примусово стягнута плата») < [гара́ч] < тур. haraç;
  • Haratać < [гарата́ти] («сильно бити»; «дубасити, бахати»);
  • Hodować («вирощувати»; «плекати»; «відрощувати»)[32], hodowla («вирощування, розведення»)[33] < годувати, годівля < прасл. *godovati[34];
  • Hołoble < голоблі < оглоблі < прасл. *o-globja[35];
  • Hołota, hołysz < голота, заст. голи́ш («злидар»), від голий;
  • Hołubić («оточувати турботою, піклуванням») < голубити, від голуб;
  • Hoży («вродливий і здоровий на вигляд») < гожий;
  • Hreczka < гречка[36]. Вживається як розмовне, поряд зі звичайним gryka, що, можливо, запозичене з дав.-рус. грька (буквально — «грецька рослина»)[37];
  • Huba («гриб на дереві, пеньку») < [губа] («губка, гриб») < дав.-рус. гоуба[38]. Але може бути й запозиченням з д.-чеськ. huba («гриб, губка»)[39];
  • Hulać («веселитися, розважатися»; «сильно дути», про вітер), hulaka, hulanka, hulaszczy < гуляти, гуляка, гулянка, гулящий;
  • Hultaj < гультяй[40], від голий. Зазнало впливу укр. гуляти (пор. д.-пол. holtaj)[41];
  • Jar («ущелина») < яр < д.-тюрк. jar («яр, яруга»);
  • Kabłąk («дугоподібний елемент якогось предмета або пристрою») < [каблу́к] («дуга, вигин»; «дугоподібний предмет»; «лука в сідлі»), звідки й каблучка[42];
  • Kacap < кацап[43], що утворене з ка + цап[44];
  • Kaczan < качан < прасл. *kočan[45];
  • Kajdany < кайдани;
  • Koczować < кочувати < дав.-рус. кочєвати < чагат. köčmäk;
  • Kołtun < ковтун < прасл. *kъltunъ[46];
  • Kopia («копіє») < [копия́] < дав.-рус. копиє;
  • Korcić («спокушати») < кортіти[ком. 1];
  • Koromysło < коромисло[48];
  • Krynica (книжн. «джерело») < криниця, що заступило д.-пол. krzynica;
  • Kukurydza < кукурудза;
  • Kutas (книжн. «декоративний пучок ниток, пір'я або щетини, що нагадує пензлик»; вульг. «пеніс») < [кутас] («прикраса у вигляді китиці на одязі тощо») < тур. kutas («прикраса на голові»), kutaz («прикраса, яку навішують на шию коня»; «прикраса для голови»)[49];
  • Łachmyta (розм. «обідранець») < лахміття;
  • Majak («примара»), majaczyć (у значенні «марити»; «незв'язно говорити») < [мая́к] («привид»)[50], маячити;
  • Makutra < макітра, що утворене з мак + терти (тру)[51];
  • Manowce («бездоріжжя»; «незрозуміла або небезпечна царина, в якій легко заплутатися або зробити помилку») < манівці, пов'язане з манити (пол. mamić)[52];
  • Mereżka < мережка[53], зменш. від мережа, якому відповідає застаріле пол. mrzeża[54];
  • Motłoch («набрід, чернь») < мотлох[55]. Але може бути й запозиченням з польської мови в українську[56];
  • Mowa, mówić < мова, мовити < прасл. *mъlva («гомін»), mъlviti («гомоніти»)[57]. Замість очікуваного *mełwa[58];
  • Niemowlę < немовля[59] < д.-пол. niemowię < д.-чеськ. nemlúvě[60];
  • Niesamowity («дивовижний, неймовірний») < несамовитий;
  • Nuda («нудьга»), nudzić («набридати, нудити») < нуда, нудити;
  • Obydwaj < обидва;
  • Oczeret («куга») < очерет[61];
  • Odzież < одежа, одіж, якому відповідає д.-пол. odziedza («покрив»; «оболонка, що вкриває щось на тілі»);
  • Odyniec («старий самець дикого кабана або бізона, який живе окремо від стада») < одинець, від один (пол. jeden);
  • Ohyda < огида, від гидити;
  • Opryszek («розбійник, бандит, злодій») < опришок[62];
  • Pachwina < пахвина;
  • Pieczara < печера < дав.-рус. пєчєра;
  • Płyta < плита < дав.-рус. плита («камінь, цегла»);
  • Pokotem < покотом, від котити;
  • Polubowny < полюбовний;
  • Prowodyr («ватажок, призвідник») < проводир;
  • Pułk < заст. półk < [повк] < дав.-рус. пълкъ («військо»; «загін, полк»; «воїнство»; «битва»; «війна, похід»; «стан, народ»; «частина»; «зібрання»), якому відповідає д.-пол. pełk[58];
  • Pustoszyć < пустошити, від [пустош] («пустиня») < сх. прасл. *pustošь;
  • Sadyba («житло»; «поселення») < садиба, якому відповідає питоме siedziba;
  • Step < степ[1];
  • Temblak («пов'язка для підтримування хворої руки»; «темляк») < темляк < тат. tämlik («пояс, ремінь на шаблю»);
  • Wataha < ватага < дав.-рус. ватага («намет») < д.-чув. *våtaγ, uotaγ[63];
  • Wertep («вибоїста дорога»; «вертеп») < вертеп < дав.-рус. вєртєпъ, вьртьпъ[64].

Українізми у білоруській мові ред.

У білоруській мові українізми відомі з XV століття. Вони полягали у змішанні и — ы (печаты |и|, влади |ы|-ка); ѣ—и (види(ѣ)ти, терпи(ѣ)ти).

Трапляються в пам'ятках стародавнього періоду, що виникли на основі українських джерел, наприклад «Четьї-Мінеї» (1489). Збагачення білоруської лексики найбільш інтенсивно відбувалося з 1-ї половини XVII ст. (Після переміщення центру православної культури з Вільнюса до Києва), через пам'ятки, створені на сусідній з українськими землями південно-західній території сучасної Білорусі, наприклад, Мозирський список «Олександрії» (1697), Московський (біл.) список «Діаріуша» Афанасія Пилиповича (1638-1648).

Проникненню в білоруську мову українізмів сприяли письменники, які походили з України, але створювали свої твори на білоруських землях, наприклад «Євангеліє учительне» (1616) і «Сказання похвальне» (1620) Мелетія Смотрицького. В деякі білоруські пам'ятки потрапляли слова з українською огласовкою (котрий, що, сокира), а також лексичні та словотвірні українізми (бучный — біл. раскошны, зволокати — біл. адцягваць, марудзіць, прохати — біл. прасіць, шадок — біл. нашчадак).

У 1920-ті роки при розробці наукової термінології деякі терміни білоруської мови були створені за українськими зразками: суспільно-політичні (барацьба, барацьбіт), лінгвістичні (дзеяслоў, дзеепрыметнік, займеннік, дзеепрыслоўе, чаргаванне).

Лексичні українізми, пов'язані з позначенням специфічно українських (сучасних та історичних) реалій, зберігаються в перекладах з української мови. Наприклад, в перекладах Янки Купали творів Тараса Шевченка на білоруську мову трапляються українізми байдак, байрак, гайдамак, кабзар тощо. Традиції української мови виявилися найбільш стійкими в білоруській народно-розмовній мові (західний діалект білоруської мови), ніж в літературній мові: доня — біл. дачка, худоба — біл. жывёла.

Українізми в російській мові ред.

Див. також: Російсько-українські мовні зв'язки
Див. також: Росіянізми в українській мові

Масове проникнення українізмів у російську мову почалося після Переяславської угоди 1654 року і супроводжувалося сильним впливом староукраїнської, а саме церковнокнижної, світсько-ділової та художньої мови на російську літературну мову[65]. Вплив української мови відбувався в XVII—XVIII століттях не тільки в межах звичайних міжмовних контактів, а й у руслі загальнокультурного українсько-білоруського впливу на культуру й мову Московської держави[66]. З другої половини XVII століття Україна, як і Білорусь, була посередницею між Москвою та Західною Європою, що було обумовлене ранішими процесами європеїзації серед української шляхти та тривалим впливом польсько-латинської культури на українських землях[65].

Староукраїнський вплив спричинив зміни російських ортоепічних норм[67]:

  • наголос в іменах Савва́тий, Меле́тий, Кондра́т, Ви́ктор, Михаи́л, Самуи́л і т. д. замість колишніх Саввати́й, Мелети́й, Ко́ндрат, Викто́р, Миха́ил, Саму́ил; цей наголос, зі свого боку, відображає другий південнослов'янський (балканський) вплив, який сильніше закріпився в Західній Русі, ніж у Східній;
  • нейотована вимова [е] на початку слів, запозичених до XVIII століття (насамперед церковних термінів, що увійшли в російську мову через церковнослов'янську);
  • руйнування акцентних груп з перетяганням наголосу на проклітики: во и́мя, на го́ру, по чи́ну і т. д. замість колишніх во́ имя, на́ гору, по́ чину.

У сучасній російській мові найвідомішу групу українських запозичень становлять етнографізми та екзотизми. Це в основному назви суто українських реалій, як-от:

Серед інших екзотизмів такі, що вживаються для надання поняттю певного емоційного відтінку чи місцевого колориту на тлі питомих російських слів: «дивчина»[72][77][71][78] (рос. девушка), «жинка»[72][75] (рос. жена), «горелка, горилка»[66][71][68][72][2] (рос. водка), «парубок»[72][77] (рос. парень), «гарно»[71] (рос. хорошо), «сидайте»[71] (рос. садитесь), «геть»[71] (рос. прочь, вон), «бувай»[71] (рос. бывай) тощо. Такі слова не є справжніми запозиченнями, бо вживаються тільки в контексті української культури й побуту, або щоб надати персонажеві певного мовного колориту. В текстах вони часто супроводжуються поясненнями або тлумачаться виносками.

Проте існують українізми, що вийшли за межі української культури та функціонують у російській літературній мові повноцінно. Деякі з них конкурують з питомо російськими відповідниками чи навіть витіснили їх. Слова зі списку нижче дібрано згідно з «Великим тлумачним словником російської мови» (за заг. ред. Кузнецова С. А.).

Іноді до українізмів зараховують деякі слова спірного походження. Наприклад, рос. мурашки[127] (розм. «фізіологічний стан, пов'язаний з появою на шкірі пухирців від холоду, ознобу»), яке спершу вживалося в значенні «відчуття поколювання, пощипування» і за походженням є калькою латинського медичного терміну formicatio («оніміння, поколювання»), що походить від лат. formica («мураха»). В описовій формі це слово засвідчене 1816 року у французько-російському лексиконі українця[128] І. Татищева як переклад фр. fourmillement: Щипаніе по тѣлу, какъ будто мурашки ходятъ. Пізніше воно трапляється в творах російських письменників українського походження (Ф. М. Достоєвський, А. П. Чехов) і не зафіксоване ні «Словником церковнослов'янської і російської мови» (1847), ні словником В. І. Даля (1863—1866). Згодом у розмовній російській мові слово мурашки набуло значення «сироти, гусяча шкіра»[129]. С. Караванський відносив до українізмів такі російські слова, як очевидно, обуза, повстанец, шкварка[130], а Б. Антоненко-Давидович — неполадки, чрезвычайный[131].

Крім того, російська мова запозичила з української:

  • синтаксичні конструкції, іноді з іронічним відтінком: богатый на урожай («багатий на врожай») — рос. богатый урожаем; подбивать итоги («підбивати підсумки») — рос. подводить итоги; собрали аж три рубля («зібрали аж три карбованці») — рос. собрали целых три рубля; на Украине (аналогічно вживанню на з назвами регіонів в українській мові)[132][133] тощо;
  • словотворні моделі: назви місцевостей на -щин-а (Тамбовщина, Рязанщина, Смоленщина); назви професій на -роб (хлопкороб);
  • імена та зменшувально-пестливі форми: «Олеся» (первісно — українська пестлива форма імені Олександра), «Петро» (рос. Пётр), «Оксана» (витіснило рос. Аксинья у XX столітті) — український варіант більш не сприймається росіянами як форма імені Ксенія, а вживається як самостійне ім'я; «Маруся» (рос. Маша), «Ванькó» (рос. Вáнька), «Наталочка» (рос. Наташенька);
  • сталі вирази: пан или пропал («пан або пропав»); язык до Киева доведёт («язик до Києва доведе»); прошёл Крым и Рим («пройти Крим і Рим і мідні труби»); брать за шкирку («брати за шкірку»); с гаком («з гаком»); дать дуба («дати дуба»); не говори гоп, пока не перепрыгнешь («не кажи гоп, поки не перескочиш»); не лезь поперёд батьки в пекло («не лізь поперед батька в пекло») тощо[66].

Наприкінці XX — початку XXI століття у російську мову ввійшли такі слова, як ганьба, заробитчанин («трудовий мігрант з України»), зрада, майдан («стихійні заворушення, протести»), мова («українська мова»), Незалежная (Незалежна[72] — «Україна, що стала незалежною»), перемога, помаранчевый, рада, самостийный[68][66] («безладний, схильний до анархії»), самостийность, свидомый («патріотично настроєний українець»), свидомость («націоналізм, негативне ставлення до Росії, росіян»), а також незалежность, щирый тощо[71]. Подібні «українізми» не є запозиченнями як такими. Це теж екзотизми, які російськомовні уживають у мовленні про українські реалії, часто в іронічному або зневажливому тоні.

Присутня українська лексика і в жаргонній мові. Так українізмами вважаються такі російські жаргонізми, як халява («щось дармове»), забивать баки, гиршый, цикавый, ковтать, вабить, файный, файка тощо. Вплив українського синтаксису убачають у зворотах до лампочки («байдуже»), до хауза («додому») та інших[134].

Чимало українізмів можна знайти в діалектах російської мови та просторіччі: аркуш, балакать, баньки, бачить, безглуздый, бикус, брыдкий, веселка, вибжа, вид, гаман, гасать, глечик, гук, дижа, дробушки (дрибушки[75]), драбина, дрюк, дыхать, жниво, журиться, кандюк, квач, кирпатый, клямка, ковтуны, колыска, копа, коржавина, малахай, мара, марена, мордовать, навечер, настрашить, недиля, отара, отчинять, ошкварить, папир, пери́стый («з плямами іншого кольору»), плугатарь, подволок, поки, потылица, рогач, скрыня, ставины, стопа («слід, відбиток ноги»), стрекаться, фуга («хуртовина, завірюха»), худоба («пожитки, майно, господарство»), цацирки, човен, швачка, швец, шквыра, юбка, ятрова[73]; брехня, бугай, бурак (буряк[72][78][75]), гарбуз, гармидер, гарный («весільний»), гнобить, дерибанить, магарыч, надыбать, разгардияж, указивка, хабар, харчи, ховаться, цыбуля (цибуля[78]), чернобривцы[71]; грубка, кровянка, сукня, цуцик, чувал[72][77]; батог, винница, домовина, очипок[75]; злочинец, рыпаться, селянство, шкандыбать[66]; гребля («насип, влаштований на топкому місці або для загати»), жменя, клуня[72]; дуля, молодица[78]; жито[77]; землероб[66][72][77]; зозуля[68]; кат[68][80]; люлька[73][78]; переполох («хвороба, спричинена переляком»)[76]; (по)шука́ть[66][71].

Окремо слід відмітити українізми у російській мові громадян України. Розмовляючи російською мовою, вони теж уживають українських слів, причому часто мимоволі. Такі українські елементи в російській мові теж не є запозиченнями, оскільки така «російська» мова не літературна, — скоріш, це просто варіант суржику. Крім того, у самій Росії та інших російськомовних країнах ці слова часто невідомі.

Серед синтаксичних рис, притаманних російській мові на території України:

  • Заміна практично не застосовуваних в українській мові активних дієприкметників на словосполучення такой, что або такой, который. Така конструкція зустрічається в українських російськомовних ЗМІ;
  • Скучать за (кем, чем) замість рос. скучать по (кому, чему)[135];
  • Смеяться с (кого, чего) замість рос. смеяться над (кем, чем)[136].

Застарілі ред.

  • У російській поетичній мові XVII—XVIII століть штучне читання літери «ѣ» як [і] (замість дифтонга [je] або, рідше, «[е]»)[137], в тому числі і у великоруських авторів[67];
  • зближення звуків [і] і [ы] в поезії XVII—XIX століть: рими кудри — пудры, жизни — отчизны[138].

Див. також ред.

Коментарі ред.

  1. ↑ Фонетична форма з -or- вказує на запозичення зі східнослов'янських мов[47].
  2. ↑ Дієслово одержать вживається у російській мові лише в складі сталих виразів одержать победу («здобути перемогу») і одержать верх («взяти гору»)[107].
  3. ↑ У староукраїнській мові слово одержати вперше засвідчене у Ф. Скорини на початку XVI століття: Кто наидєть жєнꙋ добрꙋю знаидєть добро, и одєржить потєшєниє от гс̑да[108].
  4. ↑ Слово тревога вперше засвідчене в російській мові у першій третині XVIII століття (у словниках з 1731 року)[119].
  5. ↑ За зразком українізму хлебороб створено чисто російське слово хлопкороб («бавовняр»)[66].

Примітки ред.

  1. ↑ а б Степ // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л Ткаченко О. Б. Українізм // Українська мова: енциклопедія…
  3. ↑ Codex Cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 268.
  4. ↑ Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  5. ↑ Bajoro // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  6. ↑ Баюра // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  7. ↑ Besztać // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  8. ↑ Бештати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  9. ↑ Будяк // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  10. ↑ Богатир // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  11. ↑ Borsuk // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  12. ↑ Борсук // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  13. ↑ Borykać się // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  14. ↑ Борикати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  15. ↑ Budowla // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  16. ↑ Будувати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  17. ↑ Бунчук // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  18. ↑ Bury // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  19. ↑ Бурий // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  20. ↑ Бушувати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  21. ↑ Хом'як // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  22. ↑ Czereda // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  23. ↑ Череда // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  24. ↑ Czeremcha // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  25. ↑ Черемха // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  26. ↑ Czerep // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  27. ↑ Череп // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  28. ↑ Ćwikła // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  29. ↑ Свекла // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  30. ↑ Derkacz // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  31. ↑ Деркач // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  32. ↑ Hodować // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  33. ↑ Hodowla // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  34. ↑ Годувати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  35. ↑ Голобля // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  36. ↑ Гречка // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  37. ↑ Gryka // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  38. ↑ Губа // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  39. ↑ Huba // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  40. ↑ Hultaj // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  41. ↑ Гультяй // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  42. ↑ Каблук // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  43. ↑ Kacap // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  44. ↑ Кацап // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  45. ↑ Качан // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  46. ↑ Ковтун // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  47. ↑ Korcić // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  48. ↑ Коромисло // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  49. ↑ Кутас // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  50. ↑ Majak // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  51. ↑ Макітра // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  52. ↑ Манівець // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  53. ↑ Mereżka // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  54. ↑ Мережа // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  55. ↑ Motłoch // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  56. ↑ Мотлох // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  57. ↑ Мова // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  58. ↑ а б В. П. Петрусь. К вопросу о происхождении фонетической формы лексем połk и mowa в польском языке // Известия АН СССР. ОЛЯ : журнал. — 1947. — Т. VI, вип. 1. — С. 51—76.
  59. ↑ Niemowlę // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 361.
  60. ↑ Немаўля // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. — Т. 1—10. Выданне працягваецца. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
  61. ↑ Очерет // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  62. ↑ Опришок // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  63. ↑ Ватага // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  64. ↑ Вертеп // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  65. ↑ а б Виноградов В. В. Очерки по истории русского литературного языка XVII—XIX вв.: Учебник.— 3-е изд. — М.: Высш. школа, 1982. — 528 с. Из украинского языка [в XVII веке] заимствовались в русской литературной речи не столько особенности украинской национальной речи, которые с высоты московских великодержавных позиций казались русскими провинциализмами, сколько формы литературного выражения, созданные в Юго-Запад​ной Руси на основе церковнокнижной письменности или усвоенные из латино-польской культуры (С. 24—34).
  66. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау Українсько-російські мовні контакти // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
  67. ↑ а б Успенский Б. А. История русского литературного языка (XI—XVII вв). — Аспект Пресс, 2002. — С. 438—450.
  68. ↑ а б в г д е ж и к л м Украинизмы // Языковые контакты: краткий словарь / Панькин, В. М.; Филиппов, А. В. — М. Изд-во: Флинта: Наука, 2011. — 160 с. — ISBN 978-5-9765-0975-7.
  69. ↑ а б в г Украинизм // Российский гуманитарный энциклопедический словарь: В 3 т. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС: Филол. фак. С.-Петерб. гос. ун-та, 2002.
  70. ↑ Борщ [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Школьный этимологический словарь русского языка: Происхождение слов / Н. М. Шанский, Т. А. Боброва. — 5-е изд. стереотип. — Москва: Дрофа, 2005. — С. 29. — 400 с. ISBN 5-7107-5976-7.(рос.)
  71. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи Савченко А. В. Лексико-семантические украинизмы в русском языке: стилистико-прагматический аспект // Коммуникативные исследования. — 2019. — Т. 6, № 4. — С. 1105—1124. — ISSN 2413-6182.
  72. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан Вержанская О. Н., Лагута Т. Н. Украинизмы в составе русской лексики // Інновації та традиції у мовній підготовці студентів: тези доповідей міжнародного науково-практичного семінару 14 грудня 2017 р. — Харків, 2017. — С. 53–56.
  73. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае Космеда Т., Намачинська Г. Українізми в тлумачному словнику живої великоросійської мови В. Даля: тематична класифікація // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. — Вип. 2 (28), 2017. — С. 44—49.
  74. ↑ галушка // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
  75. ↑ а б в г д е ж и к л Намачинська Г. Я. Українізми у словниках М. Гоголя та В. Даля: порівняння тлумачень // Закарпатські філологічні студії. — 2019. — Т. 1, вип. 10. — С. 29–32.
  76. ↑ а б в Г. Намачинська. Типи українізмів у художніх текстах М. Гоголя «Тарас Бульба» та «Ніч перед Різдвом» // Південний архів (філологічні науки). — 2017. — Вип. LXVIII. — С. 33–36.
  77. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я Смирнова Т. Заимствования из близкородственных языков // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Філологія. — 2015. — № 1152, вип. 72. — С. 135—138.
  78. ↑ а б в г д е ж и к л м н Жусубалиева М. Т., Бусурманкул М. Своеобразие языка и стиля произведений Н. В. Гоголя // Теория и практика современной науки. — 2021. — № 2 (68). — С. 50–55.
  79. ↑ Отаман // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  80. ↑ а б в г д Украинизмы // Социологическая энциклопедия: В 2 т. Нац. общ.-научный фонд / Науч. ред.: В. Н. Иванов (гл. ред.), Г. Ю. Семигин, Ж. Т. Тощенко; Науч. рук. Г. Ю. Семигин. — М.: Мысль, 2003. — 863 с. — ISBN 5-244-01015-8. — ISBN 5-244-01017-4.
  81. ↑ гопак // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
  82. ↑ Барвінок // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  83. ↑ Бідолаха // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  84. ↑ Бодня // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  85. ↑ Бринза // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  86. ↑ Вірш // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  87. ↑ Гирло // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  88. ↑ Золтан А. К предыстории русск. государь // Studia Slavica Hung. — 1983. — Т. XXIX. — С. 71–110.
  89. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Золтан А. Interslavica. Исследования по межславянским языковым и культурным контактам. — М. : Индрик, 2014. — 224 с. — (Slavia Christiana: язык, текст, образ) — ISBN 978-5-91674-278-9.
  90. ↑ Дітвора // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  91. ↑ а б в г д е ж и к Золтан А. Пути проникновения западнорусской лексики в великорусский деловой язык в XV в. // Из истории русской культуры. — 2002. — Т. II, Кн. 1. — С. 766–804. — (Языки славянской культуры).
  92. ↑ В. В. Виноградов. Если // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.
  93. ↑ Завзятий // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  94. ↑ В. В. Виноградов. Завзятый // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.
  95. ↑ В. В. Виноградов. Зависеть // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.
  96. ↑ Інтермедія // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  97. ↑ Кравчик // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  98. ↑ Куркуль // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  99. ↑ Латинь // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  100. ↑ Левада // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  101. ↑ Малювати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  102. ↑ Маляр // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  103. ↑ Чек // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  104. ↑ Дотеп // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  105. ↑ Э. Полоцкая. Недотепа и враздробь (О трудностях перевода пьесы) // Русский язык : журнал. — 2003. — № 4.
  106. ↑ В. В. Виноградов. Никчёмный // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.
  107. ↑ а б Золтан А. Почему русские «одерживают» победы? // Russian Linguistics. — 1998. — Т. 22. — С. 165–177.
  108. ↑ Слоўнік мовы Скарыны. — 1977—1994. — Т. 1. — С. 427.
  109. ↑ Асоба // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. — Т. 1—10. Выданне працягваецца. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
  110. ↑ В. В. Виноградов. Отщепенец // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.
  111. ↑ очиток // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
  112. ↑ Очисник // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  113. ↑ Пацан // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  114. ↑ Ряжанка // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  115. ↑ Смак // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  116. ↑ Смяртэльны // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. — Т. 1—10. Выданне працягваецца. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
  117. ↑ Сырник // Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М.
  118. ↑ Сырок // Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М.
  119. ↑ Тревога // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 2 (Начать — Я). — С. 428.
  120. ↑ Трывога // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. — Т. 1—10. Выданне працягваецца. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
  121. ↑ Nilsson, Torbjörn K. An Old Polish Sound Law and the Etymology of Polish Trwoga and Trwać and Russian Trevóga // Historische Sprachforschung / Historical Linguistics. — 1999. — Т. 122, вип. 1 (2 квітня). — С. 143—159.
  122. ↑ тревога // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
  123. ↑ Турэцкі // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. — Т. 1—10. Выданне працягваецца. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
  124. ↑ Толковый словарь Ушакова. Хлебороб
  125. ↑ Хлоп // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  126. ↑ школяр // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
  127. ↑ Иванишко М. Украинизмы как стилистический прием в произведениях русских писателей-фантастов, живущих на Украине [Архівовано 2020-09-30 у Wayback Machine.]
  128. ↑ Татищевъ, Иванъ Ивановичъ // Русский биографический словарь: Суворова — Ткачев / Издательство Императорского Русского Исторического Общества — Санкт-Петербург: тип. товарищества «Общественная польза», 1912. — Т. 20. — 600 с.
  129. ↑ Н. С. Арапова. Мурашки // Русская речь. — 1995. — № 4. — С. 107—109. — (Из истории слов и выражений).
  130. ↑ Караванський С. Секрети української мови. 2-ге розширене вид. — Л. : БаК, 2009. — С. 49—50.
  131. ↑ Антоненко-Давидович Б. Д. Як ми говоримо. — Х. : Радянський письменник, 1970. — С. 169.
  132. ↑ Иногда также к полонизмам
  133. ↑ Розенталь Д. Э. Справочник по правописанию и литературной правке. — М: Книга, 1971. — С. 243: Сочетание на Украине возникло под влиянием украинского языка (ср.: на Полтавщине, на Черниговщине) и поддерживается выражением «на окраине».
  134. ↑ Словник жарґонної лексики української мови: Передмова
  135. ↑ Николенко Н. И. О специфике русского языка средств массовой информации Украины [Архівовано 2007-09-30 у Wayback Machine.]
  136. ↑ Кауринкоски К. Греки Приазовья: особенности этнокультурной идентичности
  137. ↑ Калугин В. В. Орфоэпические варианты <ĕ> (ѣ) в поэтическом языке А. Кантемира.
  138. ↑ Якобсон Р. О. Основа сравнительного славянского литературоведения // Якобсон Р. О. Работы по поэтике. — М.: Прогресс, 1987. — С. 60-61.

Література ред.

  • Ткаченко О. Б. Українізм // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9. — С. 646.
  • Іжакевич Г. П. Питання російсько-українських мовних зв'язків. — К., 1954.
  • Жлуктенко Ю. О. Українсько-англійські міжмовні відносини. Українська мова у США і Канаді. — К., 1964.
  • Германовіч І. К. Назіранні над лексікай беларускай літ. мовы 20—30 гадоу XX ст. // Беларуская мова (Даследзанні на лексікалогії). — Мінск, 1965.
  • Klemensiewicz Z. Historia jezyka polskiego, cz. 2. [Doha sredniopolska (Od poczatkow XVI wieku do osmego dziesieciolecia XVIII wieku)]. — Warszawa, 1965.
  • Klemensiewicz Z. Historia jezyka polskiego, cz. 3 [Doba nowopolska (Od 6smego dziesieciolecia XVIII wieku do r. 1939)]. — Warszawa, 1972.
  • У. В. Анічэнка Украінізм // Беларуская энцыклапедыя ў 18 тамах / Генадзь Пашкоў — Мінск: Беларуская энцыклапедыя імя Петруся Броўкі, 2003. — Т. 16. — С. 206. — 576 с. — 10 000 экз. — ISBN 985-11-0263-6.
  • Кононенко І., Українська і польська мови: контрастивне дослідження / Kononenko I., Język ukraiński i polski: studium kontrastywne. — Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2012. — 808 s. ISBN 978-83-235-0838-0
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Українізм&oldid=41856911